Релiгiйне виховання пiдлiткiв з особливими потребами як умова успiшноСЧ соцiалiзацiСЧ
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?ми сiмейними конфлiктами; психологiчна травматизацiя дитини внаслiдок психiчного захворювання, алкоголiзму й асоцiальноСЧ поведiнки батькiв.
Найближче соцiальне оточення сiмСЧ створюСФ поле мiжособистiсних стосункiв, якi сприяють структурi й диференцiацiСЧ життСФвого простору дитини, нормалiзацiСЧ СЧСЧ поведiнки, подоланню почуття самотностi в батькiв i соцiально-психологiчноСЧ iзоляцiСЧ сiмСЧ. РЖнвалiднiсть дитини викликаСФ жаль, спiвчуття та спiвпереживання друзiв, родичiв, колег по роботi, сусiдiв, бо насамперед СЧм потрiбна реальна допомога i пiдтримка, щоб вивести дитину iз замкнутого простору i залучити до повноцiнного життя. Велику роль у цьому процесi вiдiграють дiдусi i бабусi дитини. Часто СЧм дуже важко встановити контакт з такою дитиною. Крiм цього, розчарування з приводу нездiйснених сподiвань, негативний тиск оточення призводить до поступового вiдокремлювання старшого поколiння вiд своСЧх дiтей. Якщо в сiмСЧ СФ iншi дiти, то проблеми хворого братика чи сестрички стають СЧхнiми проблемами. Батьки можуть навантажувати СЧх обовязками, що не вiдповiдають вiку i фiзичним можливостям дитини, i тодi братик чи сестричка стають для них тягарем.
Характеризуючи соцiально-педагогiчнi та психологiчнi умови виховання в сiмСЧ пiдлiтка з особливими потребами, треба мати на увазi особливостi захворювання чи дефекту дитини, що впливають на органiзацiю життСФдiяльностi сiмСЧ.
Багатоманiтнiсть реакцiй батькiв на появу дитини з патологiСФю, на думку багатьох дослiдникiв, можна умовно подiлити на 4 основних етапи:
1. Стан шоку, розгубленостi, iнодi страху. Отримавши iнформацiю про неповносправнiсть дитини батьки на перших порах живуть в ситуацiСЧ постiйного стресу. У цей перiод СЧх хвилюСФ СФдине: тАЬЧому наша дитина не може бути такою, як усi?тАЭ РЖ це на фонi того, що вони взаСФмодiють з новонародженою дитиною, яка дуже чутлива до емоцiйного стану в першу чергу матерi.
2. Негативiзм, заперечення поставленого дiагнозу. На цьому етапi батьки схильнi до пошуку причин такоСЧ ситуацiСЧ, що в окремих випадках призводить до взаСФмних звинувачень у поганiй спадковостi та поведiнцi пiд час вагiтностi.
3. Прийняття дiагнозу та повязана з цим депресiя. Визнавши реальнiсть захворювання, батьки не перестають вiдчувати любов до свого малюка та почуття втраченоСЧ гордостi за нього.
4. Звернення батькiв за допомогою до спецiалiстiв. Усвiдомлення того, що процес лiкування та спецiального навчання буде тривалим, стаСФ черговим сильним стресом для батькiв та родичiв особливоСЧ дитини. Вiн переживаСФться протягом усього життя, часто стаСФ причиною iзоляцiСЧ сiмСЧ вiд суспiльства.
Повноцiннiсть розвитку пiдлiтка залежить не тiльки вiд матерiального становища сiмСЧ, рiвня медичного обслуговування i побутових умов, а й вiд соцiально-психологiчних факторiв особистiсного росту батькiв, формування батькiвськоСЧ любовi, психологiчного клiмату в сiмСЧ та соцiального оточення. Пiдлiтки з розумовою вiдсталiстю вимагаСФ вiд матерi i батька повсякденноСЧ роботи над собою. Це повязано насамперед з тим, що у пiдлiтка з розумовою вiдсталiстю починаСФ рiзко занижуватись самооцiнка, пiдвищуСФться невдоволення собою. Подолання страху, вiдчаю, почуття провини, самотностi сприяСФ постiйному творчому, а вiдтак i особистiсному росту. Уважне спостереження за своСЧми емоцiями, психологiчними станами забезпечуСФ сприятливий психологiчний клiмат у сiмСЧ.
Умiння ставити питання i знаходити на них вiдповiдi, пiзнання нового, зацiкавленiсть у вивченнi науково-методичноСЧ лiтератури (медичноСЧ, педагогiчноСЧ, психологiчноСЧ) допомагаСФ батькам вивчати особливостi захворювання чи дефекту та спрогнозувати СЧх вплив на загальний розвиток дитини. Одна з важливих особливостей розвитку особистостi почуття власноСЧ вiдповiдальностi за життя пiдлiтка i збереження цiлiсностi сiмСЧ. Умiння приймати рiшення, упевненiсть у своСЧх дiях, умiння вiдповiдати за своСЧ вчинки створюСФ в сiмСЧ атмосферу емоцiйного спокою.
Батькiвська любов джерело i гарантiя емоцiйного благополуччя дитини, СЧСЧ психологiчного та iнтелектуального розвитку. Ще пiд час вагiтностi жiнки у майбутнiх батькiв починають формуватися певнi життСФвi плани, зароджуСФться почуття любовi. Природа любовi матерi i батька рiзна. Батько завжди менш позвязаний з дитиною в першi роки життя. Найважливiший для дитини в цей перiод життя контакт з матiрю. Е.Фромм називаСФ любов батька любовю "на певних умовах", СЧСЧ принцип: "Я люблю тебе тому, що ти виправдовуСФш моСЧ надiСЧ, бо виконуСФш свiй обовязок i схожий на мене". Якщо народжуСФться дитина з особливими потребами, то створений ранiше образ руйнуСФться. У не дуже благополучнiй сiмСЧ, у якiй один з подружжя маСФ занижену самооцiнку, починаСФ звинувачувати iншого члена подружжя в тому, що дитина народилася з вадами. В процесi розвитку дитини вона ускладнюСФться, видозмiнюСФться, позначаючись на сiмейних вiдносинах.
Отже, сприятливий психологiчний клiмат у сiмСЧ основа позитивного розвитку дитини i, навпаки, дезорганiзацiя сiмейного життя дуже впливаСФ на розвиток дитини i пiдвищуСФ ризик виникнення вторинних симптомiв iнвалiдностi - психiчних порушень.
Характеризуючи соцiально-педагогiчнi та психологiчнi умови виховання в сiмСЧ дiтей з особливими потребами, треба мати на увазi особливостi захворювання чи дефекту дитини, що впливають на органiзацiю життСФдiяльностi сiмСЧ.
Вирiшальну роль в життi дитини з розумовою вiдсталiстю вiдiграСФ сiмя. Батьки по