Психолого-педагогiчне визначення готовностi дитини шестирiчного вiку до школи
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
В°нням iндивiдуальних особливостей уваги);
Для фiксацiСЧ результатiв спостереження використовувалася така таблиця:
Тема уро-куХарактер проявiв пiзнавальноСЧ активностi в навчальнiй дiяльностiРеакцiСЧ учнiв протягом уроку, показники iнтересуЧи вiдволiкаСФться учень на уроцiДiСЧ вчителя, що сприяють розвитку пiзнавального iнтересуДiСЧ вчителя, що гальмують пiзнавальний процесСамостiйнiсть чи несамостiйнiсть; увага, байдужiсть, вiдволiкання, творча чи непродуктивна дiяльнiсть i т. п.Характер запитань;
характер вiдповiдей;
критичнiсть стосовно вiдповiдей товаришiв та iн.Кiлькiсть випадкiв вiдволiканьПроблемнiсть, наочнiсть навчання i т. iн.Переривання запитань учнiв,
Завищення чи вiдсутнiсть оцiнювання та iн
У бесiдi з педагогом шляхом прямих i непрямих запитань ми виявляли ставлення конкретного учня до учбовоСЧ дiяльностi за видiленими показниками. Так, для визначення того, чи СФ вчитель особистiсно значущим субСФктом для конкретного учня, ми шляхом непрямих запитань виявили, наскiльки першокласник виконуСФ вказiвки вчителя, чи уважний вiн на уроцi, а також чи з охотою вiн вчиться, його поведiнка пiд час уроку, зацiкавленiсть у процесi та результатах навчальноСЧ дiяльностi i т. iн. Важливою була думка вчителя з приводу взаСФмовiдносин школяра з ровесниками.
Бесiда за сюжетними малюнками допомагала виявити ставлення дитини до рiзних видiв дiяльностi, до учiння i школи в цiлому. Запропонувавши учневi вибрати картинки, якi йому найбiльше подобаються, ми вели з ним невимушену розмову по всiх сюжетах, щоб зрозумiти мотиви вибору. Якщо дитина надавала перевагу навчальним ситуацiям, iз цiкавiстю говорила про заняття у дитячому садку, перераховувала своСЧ вмiння та успiхи в них, i це поСФднувалося iз властивою СЧй пiзнавальною активнiстю, - ми вiдзначали високий рiвень мотивацiСЧ. РЖнтерес до всiх тем при досить поверхневому вiдображеннi змiсту учбовоСЧ дiяльностi показував систему переваг, яка ще не склалася. Якщо дитина iгнорувала сюжети, повязанi з школою, але охоче ставила себе в позицiю учасника побутових та iгрових ситуацiй, це свiдчило про вiдсутнiсть спрямованостi на учiння.
РЖндивiдуальна бесiда проводилася iндивiдуально з кожним учнем. Змiст СЧСЧ складали питання, якi психолог послiдовно давав першокласнику. Питання були складенi таким чином, що спрямовувалися на дiагностику усiх показникiв позитивноСЧ мотивацiСЧ учiння:
- ставлення учнiв до учiння загалом;
- ставлення учнiв до конкретних навчальних предметiв;
- види особистiсно значущоСЧ дiяльностi молодшого школяра;
- особистiсно значущi для школяра субСФкти.
Крiм того у бесiдi мiстилися додатковi питання, необхiднi для збирання даних про школярiв та СЧх введення у ситуацiю обстеження. Ми враховували, що вiдповiдi на деякi питання можуть охоплювати не один, а декiлька показникiв. Список питань анкети ми розмiщували таким чином, щоб учень його не бачив, i фiксували на окремому аркушi паперу номер питання i вiдповiдь на нього.
РЖндивiдуальне обстеження дало змогу уточнювати змiст запитань вiдповiдно до iндивiдуальних вiдповiдей школяра про вид його значущоСЧ дiяльностi. Так, у питання, в яких порiвнювалося ставлення учня до окремих навчальних предметiв i особистiсно значущоСЧ дiяльностi, ми розмiщували той вид значущоСЧ дiяльностi, про який розповiдав першокласник (див. додаток 3)
Проведення методики тАЬДрабинка урокiвтАЭ передбачало, що першокласник вже оволодiв навичкою читання, тому ми застосували СЧСЧ у другому пiврiччi 1 класу. Методика визначала, якi предмети (навчальнi диiиплiни) цiкавi, а якi нецiкавi для учнiв. Форма проведення методики фронтальна. Експериментальний матерiал методики складався iз карток, на кожнiй з яких була написана назва одного з навчальних предметiв: математика, письмо, читання, малювання. Наприклад:
ПИСЬМО
Далi учень повинен був вiдобразити своСФ ставлення до кожного предмета, побудувавши тАЬдрабинку урокiвтАЭ. Якщо основнi шкiльнi предмети (математика, мова, читання) стояли на верхнiх щаблях драбини (РЖ-IV), то ставлення до них визначалося як позитивне; якщо на нижнiх (V-VIII) негативне. Ми давали такий iнструктаж учням: тАЬ(РЖмя випробуваного). У школi СФ дуже рiзнi уроки. Давай побудуСФмо тАЬдрабинку урокiвтАЭ. Ми хочемо знати, якi уроки тобi подобаються бiльше, а якi менше. Перед тобою картки, на яких написанi назви урокiв. Розстав СЧх перед собою. Тепер уважно прочитай назви урокiв i вибери один урок, який тобi подобаСФться найбiльше. Вiдклади цю картку. Подивись на уроки, що залишилися. Який з них тобi подобаСФться найбiльше? Вiзьми картку з назвою уроку i постав СЧСЧ нижче першоСЧ картки так, щоб вийшла драбинка iз двох щаблiв. Знову подивись на уроки, що залишилися, i вибери той з них, який тобi подобаСФться найбiльше. Поклади цю картку ще нижче. Тепер драбинка складаСФться iз трьох щаблiв. Зрозумiв, як СЧСЧ будувати? З тих урокiв, що залишилися, треба обирати той, який найбiльше тобi подобаСФться. Продовжуй будувати тАЭдрабинкутАЭ далi. Ми завершили будувати тАЬдрабинку урокiвтАЭ. Перевiр, чи правильно ти СЧСЧ побудувала? Вгорi на першому щаблi маСФ бути назва уроку, який подобаСФться тобi якнайбiльше. Це так?тАЭ
У процесi використання методики тАЬДрабинка мотивiвтАЭ учень в доступнiй формi