Проблема перекладу умов комунСЦкативного вживання на прикладСЦ твору Е. Ремарка "Час жити й час умирати"
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
ВµмоцСЦi мовця [44,c.59]. Основну емотивну функцСЦю в реплСЦцСЦ вигук виконуСФ без пСЦдтримки номСЦнативного висловлення. ЧисельнСЦсть вигукСЦв, що виражають позитивну (стверджувальну) оцСЦнку, у текстах Е.М. Ремарка набагато менше [12,c.34]. КомунСЦкативна функцСЦя таких вигукСЦв вираження всСЦляких позитивних емоцСЦй радостСЦ, захвату, приСФмного подиву, задоволення, наприклад: hei, hurra, o lala, mein Kind, mein Shnchen, Mann, Kumpel СЦ СЦн.
Вираження СЦронСЦi лексичними засобами безпосередньо повязане з експресивно-образним СЦ емоцСЦйно-оцСЦнним уживанням мовних одиниць [38,c.78].
В основСЦ цього вживання лежить принцип семантичноi двоплановостСЦ, що створюСФться узуальними й оказиональними, прямими й переносними значеннями.
У результатСЦ СЦронСЦчноi трансформацСЦi семантики слова мСЦж узуальними й оказиональними значеннями виникають вСЦдносини невСЦдповСЦдностСЦ, протирСЦччя, якСЦ породжують СЦмплСЦкацСЦю певного змСЦсту, що СФ авторською субСФктивною оцСЦнкою предметСЦв СЦ явищ дСЦйсностСЦ, що СЦ СФ механСЦзмом створення СЦронСЦi [56,c.77].
ХудожнСЦй дСЦалог у творах Е.М. Ремарка виявляСФ ряд функцСЦй, якСЦ не властивСЦ розмовному дСЦалогСЦчному мовленню, спонтанному дСЦалогу, СЦ виступаСФ у виглядСЦ специфСЦчного фрагмента художнього твору, безпосередньо беручи участь у розвитку сюжетноi лСЦнСЦi, тобто маСФ композицСЦйну функцСЦю, служить реалСЦзацСЦi авторськоi настанови й СЦнтенцСЦi, рСЦшенню стилСЦстичних завдань СЦ, особливо, створенню мовного портрета героiв твору.
3.4 Гра слСЦв
ПолСЦсемСЦя слова не заважаСФ мовцям розумСЦти один одного. У мовному актСЦ щораз реалСЦзуСФться якесь одне зСЦ значень багатозначного слова, використаСФться один з його семантичних варСЦантСЦв.
НавколишнСЦй мовний контекст СЦ сама ситуацСЦя спСЦлкування знСЦмають полСЦсемСЦю й досить ясно вказують, яке зСЦ значень маСФться на увазСЦ: простора аудиторСЦя СЦ вимоглива аудиторСЦя; тихий вечСЦр СЦ пСЦдемо на вечСЦр; фотографСЦя ii хобСЦ, фотографСЦя зСЦмялася СЦ фотографСЦя закрита на обСЦд або вигук справжнСЦй ведмСЦдь!, вимовлене дитиною, що вперше потрапила в зоопарк, СЦ такий же вигук, вимовлений (правда, з СЦншою СЦнтонацСЦСФю) людиною, якСЦй у юрбСЦ наступили на ногу [37,c.99].
Лише СЦнодСЦ зустрСЦчаються - або спецСЦально створюються заради комСЦчного ефекту - випадки, у яких мовне оточення слова й ситуацСЦя виявляються недостатнСЦми для зняття полСЦсемСЦi, СЦ тодСЦ виникаСФ або ненавмисне непорозумСЦння, або каламбур - свСЦдома гра слСЦв, побудована на можливостСЦ iхнього двоякого розумСЦння. Нормально ж навСЦть невеликого контексту буваСФ досить, щоб виключити всСЦ стороннСЦ для даного випадку значення й у такий спосСЦб на мить перетворити багатозначне слово мови в однозначно використовуване слово в мовленнСЦ [48,c.106].
ПолСЦсемСЦя не тСЦльки знСЦмаСФться контекстом, але й виявляСФться у всьому своСФму рСЦзноманСЦттСЦ за допомогою постановки слова в рСЦзнСЦ контексти. ДеякСЦ вважають, що полСЦсемСЦя й породжуСФться контекстом. Однак очевидно, що слово лиса не тому одержало значення хитра людина, що хтось ужив це слово в одному контекстСЦ з людським СЦмям.
Слово лиса в подСЦбному контекстСЦ стало можливим тому, що вСЦдповСЦдно до народних уявлень хитрСЦсть здавна розглядалася як типову властивСЦсть лисиць; коли виникла потреба в експресивному, емоцСЦйно-насиченому позначеннСЦ для хитроi людини, було природно використовувати для цього слово, що позначала дана тварина. У подСЦбних випадках контекст, у якому вжите слово, лише пСЦдкаже слухачевСЦ (читачевСЦ) вибСЦр потрСЦбного (актуального) значення з декСЦлькох потенцСЦйних, що СЦсторично розвилися в багатозначному словСЦ й властивих йому як семантичнСЦ варСЦанти в дану епоху життя мови [43,c.39].
У мовСЦ творСЦв Е.М. Ремарка й у мовСЦ iхнСЦх перекладСЦв зустрСЦчаються рСЦзнСЦ комбСЦнацСЦi компонентСЦв експресивностСЦ: гра слСЦв, СЦнтенсивнСЦсть, емоцСЦйнСЦсть, образнСЦсть; СЦнтенсивнСЦсть, емоцСЦйнСЦсть; емоцСЦйнСЦсть; СЦнтенсивнСЦсть СЦ СЦн., наприклад:
а) СЦнтенсивнСЦсть, емоцСЦйнСЦсть, образнСЦсть, наприклад:
Es war, als sei der Wagen ein Schiff, das lautlos ber die bunten Kanle des Lebens trieb. Die Stra?en wehten voruber, die hellen Portale, die Lichter, die Laternenreihen, der su?e, weiche, abendliche Aufruhr des Daseins, das sanfte Fieber der erleuchteten Nacht, und uber allem, zwischen den Dacherrandern, der eisengraue, gro?e Himmel, gegen den die Stadt ihr Licht warf
Здавалося, що наш кадилак корабель, що нечутно сковзаСФ по строкатих каналах життя. Пропливали вулицСЦ, яскраво освСЦтленСЦ пСЦдiзди, вогнСЦ будинкСЦв, ряди лСЦхтарСЦв, нСЦжна лихоманка осяяноi ночСЦ, СЦ над всСЦм цим, мСЦж краями дахСЦв, свинцево-сСЦре велике небо, на яке мСЦсто вСЦдкидало свою заграву. ЛСЦнгвСЦстична лСЦтература розташовуСФ декСЦлькома теорСЦями мовноi гри слСЦв, наприклад, прийом твердження й заперечення, причому постСЦйно проглядаСФться асиметрСЦя у вивченнСЦ противочленСЦв даноi опозицСЦi [67,c.58].
НСЦмецька мова маСФ у своСФму розпорядженнСЦ рСЦзними морфологСЦчними, синтаксичними, лексико-синтаксичними, а також лексичними засобами вираження, що володСЦють можливСЦстю специфСЦчного звязку й займають певну позицСЦю. У групу негативних засобСЦв гри слСЦв входять: спецСЦалСЦзованСЦ частки, займенники, прислСЦвники, сполучники й словотворчСЦ морфеми.
У планСЦ вираження граматична категорСЦя твердження й заперечення заснована на опозицСЦi немаркована форма / маркСЦрована форма [14,c.45]
Яскравим моментом гри слСЦв ми можемо побачити в повторСЦ.
Повтор один з найбСЦльш яскравих проявСЦв посилення в мовСЦ художнСЦх творСЦв Е.М. Ремарка. СтверджувальнСЦ-негативнСЦ повтори вСЦдрСЦзняються вСЦд СЦнших повторСЦв тим, що вСЦдтворюють не яке-небудь поняття як таке, а пСЦдсилюют
Copyright © 2008-2014 geum.ru рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение