Психолого-педагогiчне визначення готовностi дитини шестирiчного вiку до школи
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?ю. Загальними для них СФ неврiвноваженiсть поведiнки i повязанi з нею неорганiзованiсть, поспiшнiсть у навчальнiй дiяльностi, намагання уникнути напруження розумових сил, а також середнiй рiвень успiшностi. В ходi читання дiти вiдгадували слова, оскiльки ще не навчилися слiдкувати за читанням товаришiв. При оволодiннi грамотою вони легко видiляли звуки, але СЧм було складно зберегти послiдовнiсть звукiв у словi. У навчаннi, як i в поведiнцi, вiдсутня система: отримавши самостiйне завдання, вони починають одразу ж його виконувати, що призводить до численних помилок.
Виразний представник групи Вiталiй Г. Ставлення до навчання позитивне, малоусвiдомлене, нестiйке, з переважанням iгровоСЧ мотивацiСЧ над навчальною. Середня успiшнiсть. РЖнтерес до навчання нестiйкий. У школi йому подобаСФться тАЬгратися i вчити урокитАЭ. В iндивiдуальнiй бесiдi хлопчик зауважив: тАЬТреба, щоб урок був довгий, а перерва теж довгатАЭ. На початку навчального року хлопчик вiддавав перевагу фiзкультурi (тАЬбо там можна побiгати, погратисятАЭ), на уроцi математики йому подобаСФться виконувати нескладнi завдання, зокрема, тАЬзафарбовувати предметитАЭ. При виконаннi навчальних завдань не завжди впевнений у своСЧх силах, дiСЧ його повiльнi, несмiливi, часто звертаСФться за допомогою до вчителя. СвоСФ бажання йти до школи хлопчик мотивуСФ тим, що тАЬв школi краще навчуся писати, читати, рахуватитАЭ. Його уявлення про хорошого учня тiсно повязане з навчанням i поведiнкою: тАЬхороший учень гарно вiдповiдаСФ, гарно пише, слухнянийтАЭ, тАЬпоганий учень погано поводиться, погано вчитьсятАЭ. У ставленнi учня до навчання виявлено тривожнiсть: при негативному оцiнюваннi його дiй вiн переживаСФ, вiдмовляСФться виконувати завдання, переключаСФться на гру. Позитивна оцiнка його дiяльностi маСФ стимулююче значення.
Четверта група дiтей (12%) виявляСФ iндиферентне (нейтральне) ставлення до навчання. Воно стiйке, неусвiдомлене, пасивне, вибiркове i пояснюСФться нереалiзованою престижнiстю, а також мотивацiСФю уникнення, що надають навчанню негативного емоцiйного забарвлення. Вчителi вiдмiчають, що цi дiти не готовi до школи: недостатнiй розвиток мовлення, низький розумовий рiвень, несформованiсть мотивацiйноСЧ сфери. Внаслiдок впливу постiйних невдач, слабо iндивiдуалiзованого пiдходу вчителя в учнiв зникаСФ iнтерес до навчання.
Представником цiСФСЧ групи СФ Володя Б. У нього немаСФ iнтересу до навчання. Домiнуючий мотив уникнення негативноСЧ оцiнки. МотивацiСЧ досягнення успiху не виявлено успiхи в навчаннi трапляються рiдко. Дiють й негативнi мотиви, передусiм прагнення уникнути труднощiв. Складних навчальних предметiв (математики, мови) хлопчик не любить, iнтелектуальне напруження викликаСФ у нього негативнi емоцiСЧ. На уроках пасивний. Одержавши навчальне завдання, довго розглядаСФ, вчитуСФться в нього, заглядаСФ в зошит сусiда. Його дiСЧ повiльнi, малоусвiдомленi, вiн часто переключаСФться на гру, помилок не бачить. Ставлення до навчальних завдань та педагогiчних суджень учителя про його дiяльнiсть байдуже. У класi хлопчику подобаються iгри, тут вiн виявляСФ активнiсть. З-помiж навчальних предметiв перевагу вiддаСФ малюванню, фiзкультурi, читанню, а математика не подобаСФться, тАЬтому, що важкотАЭ. Успiшнiсть задовiльна. Уявлення про навчання у школi нечiткi. Хлопчик байдуже сприймаСФ постiйнi невдачi, вiдносно спокiйно реагуСФ на своСФ становище у класi.
У групi першокласникiв з iндиферентним ставленням до навчання видiляються дiти з повiльнiстю функцiонування нервовоСЧ системи iз такими поведiнковими проявами: СЧм необхiдно значно бiльше часу, щоб зрозумiти змiст поставленого вчителем запитання, продумати вiдповiдь, вони досить повiльнi не лише у навчаннi, а й iграх. Усвiдомлюючи це, школярi вiддають перевагу спокiйним, легким видам дiяльностi малюванню, лiпленню, граються самi.
РЖндиферентне ставлення до навчання виявляють першокласники з низькою ефективнiстю навчальноСЧ дiяльностi, яка СФ результатом незасвоСФння програмового матерiалу через хворобу. Наприклад, Марiйка З. прийшла в клас, маючи достатнiй словниковий запас i знаючи кiлька букв. РЖнтересу до навчання не виявляла, на уроках пасивна. Середня успiшнiсть задовiльна. Дiвчинка часто хворiСФ. У школi СЧй найбiльше подобаСФться гратися, спiлкуватися з дiтьми, розглядати книжки. Пiд час виконання навчальних завдань неуважна, часто переключаСФться на гру, завдання виконуСФ неакуратно. ЧитаСФ слабо, не хоче працювати, все СЧй байдуже, самооцiнка завищена. При виборi навчальних предметiв на початку року перевагу вiддавала малюванню, наприкiнцi читанню. РЗй не подобаються предмети, що вимагають iнтелектуальних зусиль. Ставлення до оцiнок байдуже, знання про навчальний процес неповнi i нечiткi. На початку року у Марiйки не виявлено тривожностi, а в кiнцi зафiксовано слабкий СЧСЧ прояв, повязаний пiдвищенням вимог батькiв до рiвня успiшностi дитини.
Першокласники пятоСЧ групи (8%) вiдзначаються негативним ставленням до навчання. Цей тип зумовлений домiнуванням мотивацiСЧ уникнення, що надаСФ навчанню негативного емоцiйного спрямування. Чинником, що помякшуСФ негативнi моменти навчання в системi мотивацiСЧ, переважно СФ недооцiнка свого становища у класному колективi. Представники цiСФСЧ групи виявляють низький рiвень розвитку пiзнавальних здiбностей, вiдсутнiсть iнтересу до навчання. Особливих труднощiв вони зазнають пiд час аналiзу та синтезу: на початку навчального року СЧм було важко розрiзняти звуки й букви, диференцiювати звуки i цифри; в подальшому навчаннi зафiксовано