Релiгiйне виховання пiдлiткiв з особливими потребами як умова успiшноСЧ соцiалiзацiСЧ

Дипломная работа - Педагогика

Другие дипломы по предмету Педагогика



?й вiк, вiк розумовий та вiдставання у розвитку.

Друга методика, яка була нами використана це дiагностика iнтелектуальних розладiв у дiтей (тест Векслкра). За структурою, запропонована Д. Векслером, iнтелектуальна шкала належить до категорiСЧ тесту загального iнтелекту, який складаСФться з певноСЧ системи, а не суми окремих субтестiв. Системний характер векслерiвських шкал проявляСФться в таких особливостях:

  1. групування субтестiв по двох типах розумових здiбностей (вербальних i невербальних) розширюСФ дiагностичнi можливостi;
  2. шкалювання початкових оцiнок по субтестах вiдповiдно до питомоСЧ ваги окремих розумових здiбностей;
  3. в системi взаСФмозамiнностi окремих субтестiв батареСЧ.

До субтестiв вербальноСЧ групи належать:

  1. Загальна обiзнанiсть;
  2. Загальна тямущiсть;
  3. Арифметичний тест;
  4. Знаходження побiдностi;
  5. Словник;
  6. вiдтворення цифрових рядiв;

До невербальних (наочних) належать такi субтести:

  1. Завершення малюнкiв;
  2. Встановлення послiдовностi малюнкiв;
  3. Складання орнаментiв з кубикiв;
  4. Складання фiгур з розднаних деталей;
  5. Кодування;
  6. Лабiринти [Миколайський М.В., 2006, 228].

Безпосередньо перед початком тестування психолог чи соцiальний педагог знайомиться з дослiджуваним, створюючи атмосферу довiря i спiвробiтництва. Спецiально зупинимося на деяких загальних вимогах до процедури тестування, на якi вказував Д. Векслер.

Розмiщення меблiв i стимульного матерiалу повинно сприйматися пiдлiтком як атрибути гри, викликати приСФмнi переживання, тепле, дружнСФ спiлкування.

Спокiйнi рухи i невимушений тон екзаменатора сприяють усуненню всякоСЧ невизначеностi i напруження, якi може вiдчути пiдлiток.

Якщо пiдлiток даСФ на одне запитання декiлька вiдповiдей (або спонтанно, або пiд впливом додаткових запитань), буде справедливим зараховувати СЧй кращу з цих вiдповiдей. У своСЧх настановах Д. Векслер зупиняСФться також на особливостях застосування тесту в клiнiчних умовах, коли дослiджуваний маСФ тi чи iншi психiчнi розлади. У таких випадках екзаменатор повинен уникати будь-якоСЧ упередженостi i поводитися з хворим так само, як i з психiчно здоровими. Якщо атмосферу теплоти i приязностi не вдаСФться створити за короткий час, такi зусилля повиннi мати поступовий характер.

Наступна методика, яка була використана нами в експериментальному дослiдженнi була методика Знайди i перекресли. Вона призначена для визначення продуктивностi та стiйкостi уваги. Дитинi показують малюнок. Цей малюнок рекомендуСФться використовувати при дослiдженнi уваги 3-4 рiчних дiтей. На ньому в випадковому порядку поданi малюнки простих фiгур: гриб, дiм, вiдерце, мяч, квiтка, прапорець. Перед тим, як почати дослiдження, дитина отримуСФ iнструкцiю такого характеру: Зараз ми з тобою пограСФмось в таку гру: я покажу тобi картинку, на якiй намальовано багато рiзних, знайомих тобi предметiв. Коли я скажу слово починай, ти по рядкам цього малюнку почнеш шукати i перекреслювати тi предмети, якi я скажу до тих пiр поки не скажу слово стоп.

В цiй методицi дитина працюСФ 2,5 хвилин (через кожнi 30 секунд дитинi говорять слово стоп i починай).

Ця методика визначаСФ продуктивнiсть уваги учнiв: висока, середня i низька та стiйкiсть уваги.

Увага це форма психiчноСЧ дiяльностi людини, що виявляСФться у СЧСЧ спрямованостi i зосередженостi на певних обСФктах при одночасному абстрагуваннi вiд iнших. Увага СФ такою психiчною функцiСФю, яка характеризуСФ вибiркове ставлення до навколишнього свiту, коли з великоСЧ кiлькостi подразникiв свiдомiсть видiляСФ один або кiлька.

В експериментальному дослiдженнi ми використовували також методику Сприймання кольорiв, Сприймання форм, Сприймання предметiв та розвиток просторовоСЧ орiСФнтацiСЧ. В кожнiй з цих методик СФ по 3 запитання i пiсля кожного запитання ставляться бали за кожну правильну вiдповiдь. Цi методики призначенi для того, щоб краще пiзнати в учнiв СЧхнi загальнi знання, якi вони використовують в своСФму життi.

Що ж до просторовоСЧ орiСФнтацiСЧ дiтей з розумовою вiдсталiстю, то ця методика використовувалась у виглядi iгор та вправ. Для того, щоб зробити просторовi вiдношення сигнальними, можна використати два прийоми, про якi говорив ще К.Ушинський: 1) дитинi дають однi й тi самi предмети, але вiдношення мiж ними i словеснi позначення цих вiдношень змiнюються: Пташка за клiткою, Пташка перед клiткою, Пташка над клiткою тощо; 2) предмети мiняють, а вiдношення та СЧх позначення зберiгаються: Марiчка стоСЧть перед деревом, Микола попереду Сергiя, Собака йде попереду господаря.

Вправи на визначення парних напрямкiв потрiбно давати дiтям не iзольовано, а в зiставленнi: уперед назад, праворуч лiворуч, угору вниз. Таке спiвставлення в дiСЧ та в мовленнi сприятиме усвiдомленню кожного з них. Це прискорить СЧх розрiзнення.

Поряд зi створенням умов для закрiплення практичних дiй розрiзнення дитиною просторових вiдношень у рiзних ситуацiях необхiдно формувати в неСЧ вмiння узагальнювати результати цього розрiшення у словах позначеннях просторових вiдношень. Необхiдною умовою усвiдомлення дитиною вiдносностi просторових напрямкiв СФ варiацiя умов сприймання, а саме: введення вправ на розрiзнення напрямкiв в умовах повороту на 90, 180 у горизонтальнiй площинi. При цьо