Релiгiйне виховання пiдлiткiв з особливими потребами як умова успiшноСЧ соцiалiзацiСЧ
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?и. Можна сказати, що медичний пiдхiд до дiтей з особливими потребами перетворюСФ людей з певними потребами в пасивних пацiСФнтiв, позбавляючи СЧх соцiальноСЧ ролi i значення. В результатi створюються ситуацiСЧ, коли i дiти з розумовою неповносправнiстю, i СЧхнi сiмСЧ не мають права вибору, самовизначення i не можуть через СЧхню неповноцiннiсть впливати як на вирiшення СЧх проблем, так i на характер соцiалiзуючого фактору. Такий пiдхiд призвiв до того, що дiти з особливими потребами стали вiдчуженими вiд суспiльства, тобто медична модель не враховуСФ соцiального контексту.
В межах економiчноСЧ моделi неповноцiнними вважаються особи, якi працюють за обмеженим часом, мають менше навантаження, порiвняно iз здоровими людьми, чи неспроможнi працювати взагалi. Економiчна модель дiтей з особливими потребами результат концепцiСЧ соцiальноСЧ корисностi, яка без сумнiву, породжуСФ соцiальну дискримiнацiю.
Модель функцiональноСЧ обмеженостi описуСФ неповноцiннiсть як нездатнiсть особи виконувати тi чи iншi функцiСЧ, порiвняно iз здоровими людьми.
Економiчна i функцiональна моделi СФ логiчним наслiдком медичноСЧ моделi. Медична акцентуСФ увагу на вiдсутностi здоровя, економiчна на неспроможностi до продуктивноСЧ працi, функцiональна на неспроможностi в широкому розумiннi цього слова. Причому у всiх зазначених моделях iнвалiднiсть залишаСФться iндивiдуальною проблемою СЧСЧ носiСЧв (див. табл. 1.3.).
Таблиця 1.3 Науковi моделi iнтерпретацiСЧ розумовоСЧ вiдсталостi
Моделi розумовоСЧ вiдсталостiОсновнi положенняРелiгiйна (або сакральна) МодельДитина з особливими потребами перебуваСФ пiд захистом Божим. Милосердне ставлення до неСЧ СФ богоспасенною справою, а утиски-великим грiхомСоцiальна модельРозумово вiдсталi дiти розглядаються як мало захищенi суспiльнi групи. Вони увiйшли до кола клiСФнтiв, якi потребують супроводу соцiального працiвника.Медична модельЦя модель перетворюСФ розумово неповносправних дiтей на пасивних пацiСФнтiв, позбавляючи СЧх соцiальноСЧ ролi i значення. АкцентуСФ увагу на вiдсутнiсть здоровя.Економiчна модельАкцентуСФ увагу на неспроможностi людини з вадами розумового розвитку до продуктивноСЧ працi.Функцiональна модельАкцентуСФ увагу на нездатностi особи виконувати ту чи iншу функцiю, порiвняно з здоровими людьми.
Завдяки впровадженню практичних розробок, що ТСрунтуються на соцiальнiй моделi розумiння iнтелектуальноСЧ недостатностi, ця група громадян посiла своСФ мiiе в суспiльствi як люди з обмеженими можливостями.
Життя розумово вiдсталих пiдлiткiв нерiдко прирiвнюСФться до життя кiмнатних рослин. Але досвiд роботи спецiалiстiв та перегляд нашого ставлення до пiдлiткiв з обмеженими можливостями тiльки пiдтверджуСФ аксiому: кожна людина повинна жити по-людськи.
Ми живемо в часi швидкого науково-технiчного прогресу. Досягнуто неймовiрного поступу в медицинi, технiцi, в галузi економiки та iндустрiальнiй сферi. Завдяки таким величезним здобуткам i досягненням у рiзних сферах, створилася нова система мiжнародних вiдносин, де все зосереджуСФться у руках найсильнiших. Внаслiдок таких трансформацiй, сформувалася система цiнностей, якi СФ прiоритетними у суспiльно-економiчних вiдносинах: матерiальна вигода, суперництво, iндивiдуалiзм, конкурентоспроможнiсть, несправедливiсть, успiх у всiх сферах дiяльностi все це СФ малi гвинти у системi, де жорстокiсть i насилля гарантують перемогу тАЬнайсильнiшимтАЭ. Головною метою багатьох людей сьогоднi стаСФ матерiальний добробут i досягнення професiйного успiху, навiть якщо це здобуваСФться за рахунок бiдностi та приниження iнших.
З вище зазначеного бачимо, що суспiльство будуСФ висхiдну пiрамiду цiнностей, де навiть права i гiднiсть людини у великому процесi глобалiзацiСЧ часто не враховуються. "асне тепер стрiмко зростаСФ кiлькiсть людей, якi просто виключенi з будь-якоСЧ активноСЧ участi у формуваннi соцiального контексту свого життя. Таким чином, маргiналiзацiя, або брак участi стаСФ першочерговим критерiСФм судження про порушення гiдностi людини. Вплив нового iндустрiального й технологiчного порядку, якщо його не подолати соцiальними i полiтичними заходами, сприятиме зосередженню багатства, влади i права приймати рiшення в руках малоСЧ громадськоСЧ чи приватноСЧ контролюючоСЧ групи. Економiчна несправедливiсть i брак суспiльноСЧ участi стають на перешкодi тому, щоб людина могла реалiзувати своСЧ основнi людськi та громадськi права.
Науково-технiчний прогрес перетворюСФться в абсолютну вартiсть. РЖ небезпечним стаСФ розрив, що iснуСФ мiж наукою, технiчним i суспiльно-культурним ладом та духовними вартостями. Вся сучасна тАЬматерiалiстичнатАЭ цивiлiзацiя, незважаючи на СЧСЧ гуманiстичнi декларацiСЧ, приймаСФ прiоритет речей, який веде до посилення моральноСЧ деградацiСЧ суспiльства (та надаСФ першiсть речам, а не особам. В такому суспiльствi, де все налаштоване на успiх та прогрес, вартiсть неповносправноСЧ особи зводиться нанiвець, оскiльки вона не може власними силами досягнути успiху у жоднiй галузi, не може боротися за своСФ тАЬмiiе пiд сонцемтАЭ, не може вiдстоювати своСЧх iнтересiв. Суспiльство, яке возвеличуСФ сильних, розумних, переможцiв, неминуче принижуСФ цим тих, хто не може досягнути певноСЧ самостiйностi. Таке суспiльство стверджуСФ, що бути людиною означаСФ бути сильним.
У нашому суспiльствi проблеми соцiалiзацiСЧ пiдлiткiв з обмеженими можливостями розвязують спецiальнi заклади, мета дiяльностi яких допомогти кожнiй дитинi ствердитися i соцiально iнт