Релiгiйне виховання пiдлiткiв з особливими потребами як умова успiшноСЧ соцiалiзацiСЧ

Дипломная работа - Педагогика

Другие дипломы по предмету Педагогика



?атнiсть або людина з труднощами в навчаннi. Також важливо, що використання того чи iншого термiну залежить вiд того, в рамках якоСЧ моделi (релiгiйноСЧ, медично-бiологiчноСЧ, соцiальноСЧ, психологiчноСЧ) працюють спецiалiсти, або яких переконань вони дотримуються. Але жодний з термiнiв не даСФ всеохоплюючого визначення тАЬрозумовоСЧ неповносправностiтАЭ.

Розумова вiдсталiсть вiдхилення, яким страждаСФ близько 120 млн. людей в усьому свiтi, це одна з найбiльш частих причин iнвалiдностi на все життя. Розумова вiдсталiсть це стан загального недорозвинення психiки, унаслiдок якого вiдбуваСФться значне зниження загального рiвня розумового розвитку i спостерiгаються значнi труднощi в пристосуваннi до життя чи взагалi неможливiсть такого пристосування.

Розумова неповносправнiсть не СФ окремим захворюванням, а це загальна назва багатьох вiдхилень розумового розвитку, рiзних за своСФю природою та ступенем вираженостi.

Доктор Уорд стверджуСФ: тАЬРозумова неповносправнiсть не СФ хворобою, вона може бути викликана хворобою, наприклад менiнгiтом, чи може бути повязана з генетичними порушеннями, наприклад синдром Дауна, а також може бути наслiдком травм мозку пiд час вагiтностi чи пологiв, але в багатьох випадках причини важко визначити. Отже, розумова неповносправнiсть може бути вроджена або набутатАЭ. Д. Гольберг та спiвавтори стверджують, що сьогоднi вiдомо понад двi тисячi розладiв, що призводять до розумовоСЧ вiдсталостi, та наводять данi щодо частоти причин розумовоСЧ вiдсталостi в Захiднiй РДвропi (див. табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Вiдносна частота причин розумовоСЧ вiдсталостi у Захiднiй РДвропi (у %)

Етiологiчнi чинникиВажка та глибока розумова неповноспрвнiстьЛегка та помiрна розумова неповносправнiстьЧинники, що належать до пренатального перiоду, в тому числi:6035Хромосомний3515Моногенний51 Алкоголь08 РЖнфекцiйнi захворювання70 РЖншi причини139Чинники, що належать до перинатального перiоду1518Чинники, що належать до постнатального перiоду102Незясованi причини1555

Що стосуСФться краСЧн, якi розвиваються, то там до головних причин можна вiднести недостатнСФ або неправильне харчування матерi, недостатню кiлькiсть йоду в СЧжi, а також неадекватну допомогу в перинатальному перiодi. Для ЗахiдноСЧ РДвропи нетиповим СФ такий етiологiчний чинник, як тАЬпологова травматАЭ або тАЬпорушення, викликанi вакцинацiСФютАЭ, це вкрай рiдкiсне явище. Провiднi украСЧнськi автори-психiатри В.М. КузнСФцов та В.М. Чернявський вживають медичний термiн тАЬолiгофренiятАЭ i серед СЧСЧ причин згадують несприятливу спадковiсть чи пренатальнi ураження плода внаслiдок гострих i хронiчних iнфекцiй, iнтоксикацiСЧ, травми материнського органiзму, пологовоСЧ травми, тривалоСЧ асфiксiСЧ плода, захворювання дитини в першi роки життя на енцефалiт чи менiнгiт.

Випадки затримки розумового розвитку у дiтей проявляються у всьому свiтi. РЗСЧ важкi форми СФ джерелом великих труднощiв для батькiв i для суспiльства.

В деяких випадках (приблизно в 25%) затримка розумового розвитку повязана з органiчною патологiСФю головного мозку. При цьому спостерiгаСФться помiрна, а часто i важка затримка розумового розвитку. Глибока затримка розумового розвитку зустрiчаСФться рiдко.

Затримка розумового розвитку iнколи зумовлюСФться соцiальними чинниками, особливо це стосуСФться тенденцiСЧ до розвитку слабкого вiдставання. Якщо з раннього вiку на людину впливаСФ бiднiсть i соцiокультурна депривацiя, тодi навiть спадковий iнтелектуальний потенцiал середнього рiвня розвиваСФться на рiвнi iнтелекту нижче середнього.

Роль генетичних факторiв в етiологiСЧ важких типiв затримки розумового розвитку (таких як синдром Дауна або вродженого стану), вiдомi достатньо добре. При цих станах генетичнi аберацiСЧ викликають метаболiчнi змiни, якi в свою чергу, негативно впливають на розвиток головного мозку. Генетичнi дефекти, якi ведуть до змiни метаболiзму, можуть викликати не тiльки розумову вiдсталiсть, але й iншi аномалiСЧ розвитку.

Розумова вiдсталiсть може бути повязана з широким спектром станiв, викликаних iнфекцiями. Якщо вагiтна жiнка заражена сифiлiсом, ВРЖЛ+ та iншими хворобами, СЧСЧ дитина може отримати порушення головного мозку. Порушення головного мозку може виникати i пiсля народження, наприклад в результатi захворюванням вiрусним енцефалiтом. РЖнодi мозок отримуСФ порушення в результатi несумiсностi кровi матерi i плода.

Давнiше вважали, що погане харчування викликаСФ фiзичне порушення, яке призводить до затримки розумового розвитку. Але сьогоднi погляди на вплив поганого харчування на розумову вiдсталiсть змiнились. Апатiя i нестача реактивностi, допитливостi i мотивацiСЧ, повязанi з поганим харчуванням, можуть призвести до нестачi стимулiв iз навколишнього середовища, якi також обмежують iнтелектуальний розвиток.

Можна видiлити декiлька пiзнавальних клiнiчних типiв затримки розумового розвитку, зумовлених бiологiчними причинами (синдром Дауна, фелiнкетонурiю i черепнi аномалiСЧ).

Синдром Дауна вперше описаний Л. Дауном в 1886 роцi. Синдром повязаний з помiрною i важкою затримкою розумового розвитку. З цим дiагнозом у США народжуються приблизно одна дитина iз 600. Синдром Дауна накладаСФ обмеження на виживання, iнтелектуальнi успiхи i компетенцiСЧ у вирiшеннi життСФвих проблем. У дорослих, якi мають такий дiагноз, адаптивнi можливостi зменшуються з вiком, особливо пiсля 40 рокiв.

Для пiдлiткiв з синдромом Дауна зазвичай притаманна велика кiлькiсть фiзичних ознак. У них очi мають мигдалеви