Релiгiйне виховання пiдлiткiв з особливими потребами як умова успiшноСЧ соцiалiзацiСЧ
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
ацiйного центру.
Рис. 2.6 Результати дослiдження довiльноСЧ i мимовiльноСЧ увага (у%)
З цiСФСЧ дiаграми бачимо, що у бiльшостi обстежених нами дiтей розумово вiдсталих увага СФ мимовiльною. Вони пiд час навчання уважно сприймають iнформацiю i запамятовують СЧСЧ . Тiльки в незначноСЧ кiлькостi пiдлiткiв увага СФ мимовiльною.
У розумово вiдсталих пiдлiткiв рiвень нестiйкоСЧ уваги переважаСФ над стiйкою. Причиною цього СФ те, що пiдлiтки дуже швидко стомлюються.
Рис. 2.7 Результати дослiдження стiйкоСЧ i нестiйкоСЧ увага (у%)
Увага у розумово неповносправних пiдлiткiв нестiйка, через те, що вони СФ гiперактивними, неуважними i непостiйними. Вони починають справу, але нiколи СЧСЧ не завершують до кiнця.
Визначаючи рiвень продуктивностi уваги ми бачимо, що у розумово вiдсталих дiтей переважаСФ малопродуктивна увага. Це випливаСФ з результатiв проведеного нами дослiдження (продуктивна - 36%, малопродуктивна - 54% i непродуктивна - 10%.
Рис. 2.8 Результати дослiдження продуктивноСЧ, малопродуктивноСЧ i непродуктивноСЧ увага пiдлiткiв з особливими потребами (у%)
Отже, з цих результатiв ми можемо зробити висновок, що розумово неповносправнi пiдлiтки вмiють розрiзняти кольори, предмети та форми. Також вони добре орiСФнтуються в просторi i в часi. Цi знання СЧм СФ в нагодi в СЧхньому щоденному життi (самообслуговуваннi, в навчаннi). Вони можуть самостiйно дiйти до школи, пiти в магазин, а також самостiйно доСЧхати, куди СЧм потрiбно.
Також ми проводили анкетування серед вчителiв в навчально-реабiлiтацiйному центрi Джерело в м. Львовi.
Анкета для вчителiв, якi працюють з розумово вiдсталими пiдлiтками, включаСФ 7 запитань. Всi вчителi на запитання вiдповiдали щиро i вiдверто. Питання були спрямованi на аналiз успiхiв i труднощiв та почуттiв вчителiв пiд час роботи iз розумово неповносправними пiдлiтками.
З результатiв анкетування бачимо, що деякi вчителi з задоволенням працюють з пiдлiтками, що завдяки СЧм вони навчились любити людей просто такими, якими вони СФ, навчились допомагати iншим, не потребуючи взамiн нiчого, навчились переборювати своСЧ труднощi за допомогою довiри та любовi. Але разом з тим вчителi не можуть сказати, що працюСФться легко. Нашi респонденти зазначали, що працюючи з розумово неповносправними пiдлiтками, потрiбно бути вiдкритими до них, довiряти СЧм, поважати СЧхню думку та просто любити. РЖ тодi пiдлiтки з легкiстю iдуть на контакт. Якщо вони не розумiють певний матерiал, тодi вчитель намагаСФться пояснити його бiльш доступним способом, але вони не зациклюються над одним питанням, оскiльки вони обовязково згодом все зрозумiють. Коли вчителi не знають, як працювати з тiСФю чи iншою дитиною, оскiльки кожна дитина СФ iндивiдуальною особистiстю, вони звертаються за порадою до спецiалiстiв. РЖншi шукають методи роботи через iгровi моменти, опрацьовують i адаптовують для пiдлiткiв матерiал.
Якщо у вчителiв виникають певнi труднощi з розумово вiдсталими пiдлiтками тодi вони намагаються розвязати цю проблему на мiii, тобто зразу. Також труднощi у респондентiв виникають у тому, що вони не до кiнця СЧх розумiють i не вмiють вiдкрити СЧх свiт почуттiв i талантiв. Цi труднощi долаються, за допомогою порад спецiалiстiв, довшого перебування з розумово неповносправними дiтьми.
Всi респонденти вважають, що ця робота дана СЧм вiд Бога. Не кожна людина спроможна працювати з розумово неопвносправними дiтьми. Вони почуваються бiля цих пiдлiткiв комфортно, затишно i безпечно. Розумово неповносправнi пiдлiтки СФ слухняними, старанними, хочуть багато навчитись, щоб в майбутньому досягти певних успiхiв. Вони iз задоволенням працюють з розумово вiдсталими дiтьми, адже дiти наповнюють СЧхнСФ життя чимось новим i цiкавим. РЖ якщо були моменти, коли респондентам хотiлось залишити роботу (через те, що вони не бачили результати своСФСЧ працi, через непорозумiння з педагогiчним колективом та керiвництвом i через власне незнання i невмiння працювати з розумово вiдсталими пiдлiтками, але з часом вони навчились i полюбили цю роботу), то вони цього не зробили тiльки через дiтей розумово неповносправних.
Отже, робота, яку виконують вчителi, СФ важливою як у СЧхньому життi, так i для розумово неповносправних. Вчителi допомагають СЧм в навчаннi, вихованi, вчать СЧх елементарних навичок самообслуговування, вчать читати, писати, рахувати, а пiдлiтки в свою чергу вчать вчителiв бути бiльш терплячими, поважати один одного i вчать любити ближнiх.
2.3 Особливостi мiжособистiсноСЧ взаСФмодiСЧ дiтей розумово неповносправних
Важливу роль у нашому життi вiдiграСФ спiлкування (спiлкування з рiдними, друзями). Воно потрiбне для всебiчного розвитку.
Спiлкування це мiжособистiсний або груповий процес, що полягаСФ в обмiнi певними результатами психiчноСЧ дiяльностi мiж людьми засвоСФння iнформацiСЧ, думок, суджень, оцiнок, почуттiв, установок. Суспiльна сутнiсть спiлкування виявляСФться в його змiстi, i функцiях, видах, формах, способах i мотивах [Орбан-Лембрик Л., 2004, 576].
Спiлкування у життi розумово неповносправних пiдлiткiв вiдiграСФ важливу роль. Адже спiлкуючись вони краще пiзнають себе, друзiв, сiмю, тобто навколишнСФ середовище.
В процесi спiльноСЧ дiяльностi пiдлiтки з розумовою вiдсталiстю: прибирання в класi, займаючись малюванням, виконанням домашнiх завдань, здiйснюють спiлкування, як правило, включене в практичну взаСФмодiю людей i забезпечуСФ планування, здiйснення i контроль СЧхньоСЧ дiяльнос