Geum.ru


Психолого-педагогiчне визначення готовностi дитини шестирiчного вiку до школи

Дипломная работа - Педагогика

Другие дипломы по предмету Педагогика



?роводив ранжування двох видiв мотивiв учiння: соцiальних i пiзнавальних. Учням на окремих картках пропонувалося вiсiм тверджень:

  1. Я вчуся для того, щоб знати (широкi пiзнавальнi мотиви);
  2. Я вчуся тому, що менi подобаСФться вчитися (процесуальнi мотиви);
  3. Я вчуся, щоб одержувати хорошi оцiнки (результативна мотивацiя);
  4. Я вчуся, щоб навчитися самому розвязувати задачi (навчально-пiзнавальнi мотиви);
  5. Я вчуся для того, щоб бути корисним людям (широкi соцiальнi мотиви);
  6. Я вчуся для того, щоб вчитель був задоволений моСЧми успiхами (тАЬвчительський мотивтАЭ);
  7. Я вчуся, щоб своСЧми успiхами радувати батькiв (тАЬбатькiвський мотивтАЭ);
  8. Я вчуся для того, щоб за моСЧ успiхи мене поважали товаришi (тАЬтовариський мотивтАЭ).

Учням давався такий iнструктаж: тАЬМи побудували тАЬдрабинку урокiвтАЭ. Давай побудуСФмо ще одну драбинку. Вона буде називатися тАЬНавiщо я вчусятАЭ. Перед тобою карточки, на яких написано, навiщо учнi вчаться в школi. Розклади СЧх перед собою. Уважно прочитай, що написано на кожнiй картцi. Увага! Наiiкавить твоя власна думка. Наiiкавить не те, для чого всi вчаться, а для чого вчишся ти сам. Що для тебе найголовнiше, для чого ти вчишся? Вибери картку, де написано найголовнiше про те, навiщо ти вчишся. Це буде перший щабель драбинки. РЖз тих карток, що залишилися, знову вибери ту, де написано найголовнiше про те, навiщо ти вчишся. Це буде другий щабель драбинки. Поклади цю картку нижче першоСЧ. Зрозумiло, як будувати драбинку? Продовжуй будувати самостiйно. Ми завершили драбинку тАЬНавiщо я вчусятАЭ. Перевiр, чи правильно ти СЧСЧ побудував. На першому щаблi написано найголовнiше про те, навiщо ти вчишся. На щаблi нижче те, що ти вважаСФш менш головним, i т.д. На нижньому щаблi написано те, що ти не вважаСФш головним у своСФму навчаннiтАЭ.

Результати, одержанi з допомогою цiСФСЧ методики, свiдчили про спiввiдношення соцiальних i пiзнавальних мотивiв учiння школярiв, що визначалося тим, якi мотиви займали перших чотири мiiя в iСФрархiСЧ. Якщо цi мiiя займали два соцiальних i два пiзнавальних мотиви, робився висновок про СЧх гармонiйне поСФднання.

Також ми використовували анкету для визначення рiвня шкiльноСЧ мотивацiСЧ першокласникiв. В анкету входило 10 питань, що вiдображали ставлення дiтей до школи i навчання. На основi вiдповiдей кожного учня вiдносили до одного з пяти рiвнiв шкiльноСЧ мотивацiСЧ:

  1. Висока шкiльна мотивацiя (25-30 балiв);
  2. Нормальна шкiльна мотивацiя (20-24 бали);
  3. Позитивне ставлення до школи, але переважаСФ поза навчальна мотивацiя (15-19 балiв);
  4. Низька шкiльна мотивацiя (10-14 балiв);
  5. Негативне ставлення до школи, дезадаптацiя (менше 10 балiв).

Питання анкети були побудованi за закритим типом i передбачали вибiр одного з трьох варiантiв вiдповiдi. При цьому вiдповiдь, що свiдчить про позитивне ставлення до школи, оцiнювалася у 3 бали. Нейтральна вiдповiдь 1 бал. Вiдповiдь, що свiдчила про негативне ставлення до школи 0 балiв. У звязку з недостатньою сформованiстю у першокласникiв навичок читання ми змiнили форму проведення анкетування з письмовоСЧ на усну, й у звязку з цим анкета набула характеру бесiди-iнтервю (див. додаток 4).

Використання у процесi експериментального дослiдження малюнковоСЧ методики ТСрунтувалося на наступному. Ми пропонували школярам намалювати вдома два малюнки: тАЬПро найцiкавiшетАЭ i тАЬУ школiтАЭ. Необхiднiсть використання для дiагностики двох малюнкiв пояснювалася тим, що по-перше, вони показували умiння школяра малювати; по-друге, давали змогу порiвняти два малюнки за кольором, а, отже, точнiше визначити емоцiйне ставлення до зображуваного; по-третСФ, включення шкiльноСЧ теми у малюнок тАЬпро найцiкавiшетАЭ свiдчило про яскраво виражене позитивне ставлення до школи i, вiдповiдно, сформовану мотивацiйну готовнiсть до шкiльного навчання.

Для дiагностики мотивацiСЧ учiння першокласникiв вiдносно кожного iз видiлених показникiв ми використовували два види характеристики малюнкiв:

  1. формальнi характеристики, що виявляли емоцiйне ставлення до школи;
  2. змiстовнi характеристики, що виявляли ставлення школярiв до учiння.

Ми враховували такi формальнi характеристики малюнка: колiр (темнi, холоднi кольори вважалися проявами негативних емоцiй; свiтлi, теплi тони проявом позитивного ставлення до зображуваного); стараннiсть промальовування деталей (при позитивному ставленнi малюнок детальний, старанний); творче чи формальне ставлення до виконання малюнка; динамiчнiсть малюнка, свобода його композицiСЧ, наявнiсть сюжету, його завершенiсть. Додатковими характеристиками емоцiйного ставлення до зображення були: використання орнаментiв i симетричних композицiй для вираження позитивного ставлення до зображеного; гiперболiзацiя, перебiльшення реальних розмiрiв значущого елемента предмета.

Змiстовними характеристиками були такi: кiлькiсть малюнкiв тАЬУ школiтАЭ (якщо учень принiс один чи кiлька малюнкiв тАЬПро найцiкавiшетАЭ i нi одного малюнка тАЬУ школiтАЭ, незважаючи на нагадування, це свiдчило про негативне ставлення до учiння; якщо учень за власною iнiцiативою принiс бiльше одного малюнка на шкiльну тему, це свiдчило про позитивне ставлення до учiння); включення шкiльноСЧ теми в малюнок тАЬПро найцiкавiшетАЭ (якщо включена, це свiдчить про дуже позитивне ставлення до учiння); момент шкiльного життя, вiдображений на малюнку (урок; перерва, ситуацiя, зовнi повязана зi школою (тАЬвтеча вiд школитАЭ (при зображеннi лише шкiльного будинку); малюнок на тему iз змiненою назвою тАЬДо шк