Психолого-педагогiчне визначення готовностi дитини шестирiчного вiку до школи
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?ершокласникiв, СФ полiмовтивованою, тобто спонукаСФться не одним, а багатьма мотивами, якi утворюють певну iСФрархiчну структуру i взаСФмодiють мiж собою.
Мотивацiя СФ спонукальною силою учiння i навчальноСЧ дiяльностi молодших школярiв загалом. На основi змiни даного параметру можна судити про рiвень шкiльноСЧ адаптацiСЧ першокласника, ступiнь оволодiння навчальною дiяльнiстю i його ставлення до навчання.
Мотивацiя учiння СФ складним структурним утворенням i маСФ декiлька сутнiсних значень:
- СФ продуктом формування особистостi, i одночасно фактором СЧСЧ подальшого розвитку;
- здiйснюСФ загальний стимулюючий вплив на протiкання пiзнавальних процесiв, СФ джерелом iнтелектуальноСЧ активностi;
- мобiлiзуСФ творчi сили на пошук i розвязання навчально-пiзнавальних задач i завдань, позитивно впливаСФ на якiсть засвоСФння знань молодшими школярами;
- вважаСФться важливою внутрiшньою умовою розвитку прагнення до самонавчання;
- маСФ дiагностичне значення, тобто СФ показником розвитку багатьох важливих рис особистостi (цiлеспрямованостi, свiдомостi, широти i стiйкостi пiзнавальних iнтересiв).
Мотиви навчальноСЧ дiяльностi першокласникiв розгортаються на рiзному рiвнi усвiдомленостi i вiдрiзняються великою рiзноманiтнiстю. Серед них СФ позитивнi i негативнi, значущi i другоряднi, активнi i пасивнi i т.д. Та найчастiше у психолого-педагогiчнiй лiтературi видiляють у контекстi навчальноСЧ дiяльностi молодших школярiв два основнi типи мотивiв учiння: навчально-пiзнавальнi i широкi соцiальнi; зовнiшнi i внутрiшнi.
Мотивацiйна сфера глибоко iндивiдуальна. Тому в СЧСЧ формуваннi треба орiСФнтуватись не тiльки на особистiсть першокласника взагалi, а й на конкретнi типи ставлення дiтей до навчання, якi визначилися саме в даному класi (А.К. Маркова, О.Я.Савченко).
Пiд готовнiстю до шкiльного навчання розумiСФться необхiдний i достатнiй рiвень психiчного розвитку дитини для освоСФння шкiльноСЧ навчальноСЧ програми в умовах навчання в колективi однолiткiв. Це один iз найважливiших пiдсумкiв психiчного розвитку особистостi в перiод дошкiльного дитинства. Мотивацiйна готовнiсть являСФ собою настанову на шкiльне навчання, пiзнавальну дiяльнiсть, прагнення до набуття знань. Мотивацiйний компонент не рiвнозначний мотивам учiння, оскiльки вiн не вичерпуСФться пiзнавальними потребами i включаСФ як навчання, так i формальнi ознаки бажання вчитися.
Про мотивацiйну готовнiсть шестирiчок до шкiльного навчання свiдчить СЧхнСФ ставлення до учбовоСЧ дiяльностi як до серйозноСЧ, значущоСЧ справи, бажання опанувати новi знання та вмiння, готовнiсть до нових обовязкiв i вiдповiдальнiсть перед батьками, учителем i класом. Мотивацiйна готовнiсть дитини до школи формуСФться внаслiдок реалiзацiСЧ цiлого комплексу психолого-педагогiчних умов, якi визначаються загально-психологiчними характеристиками готовностi дитини до шкiльного навчання.
У результатi теоретичного аналiзу означеноСЧ проблеми та узагальнення даних дослiдно-експериментальноСЧ роботи нами було видiлено показники мотивацiйноСЧ готовностi до навчальноСЧ дiяльностi, що практично виявляються у певних типах ставлення учнiв до навчання: учнi з позитивним ставленням до навчання та домiнуванням пiзнавальних i широких соцiальних мотивiв (високий рiвень мотивацiйноСЧ готовностi); учнi з позитивним ставленням до навчання i домiнуванням нестiйкоСЧ учбовоСЧ мотивацiСЧ (середнiй рiвень мотивацiйноСЧ готовностi); учнi з позитивним ставленням до навчання та домiнуванням iгровоСЧ мотивацiСЧ (нижче середнього рiвень мотивацiйноСЧ готовностi); учнi з iндиферентним ставленням до навчання, вiдсутнiстю iнтересу до нього (недостатньою готовнiстю до шкiльного навчання); учнi з негативним ставленням до навчання, вiдсутнiстю бажання вчитися (неготовнiсть до навчальноСЧ дiяльностi).
Результати експерименту показали, що цiлеспрямована, науково обТСрунтована, систематична психолого-педагогiчна робота з формування мотивацiйноСЧ готовностi до шкiльного навчання вплинула не лише на результативнiсть учiння, але й сприяла формуванню у першокласникiв позитивного ставлення до процесу i результатiв навчальноСЧ дiяльностi як основи мотивацiйноСЧ готовностi до навчання, розвитку пiзнавальних iнтересiв та бажання вчитися.
Отже, отриманi експериментальнi данi пiдтвердили правильнiсть висунутоСЧ гiпотези дослiдження.
Проведене дослiдження особливостей мотивацiйноСЧ готовностi до навчальноСЧ дiяльностi першокласникiв не вичерпуСФ усiх аспектiв аналiзованоСЧ проблеми. Воно вiдкриваСФ перспективу щодо вивчення психолого-педагогiчних умов формування мотивацiСЧ учiння в молодших школярiв та подальшоСЧ розробки психолого-педагогiчного забезпечення мотивацiйного компонента навчальноСЧ дiяльностi учнiв початковоСЧ школи.
Список використаноСЧ лiтератури
- Адаптацiя дитини до школи / Упоряд. Максименко С.Д., Максименко К.С, Главвик О.П. - К.: Мiкрос-СВС, 2003.
- Асеев В.Г. Мотивация поведения и формирования личности. М.: Педагогика, 1976. 314 с.
- Битянова М.P., Азарова Т.В. Афанасьева Е.И. ВасильСФва Н.Л. Работа психолога в начальной школе. - М.: Ваклер, 1998. 164 с.
- Бiлан О.РЖ., Партико Т.Б., Хома О.РД. Методичнi рекомендацiСЧ для дiагностики шкiльноСЧ зрiлостi дiтей 6-7 рокiв // УкраСЧнський освiтнiй журнал, 1994, №1.
- Богоявленский Д.Б., Заболотнева И.М. Диагностика сформированности учебной деятельности у младших школьников // Новые исследования в психологии. 1985. - № 1. С. 35-38.
- Божович Л.И. О мотивации учения //