Психолого-педагогiчне визначення готовностi дитини шестирiчного вiку до школи
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
, 121]. В СЧСЧ основi потреби i мотиви, якi визначають прагнення дитини вступити i ходити до школи, бажання вчитися.
Аналiзуючи педагогiчний досвiд i данi спецiальних дослiджень, Л.РЖ. Божович показала, що хоча дiтей, якi вступають до школи, дуже цiкавлять зовнiшнi атрибути шкiльного життя оцiнки, дзвiнки, шкiльна форма тощо, але не це СФ визначальним, центральним в СЧхньому прагненнi ходити до школи. РЗх захоплюСФ власне навчання як серйозна змiстовна дiяльнiсть, яка приводить до певного результату, важливого для самоСЧ дитини i для оточуючих дорослих. Тут нiбито в один вузол завязанi двi основнi потреби дитини, якi рухають СЧСЧ психiчний розвиток: пiзнавальна потреба, що дiстаСФ в навчаннi своСФ найповнiше задоволення, i потреба в певних соцiальних стосунках, якi виявляються в становищi школяра. Л.РЖ. Божович висловлюСФ думку, що ця потреба, очевидно, виникаСФ на основi потреби дитини в спiлкуваннi.
Цi дослiдження стали важливим етапом наступних теоретичних i експериментальних розробок зазначеноСЧ проблеми. Так, на початку 70-х рокiв Я.Л. Коломинський запропонував у числi параметрiв, якi характеризують психологiчну готовнiсть дитини до школи, врахувати СЧСЧ соцiально-психологiчну готовнiсть, основним змiстом якоСЧ i СФ готовнiсть до новоСЧ соцiальноСЧ позицiСЧ [33, 59-60].
Дослiдження психологiчного змiсту i структури внутрiшньоСЧ позицiСЧ школяра було здiйснено О.Л. Венгером. Внутрiшня позицiя розглядаСФться при цьому як психологiчне вiдображення обСФктивноСЧ системи взаСФмин дитини з оточуючими i вона може бути показником готовностi дитини до соцiальноСЧ позицiСЧ школяра. Автор пише, що внутрiшня позицiя школяра, яка зявляСФться у дитини на кiнець дошкiльного вiку, являСФ собою систему потреб, повязаних з учiнням як з новою, серйозною, справжньою, суспiльно значущою дiяльнiстю, що втiлюСФ в собi новий, серйозний, справжнiй, суспiльно значущий i, отже, дорослiший спосiб життя [9, 22].
Наявнiсть у дитини внутрiшньоСЧ позицiСЧ школяра виявляСФться у тому, що вона рiшуче вiдмовляСФться вiд дошкiльно-iгрового, iндивiдуально-безпосереднього способу iснування [28, 19] i виявляСФ яскраво позитивне ставлення до нового шкiльного змiсту занять, до нових - шкiльних форм цих занять i до нового шкiльного типу взаСФмин з дорослим як з учителем. Саме таку позитивну спрямованiсть на школу як на власне навчальний заклад О.В. Малихiна розглядаСФ як найважливiшу передумову благополучного входження дитини в шкiльно-учбову дiяльнiсть [40, 51], тобто прийняття нею вiдповiдних шкiльних вимог i повноцiнного включення в учбовий процес.
ВиникаСФ запитання, чи достатньо сформована така внутрiшня позицiя у семирiчних дiтей, для яких провiдною дiяльнiстю СФ учiння, в умовах учбовоСЧ дiяльностi, а також про передумови цiСФСЧ позицiСЧ у шестирiчних дiтей.
Для збирання фактичного матерiалу О.В. Малихiна розробила систему запитань i оповiдань-колiзiй, уведених до методики Бесiда i призначених для обстеження шести- i семирiчних дiтей в умовах дитячого садка i школи.
Подамо приклади декiлькох запитань-колiзiй:
- Уяви собi, що сьогоднi ввечерi мама раптом скаже: "Дитино, ти ж у мене ще маленька, важко тобi в школу ходити. Якщо хочеш, я пiду i попрошу, щоб тебе вчителька вiдпустила на мiсяць, на пiвроку чи на рiк. Хочеш"? (З вихованцями дитячого садка мова йде про вiдстрочку вступу до школи.) Що ти вiдповiси мамi?
- Уяви собi, ти вийшов погуляти i зустрiв хлопчика. Йому теж 6 рокiв, але вiн не ходить анi до першого класу, анi до дитячого садка. Вiн тебе запитуСФ: "Що треба робити, щоб добре пiдготуватись до першого класу?" Що ти порадиш?
- Уяви, що СФ двi школи - школа "А" i школа "Б". У школi "А" розклад урокiв у першому класi такий: щодня бувають уроки письма, читання i математики, а малювання, музики й фiзкультури - зрiдка, не частiше одного разу на тиждень. А в школi "Б" усе навпаки: щоденно - фiзкультура, музика, малювання, а читання, письмо i математика - по одному разу на тиждень. В якiй школi тобi хотiлося б учитись? [40, 52-53].
Вiдповiдно до задуму дослiдження, вiсiм ретельно опрацьованих запитань Бесiди були спрямованi на виявлення того, наскiльки дитина орiСФнтуСФться в основних вимогах школи. Вiдповiдi на всi запитання оцiнювались як шкiльнi або дошкiльнi. Обстеження дiтей вiдбувалось на початку i в кiнцi навчального року. Ретельнiсть вiдбору проблем i побудови питань-колiзiй безперечно дозволила здобути цiкавi й високоiнформативнi факти. Так, у шести- i семирiчок досить часто вiдповiдi носять однаковий дошкiльний характер. Правда, дошкiльнi вiдповiдi трохи частiше трапляються у шестирiчок, а шкiльнi - у семирiчок. Очевидно, саме таких результатiв i слiд було очiкувати. Бесiду побудовано за типом проективного тесту, однак розвязувати цi проблеми i шести-, i семирiчна дитина може лише на основi проекцiй iз дошкiльного дитинства, оскiльки шкiльного у неСЧ ще не було.
Напевне, можна передбачити, що коли ми даСФмо дитинi завдання оцiнювати з позицiй школяра учбовi предмети, то такими для неСЧ будуть усi тi предмети, якi входять до розкладу шкiльних занять. РЖ малювання, i праця, i фiзкультура, навiть у випадках, коли дiти вiддають виразну перевагу цим урокам, СФ для школярiв в умовах школи учбовими, шкiльними предметами i саме настiльки, наскiльки ними СФ математика, письмо, читання. В умовах дитячого садка також були заняття з математики, але в школi це - уроки. Таким чином, диференцiацiю ставлення дитини до рiзних предметiв з