Релiгiйне виховання пiдлiткiв з особливими потребами як умова успiшноСЧ соцiалiзацiСЧ
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
дну форму, шкiра на вiях аномально товста. Обличчя i нiс часто плоскi i широкi. Дiти з даним порушенням ведуть такий же спосiб життя, як i здоровi. У дiтей з синдромом Дауна, як правило, не порушуСФться сприйняття просторових вiдносин i вiзуально-моторна координацiя, але великi недолiки вираженi у вербальних i повязаних з мовними навичками.
При фенiлкетонурiСЧ немовля виглядаСФ при народженнi нормально, але його печiнка не виробляСФ фермент, необхiдний для розщеплення фенiлаланiну, амiнокислоти, який мiститься в багатьох харчових продуктах. Захворювання зазвичай виявляються через 6-12 мiсяцiв пiсля народження, але такi симптоми як рвота, специфiчний запах можуть проявлятися в першi тижнi життя. Першим симптомом такоСЧ патологiСЧ стаСФ затримка розумового розвитку, яка в залежностi вiд ступеня розвитку захворюваностi, може бути вiд помiрноСЧ до важкоСЧ. ПроявляСФться нестача координованих рухiв та iнших неврологiчних проблем, викликанi порушенням головного мозку/
Затримка розумового розвитку супроводжуСФться iнодi змiненими розмiрами i формами голови. РЖнодi виникаСФ макроцефалiя (велика голова), яка характеризуСФться збiльшенням розмiру мозку, збiльшенням черепа, порушенням зору та iншими неврологiчними симптомами.
Розумова неповносправнiсть може поСФднуватись з будь-якими iншими психiчними або фiзичними (соматичними) розладами, причому деякi психоневрологiчнi синдроми i розлади зустрiчаються в осiб з розумовою вiдсталiстю принаймнi втричi вчетверо частiше, нiж у загальнiй популяцiСЧ. Крiм того, розумово неповносправнi люди пiдлягають великому ризику фiзичного та сексуального насильства. Адаптивнi можливостi таких людей завжди порушенi, проте в суспiльствi з високим рiвнем соцiального захисту, де iснуСФ система пiдтримки осiб з розумовою неповносправнiстю, цi порушення можуть бути зведенi до мiнiмуму.
Видатнi британськi дослiдники Д. Голдберг, с. Бенджамiн та Ф. Кiрд видiляють три групи медичних (соматичних) проблем, характерних для розумово неповносправнiх осiб:
- специфiчнi сполучення захворювань, наприклад синдром Дауна найчастiше зустрiчаСФться з дефектами розвитку серцево-судинноСЧ системи, ожирiнням, iнфекцiйними хворобами органiв дихання, кондуктивною глухотою, шкiрними висипами, хворобою Альцгеймера (що призводить до деменцiСЧ, епiлепсiСЧ та передчасноСЧ смертi);
- загальнi етiологiчнi фактори. Розумова неповносправнiсть здебiльшого вказуСФ на те, що головний мозок не функцiонуСФ нормально. Ця дисфункцiя може мати iншi вияви, як-то епiлепсiя, порушення сенсорноСЧ чи моторноСЧ сфери (церебральний паралiч), аутизм, гiперкiнетичний синдром. Також пiдвищеним СФ ризик розвитку психiчного захворювання, частково через порушення функцiй головного мозку;
- пiдвищена уразливiсть представники цiСФСЧ групи частiше опиняються у несприятливих умовах, живуть в умовах, що негативно впливають на здоровя. Вони частiше стають жертвами злочинiв, бувають безробiтними, пiддаються експлуатацiСЧ та жорстокому ставлення. Нерiдко вони мешкають у великих стацiонарних помешканнях i пiдлягають ризику захворiти на туберкульоз, гепатит, часто не мають повноцiнного харчування. Усi перелiченi вище фактори частково впливають i на порушення поведiнки та психiчнi розлади, якi часто зустрiчаються у клiСФнтiв цiСФСЧ групи.
Згiдно сучасноСЧ мiжнародноСЧ класифiкацiСЧ захворювань (див. таб. 1.2), роздiляють чотири рiвнi розумовоСЧ неповносправностi: легкий, помiрний, важкий i глибокий/
Легкий рiвень розумовоСЧ вiдсталостi F70 (легка розумова субнормальнiсть, легка олiгофренiя, дебiльнiсть). Особи з легким ступенем розумовоСЧ вiдсталостi засвоюють мову з деякою затримкою, проте вони здатнi використовувати мову в щоденному спiлкуваннi, пiдтримувати розмову на побутову тематику i брати участь у клiнiчному опитуваннi. Бiльшiсть з них також досягають повноСЧ самостiйностi у навичках самообслуговування (харчування, одягання, навички гiгiСФни), навiть якщо темп розвитку цих функцiй значно повiльнiший, нiж у дiтей з нормальним розвитком. Дiти з легким ступенем розумовоСЧ неповносправностi не дуже вiдрiзняються вiд iнших дiтей, але важливо вже з самих початкiв придiляти бiльше часу на навчання i розвиток компенсаторних функцiй. Розвиток опорно-рухових функцiй СФ дещо сповiльненим у порiвняннi з СЧх однолiтками, а також говорити вони починають пiзнiше. В шкiльному вiцi проявляються деякi труднощi у навчаннi, особливо читання i письмо можуть даватися важко, проте при постiйнiй допомозi i наполегливiй працi такi дiти можуть досягти великих успiхiв. У дорослому вiцi бiльшiсть людей стають самостiйними у сферi самообслуговування та практично-побутовiй.
Помiрний ступiнь розумовоСЧ вiдсталостi F71 (помiрна розумова субнормальнiсть, помiрна олiгофренiя, iмбецильнiсть) проявляСФться вiдставанням в розвитку, розумiннi i використаннi мови, СЧх можливостi у цiй сферi залишаються обмеженими. Розвиток навичок самообслуговування i функцiй рухового апарату також вiдстаСФ, тому людям з таким ступенем неповносправностi потрiбна постiйна допомога упродовж всього життя. Спецiально розробленi програми навчання можуть допомогти СЧм розвинути свiй потенцiал та набути деяких базових навичок самообслуговування. Бiльшiсть з них повнiстю мобiльнi i фiзично активнi та здатнi встановлювати контакти, спiлкуватися з iншими людьми, брати участь у соцiальному життi, проте повнiстю самостiйне проживання здебiльшого неможливе.
Важкий ступiнь розумовоСЧ вiдсталостi F72 (важка розумова субно