Релiгiйне виховання пiдлiткiв з особливими потребами як умова успiшноСЧ соцiалiзацiСЧ
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
б розповiдi про Бога. Якщо в пiдлiтказ особливими потребами витвориться фальшивий образ Бога, тодi це може в майбутньому спричинити кризу вiри. тАЬШкiдливим СФ так званий iнфантильний спосiб розповiдi про БогатАЭ. А саме здрiбнення та казкова атмосфера. Не можна в часi терпiння пiдлiтка говорити: тАЬБачиш Бог тебе покаравтАЭ, чи тАЬБог гнiваСФтьсятАЭ. Цi слова можуть переконати пiдлiтка в тому, що Господь виконуСФ щодо свiту та людей функцiю тАЬмiлiцiонератАЭ. Не варто пiдлiткам створювати образ Бога, який лише наглядаСФ, караСФ та записуСФ нашi провини у певну книгу, адже це - антихристиянський пiдхiд до Бога.
Помилковим СФ образ Бога, як багатого дядька, який роздаСФ все, що в нього попросять, адже це виховуСФ в дитинi споживацьке наставлення. Помиляються батьки, якi вчать дитину, що Бог вирiшить усi СЧСЧ проблеми i забезпечить успiх. Як наслiдок, дитина може приписати магiчне значення молитвi, а з Бога зробити чаклуна. Якщо дорослi присвячують надмiрну увагу виконанню певних ритуалiв, не пояснюють дитинi СЧхнього значення i не приготовляють до них, тодi дитина може приписувати магiчне значення предметам та обрядам християнського культу.
Позитивним СФ бiблiйний спосiб розповiдi про Бога, Бога як люблячого, але водночас справедливого, милосердного i вимогливого. Завданням батькiв СФ показати дитинi Бога, який пiклуСФться про кожну людину, i про неСЧ зокрема; який СФ завжди поруч i готовий допомогти. Батьки повиннi виховувати в дитинi почуття довiря i любовi до Бога та святий страх - образити Того, Хто СЧСЧ безмежно любить. Вчили дитину виконувати Заповiдi Божi не з обовязку, а, розумiючи, що це СФ воля СЧСЧ люблячого Отця, який бажаСФ СЧй лише добра. Таке наставлення зробить життя дитини радiсним, мирним та сповненим надiСЧ.
На третьому етапi релiгiйного виховання завдання батькiв допровадити пiдлiткiв з особливими потребами до пiзнання Бога РЖсуса Христа, як також допомогти СЧм втiлити вiру в життя.
Церква це Мiстичне Тiло Христа. Родина СФ домашньою Церквою, де батьки це першi християни, яких пiзнаСФ дитина. Якщо пiдлiток перебуваСФ в правдиво релiгiйнiй атмосферi, вiдчуваючи, що життя дорослих спрямоване на освячення в лонi Церкви, вона сама органiчно входить в релiгiйне життя i в СЧСЧ душi загоряСФться любов до Бога i Церкви. Мирослав Стельмахович зауважуСФ, що у Божественнiй ЛiтургiСЧ, в заповiдях Божих та в молитвах пропагуСФться також народна мораль.
Це можна продемонструвати на прикладi християнських чеснот мудрiсть, мужнiсть, справедливiсть, стриманiсть, а також сiм дiл милосердя для тiла тАж. Святий РЖван Золотустий каже: Якщо б батьки намагалися дати своСЧм дiтям добре виховання, то не потрiбнi були б анi закони, анi суди, анi покарання. А вiдомий Митрополит Андрей Шептицький зазначаСФ, що християнське виховання СФ бiльшим добром, нiж усе добро свiту. Господь дав явну вказiвку батькам: Пустiть дiтей приходити до Мене, не боронiть СЧм: таких бо Царство Боже.
Усi батьки - християни повиннi прямувати до того, щоб СЧхнi дiти любили Бога i служили Йому. Правда, часто СЧхнСФ прагнення розбиваСФться об байдужiсть та опiр. Дiти не хочуть ходити до Церкви, не хочуть спiльно молитися, слухати про Бога, але це лише СЧхня зовнiшня шкарлупка, яку потрiбно розбити. Оскiльки кожна дитина СФ створена Богом i для Бога тАЭ.
В мiру того, як пiдлiток вчиться любити Бога, мусить також вчитися любити своСЧх ближнiх. Мирослав Стельмахович закликаСФ скерувати духовно-моральне виховання до любовi ближнього. Всi ми зобовязанi любити один одного, бо живемо на однiй землi. Любов мiж людьми, - стверджуСФ автор, - починаСФться вiд кожного з нас.
Не варто легковажити релiгiйним вихованням пiдлiтка з особливими потребами, оскiльки воно СФ орiСФнтиром в життi людини. Виховання, вiдiрване вiд релiгiСЧ, маСФ на метi тимчасовi життСФвi цiлi, повязанi з потребами сiмСЧ, суспiльства, держави. Його метою СФ iнтереси суспiльства, а не особа як цiннiсть сама в собi. Тому дуже важливо серед усiх аспектiв виховання перше мiiе надати релiгiйному вихованню дитини. У справi виховання пiдлiткiв з розумовою неповносправнiстю бере участь Церква, школа, громадськi iнституцiСЧ, але особливе мiiе вiдводиться християнськiй сiмСЧ як домашнiй церквi, котру потрiбно плекати вiд самого СЧСЧ зародження. Батьки для дитини СФ заступниками Бога на землi, i на них лежить вiдповiдальнiсть за виховання своСЧх дiтей у вiрi.
СiмСЧ, як i окремi члени сiмСЧ, вiдрiзняються у своСЧх реакцiях на появу дитини з вiдставанням у розвитку. Це залежить вiд багатьох факторiв: iндивiдуальних особливостей батькiв, особливостей шлюбних стосункiв, очiкувань та мрiй вiдносно дитини, ставлення до невдач загалом, вiд наявностi та iндивiдуально психологiчних та фiзичних особливостей iнших дiтей, ступеня розумовоСЧ вiдсталостi, специфiки прояву патологiСЧ, мiри СЧСЧ помiтностi для оточуючих (РЖ.С. Багдасарян). Однак поряд з iндивiдуальними вiдмiнностями батькiв розумово вiдсталих дiтей, дослiдники виокремили такi особливостi, спiльнi для всiх сiмей.
Сприятливий психологiчний клiмат у сiмСЧ - основа позитивного розвитку дитини i, навпаки, дезорганiзацiя сiмейного життя дуже впливаСФ на розвиток пiдлiтка i пiдвищуСФ ризик виникнення вторинних симптомiв iнвалiдностi -психiчних порушень. У звязку iз цим вживаСФться поняття "фактори зруйнованого дому": позашлюбна дитина; окреме проживання батькiв; втрата одного чи обох з батькiв у результатi смертi або тяжкоСЧ хвороби; частi розлучення з батьками; обтяженiсть дитинства серйозн