Проблема перекладу умов комунСЦкативного вживання на прикладСЦ твору Е. Ремарка "Час жити й час умирати"
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
ВµсуальнСЦй моделСЦ граматичноi дСЦi, таким чином, поняття СЦнтенцСЦi повинне бути доповнене поняттями протенцСЦi, СЦ ретенцСЦi (у гусерлСЦанськму розумСЦннСЦ). На осСЦ часу, у процесСЦ здСЦйснення граматичноi дСЦi, спостерСЦгаСФмо етап ще-не-використаного знака, етап намСЦрСЦв СЦ можливостей вибору; мить уживання, коли знак зСФднуСФться зСЦ своiм ситуативним значенням; СЦ - етап вже-використаного знака, етап розумСЦння й СЦнтерпретацСЦi, переосмислення.
Мова виявляСФться можливою завдяки повторюваностСЦ зСФднання намСЦрСЦв СЦ СЦнтерпретацСЦй, будь-який наступний намСЦр спираСФться на попереднСЦ СЦнтерпретацСЦi, на свого роду память знака.
Фактори, що впливають на вибСЦр граматичного оформлення висловлення, рСЦзнСЦ за ступенем й прСЦоритетностСЦ свого впливу, СЦнакше кажучи, являють собою СЦСФрархСЦю.
РЖСФрархСЦя факторСЦв вибору граматичноi форми не залежить вСЦд конкретно-язиковоi реалСЦзацСЦi, вона проявляСФ себе подСЦбним чином у рСЦзних мовах. РЖдСЦоетнСЦчнСЦ особливостСЦ граматичноi дСЦi стосуються внутрСЦшньоi специфСЦки впливу кожного з факторСЦв СЦ можливостей вибору, конкретно-язикових засобСЦв, що перебувають у розпорядженнСЦ мовного субСФкта (конкретно-язикових аттракторСЦв) [65,c.78].
Якщо зрСЦвняти шлях вибору оформлення висловлення СЦз траСФкторСЦСФю руху дощовоi краплСЦ по шибцСЦ (меандром, у термСЦнологСЦi фСЦзикСЦв), то мови являють собою рСЦзнСЦ системи меандрСЦв, рСЦзнСЦ малюнки на шибцСЦ, рСЦзнСЦ комплекси виборСЦв СЦз множини можливостей. Меандр сполучаСФ в собСЦ час СЦ форму, процес СЦ результат, континуальнСЦсть СЦ дискретнСЦсть, гештальтнСЦсть СЦ лСЦнСЦйнСЦсть [26,c.40]. Процес перекладу, як СЦ процес мономовного висловлення, проходить певнСЦ точки вибору, коли перекладач, як СЦ мовець, вибираСФ те або СЦнше граматичне оформлення. На вСЦдмСЦну вСЦд мономовного висловлення, де початковий СЦ кСЦнцевий пункт меандру визначаються намСЦром мовця й очСЦкуванням комунСЦкативного ефекту, у процесСЦ перекладу й намСЦр, СЦ комунСЦкативний ефект, та й зСФднання змСЦсту з мовними одиницями (мови оригСЦналу) як би данСЦ заздалегСЦдь (хоча, видимо, СЦ в цьому випадку можна допустити певне розхитування твердоi структури).
Але й у процесСЦ перекладу вСЦдбуваСФться дСЦалогСЦчна взаСФмодСЦя перекладача й поля можливих засобСЦв перекладу, своСФрСЦдноi памятСЦ системи мови, що переводить, [49,c.50]. Визначаючи критичнСЦ точки вибору граматичних засобСЦв при перекладСЦ, ми зСЦштовхуСФмося з розбивкою граматичного процесу на дискретнСЦ фрагменти, динамСЦчнСЦ одиницСЦ перекладу [11,c.45]. Граматичний вибСЦр СЦдСЦоетничний, специфСЦчний для кожноi мови, у той же час, комунСЦкативнСЦ наслСЦдки тексту-оригСЦналу й тексту-перекладу (СЦ навСЦть окремих фрагментСЦв, фраз цих текстСЦв), у цСЦлому, як правило, настСЦльки близькСЦ, що можуть уважатися еквСЦвалентними. Моделювання процесу перекладу як установлення еквСЦвалентностСЦ одиниць-текстСЦв прагматично виправдано, але технологСЦчно незручно.
У той же час, установлення заелементноi еквСЦвалентностСЦ (у нашому випадку. форма: форма) зСЦштовхуСФться з асиметрСЦСФю членування формального й функцСЦонального репертуару мов [78,c.90].
Так, загальновСЦдомо, що однСЦй одиницСЦ язика-оригСЦналу в перекладСЦ може вСЦдповСЦдати двСЦ й бСЦльше (СЦ навпаки). Факторна модель перекладу використаСФ поняття унСЦверсальноi мови й СЦнтегрального граматичного значення (граматичного СЦнтеграла), а також опираСФться на принцип взаСФмноi перекладностСЦ мов [100,c.6]. РЖнтегральне граматичне значення мотивоване прагматично [82, c.422], його можна виявити в будь-якСЦй мовСЦ, поза залежнСЦстю вСЦд конкретно-язиковоi реалСЦзацСЦi в одиницях, якСЦ СФ в наявностСЦ, даноi мови. Язикова СЦнтерпретацСЦя дСЦi через дСЦСФслСЦвнСЦ форми, СЦнформацСЦйна перспектива висловлення, що виражаСФться через артиклеве оформлення СЦменСЦ або СЦнших засобСЦв, СЦншСЦ компоненти висловлення проявляють себе в рамках конкретно-язикових контекстуальних комплексСЦв. У даних комплексах вСЦдповСЦдне глобальне граматичне значення або виражаСФться формалСЦзованим елементом, або перерозподСЦляСФться мСЦж рСЦзнорСЦвневими компонентами комплексу вСЦдповСЦдно до СЦнтенцСЦi мовного субСФкта (або СЦнтерпретацСЦСФю вихСЦдноi СЦнтенцСЦi перекладачем) СЦ можливостями системи мови, що перекладаСФ. У перекладСЦ, таким чином, ми неминуче зСЦштовхуСФмося СЦз взаСФмодСЦСФю явищ прихованоi СЦ явноi граматики. Факторна модель граматичноi дСЦi (СЦ перекладу) вимагаСФ постулювання, таким чином, наявностСЦ трьох видСЦв граматики: граматики повноi (загальноi, унСЦверсальноi), граматики явноi (що виражаСФться в граматизованих формальних парадигмах) СЦ граматики прихованоi (яка знаходить своСФ вираження через неграматизованСЦ засоби, або латентною, здатною стати явною граматикою в ходСЦ мовноi еволюцСЦi) [63,c.45]. Повна граматика, повязана СЦз принципом загальноi перекладностСЦ (висхСЦдним, в остаточному пСЦдсумку, до принципу нескСЦнченностСЦ семСЦозису й взаСФмноi перекодуСФмостСЦ знакових систем Ч.С.ПСЦрса), спираСФться на антиномСЦю граматичного СЦнтеграла (унСЦверсального граматичного поняття або концепту) СЦ граматико-контекстуального комплексу (конкретномовного втСЦлення граматичних змСЦстСЦв у формалСЦзованих СЦ контекстуальних засобах).
ПодСЦбна модель дозволяСФ зСЦставляти мови й говорити про взаСФмнСЦ граматичнСЦ перекладностСЦ навСЦть у випадку нульовоi представленостСЦ формальних засобСЦв, у випадку перерозподСЦлу унСЦверсальних граматичних змСЦстСЦв того або СЦншого СЦнтеграла мСЦж контекстуальними [126,c.70].
НайбСЦльш вСЦдомим прикладом останнього може служити неявний, супрасегментний артикль в украiнськСЦй мовСЦ:
Am Mitternachtshimmel flog hoch am Zenith Ein Engel // По небу напСЦ