Психолого-педагогiчне визначення готовностi дитини шестирiчного вiку до школи
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
ктивностi субСФкта. Бiльшiсть авторiв пояснюють мотивацiю як систему психологiчних факторiв, що зумовлюють поведiнку та дiяльнiсть людини. С. Занюк [29] видiляСФ динамiчний та структурний (змiстовий) аспекти мотивацiСЧ. На його думку, продуктивнiсть дiяльностi, СЧСЧ процес та результат визначаються, по-перше, спрямованiстю мотивiв, СЧх змiстом; по-друге, силою, активнiстю, напруженiстю мотивiв вiдповiдного змiсту. Структурний аспект мотивацiСЧ це прояви рiзнобiчних потреб людини. До змiстового аспекту мотивацiСЧ входять такi компоненти, як змiстовий (система психологiчних факторiв, що зумовлюють дiяльнiсть); звязок мiж мотивами; iСФрархiя мотивiв; потреби, якi лежать в основi мотивiв i спричинюють поведiнку. Динамiчний аспект мотивацiСЧ визначаСФться такими характеристиками, як сила, стiйкiсть, мiра збудження мотивiв, здатнiсть переключатися з одних мотивiв на iншi.
Отже, мотив це сукупнiсть зовнiшнiх i внутрiшнiх умов, що викликають активнiсть субСФкта i визначають СЧСЧ спрямованiсть.
Учбова мотивацiя визначаСФться як частковий вид мотивацiСЧ, включеноСЧ в учбову дiяльнiсть. Мотивацiя учiння визначаСФться низкою специфiчних для цiСФСЧ дiяльностi чинникiв: по-перше, освiтньою системою, певним закладом, де здiйснюСФться учбова дiяльнiсть; по-друге, органiзацiСФю освiтнього процесу; по-третСФ, - субСФктивними особливостями школяра (вiк, стать, iнтелектуальний розвиток, здiбнiсть, рiвень домагань, самооцiнка, взаСФмодiя з iншими учнями i т.п.); по-четверте, - субСФктивними особливостями педагога, насамперед системою його ставлення до учня; по-пяте, - специфiкою навчальноСЧ диiиплiни [26, 43].
У контекстi навчальноСЧ дiяльностi молодих школярiв видiляють три групи мотивiв: навчально-пiзнавальнi (повязанi зi змiстом навчальноСЧ дiяльностi i СЧСЧ процесом), широкi соцiальнi (мотиви обовязку i вiдповiдальностi; мотиви самовизначення i самовдосконалення); та вузько-особистiснi мотиви (М.В. Матюхiна).
Широкi соцiальнi мотиви молодших школярiв виявляються як мотиви самовдосконалення (бути культурним, розвиненим) i самовизначення (пiсля закiнчення школи продовжувати навчання чи працювати, обравши професiю). Той факт, що дитина усвiдомлюСФ соцiальну значимiсть учiння, створюСФ особистiсну готовнiсть до навчання в школi та позитивнi установки щодо неСЧ. Цi мотиви зрозумiлi школярам i повязанi з деякими цiлями. До них належать i мотиви обовязку й вiдповiдальностi, котрi спочатку не усвiдомлюються дiтьми, але реально дiють у формi добросовiсного виконання завдань учителя, прагнення вiдповiдати всiм його вимогам. Однак цi мотиви притаманнi не всiм учням, що повязано з неточним розумiнням вiдповiдальностi i безвiдповiдальностi у цьому вiцi [43]та некритичним ставленням до себе i часто завищеною самооцiнкою.
Вузько особистiснi мотиви виявляються у формi прагнення одержати хорошу оцiнку будь-якою цiною, заслужити схвалення вчителя чи батькiв, уникнути покарання чи одержати нагороду (мотиви благополуччя) у формi бажання видiлитися серед однолiткiв, зайняти певне мiiе у класi (престижнi мотиви).
Навчально-пiзнавальнi мотиви закладенi в самiй учбовiй дiяльностi i повязанi iз змiстом та процесом учiння, оволодiнням способом дiяльностi. Вони виявляються у пiзнавальних iнтересах, прагненнi долати труднощi у процесi пiзнання, виявляти iнтелектуальну активнiсть. Розвиток мотивiв цiСФСЧ групи залежить вiд рiвня пiзнавальноСЧ потреби, з якою дитина приходить в школу, й вiд рiвня органiзацiСЧ навчального процесу.
Як показали дослiдження, дитина приходить до школи з широкими соцiальними мотивами, домiнуючими серед яких СФ самовдосконалення та самовизначення. Все це створюСФ особистiсну готовнiсть до навчання у школi. Навчально-пiзнавальнi мотиви не займають провiдного мiiя в мотивацiСЧ початкового школяра. РЖ це природно, адже дитина ще не виконувала навчальноСЧ дiяльностi, в якiй виникають цi мотиви. Дана група мотивiв (iнтерес до процесу, змiсту та способiв засвоСФння знань) формуСФться у процесi навчальноСЧ дiяльностi, а не передуСФ СЧй (М.В. Матюхiна).
ВважаСФться загальновизнаним, що навчальна дiяльнiсть молодших школярiв може спонукати як зовнiшнiми, так i внутрiшнiми мотивами.
Мотиви, якi безпосередньо не повязанi з дiяльнiстю, але впливають на СЧСЧ успiшнiсть, СФ зовнiшнiми. До них, наприклад, можна вiднести позитивне ставлення дiтей до школи, довiру до вчителя, готовнiсть виконувати його вказiвки, прагнення бути дорослими. Внутрiшнi мотиви повязанi безпосередньо iз самим процесом учiння, його результатами.
Учбова мотивацiя, як i будь-який СЧСЧ вид, системна. Вона характеризуСФться спрямованiстю, стiйкiстю i динамiчнiстю i спонукаСФться iСФрархiСФю мотивiв, в якiй домiнуючими СФ або внутрiшнi мотиви, повязанi iз змiстом учбовоСЧ дiяльностi та СЧСЧ виконанням, або широкi соцiальнi, повязанi з потребою дитини зайняти певну позицiю в соцiальнiй системi. При цьому з вiком вiдбуваСФться розвиток взаСФмодiючих потреб та мотивiв, змiна провiдних домiнуючих потреб та СЧх iСФрархiзацiя.
Вiдповiдно при аналiзi мотивацiСЧ учбовоСЧ дiяльностi необхiдно не лише визначити домiнуючий мотив, але й врахувати усю структуру мотивацiйноСЧ сфери людини, у якiй А.К. Маркова видiлила такi iСФрархiчнi рiвнi: потреба в учiннi, смисл учiння, мотив учiння, мета, емоцiСЧ, ставлення та iнтерес [43].
Учбова дiяльнiсть спонукаСФться, насамперед, внутрiшнiм мотивом, коли пiзнавальна потреба поСФднуСФться з предметом дiяльностi виробленням узагальненого способу дiСЧ i тАЬопредмечуСФтьсятАЭ в ньому [13]. У той же час вона