Психолого-педагогiчне визначення готовностi дитини шестирiчного вiку до школи
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
В±агачення змiсту особистiсного орiСФнтованими iнтересами;
Таким чином, створення позитивноСЧ мотивацiСЧ до навчання передбачаСФ врахування таких положень психолого-педагогiчноСЧ науки:
- Кожен учень маСФ вiдчувати себе субСФктом навчально-виховного процесу; розумiти, що цей процес органiзовано саме для нього, що мета й завдання освiти його особиста мета, що вiн вiдiграСФ у навчаннi не пiдлеглу, а досить активну й важливу роль. Всi цi моменти реалiзуються через особистiсно-зорiСФнтоване навчання.
- Щоб виробити у дiтей змiстовну мотивацiю учiння, саму навчальну дiяльнiсть слiд будувати iз врахуванням СЧСЧ основних компонентiв: змiстовного, операцiйного та мотивацiйного.
- Розвиток i становлення позитивноСЧ мотивацiСЧ учбовоСЧ дiяльностi школярiв залежить вiд пiдкрiплення у виглядi:
- результатiв та успiшного виконання дiяльностi;
- володiння вiдповiдними способами дiй;
- пiдвищення соцiального статусу в реальних контактних групах.
- Оптимальним пiдходом у формуваннi позитивноСЧ мотивацiСЧ учiння першокласникiв, на наш погляд, буде:
- вплив на мотивацiю дитини тАЬзнизу вверхтАЭ, тобто виховання мотивiв через органiзацiю рiзноманiтних видiв дiяльностi за умови активностi учня;
- врахування взаСФмозвязку мiж перспективними та актуальними мотивами;
- збудження позитивних емоцiй, що можуть бути безпосередньо мотивом дiяльностi чи сприяти СЧСЧ вмотивуванню (стан емоцiйного збудження спричиняСФ готовнiсть до сприймання i закрiплення мотиву);
- створення позитивного емоцiйного фону у класi та реалiзацiя вимог гуманiстичноСЧ психологiСЧ до органiзацiСЧ навчально-виховного процесу.
Наведенi теоретичнi положення постали в основi органiзацiСЧ та проведення експериментального дослiдження мотивацiйноСЧ готовностi 6-рiчок до шкiльного навчання.
1.3 Психологiчнi особливостi дiтей шестирiчного вiку
Надiйна основа успiшноСЧ органiзацiСЧ навчально-виховного процесу врахування психофiзiологiчних особливостей i закономiрностей розвитку учнiв. Особливо це стосуСФться шестирiчних першокласникiв, оскiльки шестирiчний вiк з психологiчноСЧ точки зору СФ критичним. У цей перiод вiдбуваСФться змiни, що означають завершення дошкiльного етапу розвитку, i зявляСФться здатнiсть до розумiння загальних принципiв, звязкiв й закономiрностей наукового знання. Якостi, характернi для дошкiльного дитинства, поСФднуються у шестирiчок з новими можливостями, зокрема у сферi учiння. Тому реалiзацiя потенцiйних можливостей iнших школярiв потребуСФ особливих умов навчання.
Навчання у першому класi побудоване з урахуванням вiкових особливостей i перспектив шестирiчних дiтей. У його змiстi, методах i формах закладено iдеСЧ сприяння всебiчному розвитку школярiв, забезпечення повноцiнного переходу до провiдноСЧ учбовоСЧ дiяльностi та формування особистостi в перехiдний перiод. ЗасвоСФння учнями програмних знань безпосередньо повязуСФться з розвитком елементарних форм учiння, планомiрного i диференцiйованого ставлення, пiзнавальноСЧ активностi, позитивного ставлення до навчання в школi, адекватноСЧ самооцiнки i формуванням навичок спiлкування [52].
Оволодiння знаннями, умiннями, навичками здiйснюСФться у рiзних видах дiяльностi. У навчально-виховному процесi вiдводиться чимало часу для малювання, конструювання, лiплення, побутовоСЧ працi, гри. Поряд з цим вiдбуваСФться засвоСФння знань в процесi специфiчноСЧ, новоСЧ для дитини дiяльностi учiння i навчання. Усi цi види дiяльностi у своСЧй СФдностi забезпечують розвивальну функцiю навчання шестирiчок, перебудову характеру розумових процесiв сприйняття, память i мислення, якiсну змiну загальноСЧ спрямованостi та рис особистостi школяра [60, с.43].
Закладенi в змiстi i методах навчання можливостi реалiзуються лише за умови правильного педагогiчного керiвництва. Тому важливим СФ знання учителем психологiСЧ шестирiчних учнiв, закономiрностей СЧхнього розвитку у навчально-виховному процесi.
Пiзнання здiйснюСФться за допомогою психiчних процесiв мислення, памятi, уваги та iн., починаючись iз вiдчуттiв i сприймань. До шести рокiв сприймання набуваСФ риiiлеспрямованоСЧ дiяльностi: дитина спроможна видiлити предмет з ряду iнших предметiв, зосередити увагу на ньому i визначити його специфiчнi якостi. У першу чергу шестирiчнi дiти сприймають яскравi, обСФмнi обСФкти, що викликають емоцiйну реакцiю, причому характерним СФ поверхневе сприймання i не завжди адекватне видiлення суттСФвих ознак. Цi особливостi сприймання виявляються у навчальному процесi. Зокрема, першокласники змiщують схожi графiчнi зображення i звуки, помиляються у врахуваннi кiлькiсного i просторового розмiщення предметiв при конструюваннi та аплiкацiСЧ, порушують пропорцiСЧ при малюваннi та лiпленнi. Недолiки сприймання утруднюють засвоСФння дiтьми поняття про число та його склад, стримуСФ перенесення дiСЧ обчислення у внутрiшнiй план, гальмуСФ чiткiсть розумiння службових частин мови [81].
В процесi навчання сприймання учня розвиваСФться як цiлеспрямована й рацiонально органiзована дiяльнiсть чуттСФвого пiзнання. Вчите