Проблема перекладу умов комунСЦкативного вживання на прикладСЦ твору Е. Ремарка "Час жити й час умирати"
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
поводження й зовнСЦшнього вигляду людини. Виходячи з того, що емоцСЦi неминуче впливають на фСЦзСЦологСЦю людини, у текстах можна видСЦлити три основних компоненти опису героя, якСЦ зображують його емоцСЦйне стани:
1) мовлення, характеристика мовлення як дСЦяльностСЦ;
2) опис зовнСЦшностСЦ / змСЦни зовнСЦшностСЦ;
3) опис рухСЦв, жестСЦв.
АналСЦз мовлення з метою характеристики емоцСЦйного стану героя представляСФться цСЦлком логСЦчним й доступним, оскСЦльки змСЦна у фСЦзСЦологСЦчному станСЦ через емоцСЦi торкаСФться в першу чергу мовних органСЦв, (як пасивних, так СЦ активних).
У мовленнСЦ нам важко або часом буваСФ неможливо сховати хвилювання, роздратування, гнСЦв або радСЦсть [42,c.44-49].
МетафоричнСЦ дСЦСФслова мовлення можна роздСЦлити на двСЦ групи:
1) дСЦСФслова, що вводять мовлення,
2) дСЦСФслова, що характеризують безпосередньо мовлення.
Перша група базуСФться на метафоричному концептСЦ: Мовлення - голос тварини (дикого, домашнього), рСЦдше голос птаха.
НайбСЦльшу частотнСЦсть мають дСЦСФслова: (auf)heulen, (an)brllen, (an)knurren, brummen, zischen, zwitschern, schnurren.
Даний метафоричний концепт дозволяСФ сформувати слуховий образ за допомогою конкретних звукСЦв, видаваних звичайно тваринами й у певнСЦй ситуацСЦi приписуваних людинСЦ.
На основСЦ цих асоцСЦацСЦй видСЦляються два основних метафоричних значення дСЦСФслСЦв: СЦнтенсивнСЦсть звучання, нетипова для нормального емоцСЦйного стану й оцСЦнний компонент, частСЦше агресивнСЦсть.
РЖнтенсивнСЦсть ступеня емоцСЦйноi напруги, зображеного дСЦСФслСЦвною метафорою, що вводить мовлення, нерСЦдко пСЦдкреслюСФ контекст. Наприклад:
Darauf ri? er sich den Mantel von den Schultern und zischte:тАЭ Setzen!тАЭ Die Klasse setzte sich.
У контекстСЦ даний метафоричний опис СЦнших дСЦй героя, а також безмовне пСЦдпорядкування класу його вимозСЦ. Друга група метафоричних дСЦСФслСЦв характеризуСФ безпосередньо мовлення, ii органСЦзацСЦю, ii плин СЦ базуСФться на рядСЦ асоцСЦацСЦй зСЦ стихСЦСФю, насамперед з водою [45,c.68].
Метафоричний концепт Мова - Вода формуСФ слуховий образ на основСЦ конкретних звукСЦв при бСЦгу води: плавний плин, стихСЦйний, дзюркСЦт СЦ СЦн.
ПорСЦвняСФте метафоричнСЦ дСЦСФслова: flieen, fluten, rieseln, sich ergie?en, hervorsprudeln, murmeln СЦ СЦн.
АсоцСЦацСЦi метафоричного концепту дозволяють видСЦлити метафоричнСЦ значення СЦнтенсивностСЦ, спрямованостСЦ, плавностСЦ, наспСЦвностСЦ, що вСЦдповСЦдають певним емоцСЦйним станам, СЦ значення близькостСЦ, зацСЦкавленостСЦ спостерСЦгача / автора до субСФкта мовлення, оскСЦльки новий слуховий образ не маСФ найчастСЦше сили голосу СЦ його сприйняття можливо тСЦльки в безпосереднСЦй близькостСЦ [14,c.58].
Наприклад:
Sie blieb in einer kriegischen Haltung stehen, mit einer Hand den Stuhl erfat, gestikulierte mit der anderen und hielt eine Rede, eine leidenschaftlich bewegte Rede, die unaufhaltsam hervorsprudelte.
У рамках даноi роботи ми зупиняСФмося на метафоризацфСЦi в романСЦ Е. Ремарка, визначення яких, зрозумСЦло, досить важливо й цСЦкаво [34,c.56-59].
У мовСЦ художнСЦх творСЦв Е.М. Ремарка досить частСЦ випадки представлення негативних рис персонажСЦв за допомогою метафори.
Наприклад, у наступному контекстСЦ експресивне заперечення виражаСФться за допомогою метафори тАЮPlattbrettтАЬ/дошка, з метою експресивного представлення байдужостСЦ, егоiзму й злого характеру людини:
тАжeine drre Frau, die einen Hals wie ein Truthahn hatte... Aber dieses unfruchtbare Plttbrett da drauen lebt. Wird wahrscheinlich steinalt zum rger der Mitmenschen .
тАжхуда жСЦнка СЦз шиСФю, як в СЦндички. тАж А от ця марна гладильна дошка живе й, СЦмовСЦрно, доживе до найглибшоi старостСЦ. До великоi прикростСЦ ближнСЦх.
Розповсюдженим образним художнСЦм засобом у текстах романСЦв письменника виступаСФ й порСЦвняння, що передаСФться рСЦзними способами з використанням одиниць рСЦзних рСЦвнСЦв мови: синтаксичного, морфологСЦчного й лексичного [35,c.66].
Так, наприклад, морфологСЦчний рСЦвень у романСЦ найчастСЦше утворять ступенСЦ порСЦвняння прикметникСЦв, синтаксичний рСЦвень створюють групи порСЦвняння й складнопСЦдряднСЦ речення з певними сполучниками, лексичний рСЦвень утвориться складними прикметниками. Способи вираження порСЦвняння можуть бути як експлСЦцитними, так СЦ СЦмплСЦцитними [42,c.698]. У якостСЦ головного формального розходження метафори й порСЦвняння в нСЦмецькСЦй СЦ украiнськСЦй мовах СФ вСЦдсутнСЦсть розгорнутоi структури й сполучного елемента, сполучника wie, als/як. Елемент, що звязуСФ обСФкти, що вподСЦбнюють, наголошуСФ на частковому характерСЦ подСЦбностСЦ порСЦвнюваних обСФктСЦв СЦ тим самим перешкоджаСФ ствердженню повноi взаСФмозамСЦнностСЦ понять. Установлюване вСЦдношення аналогСЦi СФ не що СЦнше, як вСЦдношення слабкоi еквСЦвалентностСЦ, що поСФднуСФ обСФкти, якСЦ характеризуються малим ступенем подСЦбностСЦ, наприклад:
Ich koche den Kindern gerade etwas, fand sie hier wie Muse in der Falle. Bernstein ist im Krankenhaus.
Мають мСЦсце й випадки спСЦльного функцСЦонування стверджувальних СЦ негативних засобСЦв з вигуками, контактне функцСЦонування яких зустрСЦчаСФться в прямСЦй СЦ невласно-прямСЦй мовСЦ [52,c.33-36].
Вигуки, що виражають заперечення й негативну оцСЦнку, лайки й лайок (Donnerwetter!/Чорт забери, Kruziturken!/Чорт вСЦзьми, verdammt/прокляття й СЦн.) переважають над стверджувальними.
Учасники мовного акту, що використають подСЦбнСЦ язиковСЦ одиницСЦ, явно переживають сильнСЦ негативнСЦ емоцСЦi, наприклад:
Der Korridor unserer Pension war hell.
Verdammt, sagte ich, Was ist denn da los? Warte mal einen
У даному прикладСЦ пан, не приховуючи свого розпачу verdammt/прокляття, зазнаСФ найсильнСЦших негативних емоцСЦй. НавСЦть невеликих розмСЦрСЦв контекст дозволяСФ розпСЦзнати причину негативноi
Copyright © 2008-2014 geum.ru рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение