Релiгiйне виховання пiдлiткiв з особливими потребами як умова успiшноСЧ соцiалiзацiСЧ
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
? спiлкуваннi, активно набуваСФ життСФвий досвiд, утверджуСФться в таких елементах соцiуму, як шкiльний клас, група ровесникiв та iн.
Народження дитини з особливими потребами для бiльшостi сiмей стаСФ великою трагедiСФю. Особливо важкими СФ для батькiв першi днi й мiсяцi з того дня, коли поставлено дiагноз. Кожна жiнка та чоловiк очiкують найперше народження здорового потомства. Усвiдомлення неповноцiнностi пiдлiтка, СЧСЧ страждання, необхiднiсть пристосуватися до нових обставин, а iнодi навiть змiнювати усталений ритм життя створюСФ психотравмуючу ситуацiю. Великий душевний бiль, горе, вiдчуття, що втрачаСФш розум, глибоке розчарування охоплюють людину.
Святе Письмо в багатьох мiiях закликаСФ батькiв дбайливо виховувати своСЧх нащадкiв. Зокрема в книзi Сираха знаходимо слова : Виховуй свого сина, ходи коло нього так, щоб ти не зазнав на собi його зухвальства.
Духовно-моральне виховання в родинi полягаСФ у формуваннi СЧСЧ внутрiшнього психiчного розвитку, а саме волi, поведiнки, почуттiв та свiдомостi. Пiдсумком християнського виховання слiд вважати вишколенiсть надбання внутрiшньоСЧ системи вартостей, якi лягають в основу всього життя людини.
Батьки повиннi собi чiтко усвiдомити завдання духовного виховання, яке полягаСФ: по-перше, у тому, щоб пiднести пiдлiтка з особливими потребами до розумiння онтологiчних понять: Бога, всесвiту, життя; по-друге, скерувати до iстини, показати, що за видимим СФ невидиме - Боже; та, по-третСФ, пiдготувати розумово неповносправного пiдлiтка до особистого досвiду спiлкування з Богом. РЖдеологiя християнського виховання виплекати в людинi Христового духа. Вже першi християни всi своСЧ зусилля скеровували на те, щоб виховати своСЧх дiтей достойними дiтьми Божими та покiрними Його святiй волi.
Слiд памятати батькам, що СЧхня праведнiсть стягаСФ Божого благословення на СЧхнiх дiтей. Святе Писання каже: Праведник ходить у своСЧй невинностi: блаженнi дiти його пiсля нього( Прип 20 , 7 ). Cвiт батькiв та свiт пiдлiтка надзвичайно переплетенi мiж собою. тАЬНароджуючись фiзично в утробi матерi, дитина духовно розвиваСФться у психологiчному та духовному свiтi батькiвтАЭ. Надзвичайно важливим у релiгiйному вихованнi СФ елемент молитви батькiв за дитину, в якiй вони поручають СЧСЧ Господевi та благають наповнити дитячi серця бажанням праведного життя. В нашому народi кажуть: тАЬМатеринська молитва iз дна моря пiдiйметАЭ.
Як вiдомо, духовний стан матерi впливаСФ на формування особистостi пiдлiтка з собливими потребами. Отож важливо, щоб майбутня мама перебувала в станi спокою та радостi. Цей стан даруСФ Господь через свою благодать. Вагiтна жiнка може вносити мир у серце своСФСЧ дитини через молитву за неСЧ, через Святi Тайни Покаяння та РДвхаристiСЧ, адже все, що з нею вiдбуваСФться, вiдчуваСФ дитина, яку вона носить пiд своСЧм серцем. Через молитву матерi за дитину Бог благословляСФ зачате дитя, а часта Сповiдь i Святе Причастя це запорука, що плiд лона буде освячений Святим ДухомтАж.
Завдання батькiв - пiдготувати пiдлiтка з особливими потребами до особистого контакту з Господом, з яким повязана СЧСЧ вiчна участь. Особистий глибинний контакт людини з Богом це дар БожоСЧ благодатi, батьки не в силi його дати дiтям, але вони можуть навчити СЧх iти до Джерела усякого доброго даяння.
Пiдлiтки з розумовою неповносправнiстю не можуть пiзнати Бога самi, вони потребують середовища, наповненого живою вiрою. РЖснуСФ особливий спосiб спiлкування душ через серце. Один дух через почуття впливаСФ на iншого. РЖ якщо дух батькiв проникнутий благочестям, то не може бути, щоб воно не впливало на душу дитини. Також батьки не зможуть навчити любити Бога дитину, якщо самi не матимуть Божого Духа в собi. Бо тАЬнiхто не може дати того, чого вiн сам не маСФтАЭ, каже латинське прислiвя. Дитина очiкуСФ вiд батькiв не багато слiв, а СЧхнього тАЬжиття в правдiтАЭ. Релiгiйне виховання не полягаСФ на сухiй теорiСЧ, але на позитивному досвiдi.
Виховання релiгiйне в сiмСЧ проходить у трьох етапах. Перший етап виховання через вiдносини батькiв до дитини. Воно може впливати на дитину як позитивно, так i негативно. Дитина буде доброю людиною i вiдкритою на Бога у випадку, коли батьки СЧСЧ приймать, цiнують, люблять акою якою вона СФ, дарують тепло i ласку, забезпечуючи СЧСЧ основнi потреби. В протилежному випадку дитина виросте замкнутою, егоСЧстичною, сумною, самотньою та нервовою. На цьому етапi батько i мати вiдiграють велику роль, оскiльки вони СФ для дитини тАЬмостомтАЭ до Бога. Дитина проводить аналогiю мiж образом батькiв i образом Бога. РЖдея Бога в дитини твориться на взiрець батькiв, а риси характеру, побаченi в батьках, вона трансформуСФ на Бога.
Кожна доросла вiруюча людина вiдчуваСФ в бiльшiй чи в меншiй мiрi близькiсть Бога. Це в певнiй мiрi залежить вiд набутого в дитинствi досвiду близькостi батькiв, СЧхнього пiклування нею. Блаженнi тi дiти, якi розвиваються в правдивiй християнськiй сiмСЧ i можуть сказати: Бог - це батько, який любить так, як мама.
На другому етапi релiгiйного виховання батьки повиннi навчити дитину бачити Божу присутнiсть у всьому, що вiдбуваСФться з нею i в навколишньому свiтi. Важливу роль вiдiграСФ релiгiйне життя батькiв, яке проявляСФться у молитвi, релiгiйних практиках, у стосунках до Бога та ближнiх.
Передумовою любовi та довiря СФ пiзнання. Щоб завязати особистий контакт з Богом, дитина маСФ щось про Нього почутитАж. Першi розмови про Бога мають велике значення в процесi формування вiри в пiдлiтка. Варто звернути увагу на спосi