Проблема перекладу умов комунСЦкативного вживання на прикладСЦ твору Е. Ремарка "Час жити й час умирати"
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
бами, про якСЦ нам вСЦдомо що-небудь СЦз контексту iхньоi життСФвоi практики, iхньоi передСЦсторСЦi. Це знання (когнСЦтивне поле) деяким чином перетинаСФться з певним семантичним (або функцСЦонально-граматичним) полем. Наприклад, знання про одиничнСЦсть, унСЦкальнСЦсть предмета можуть перетинатися СЦз граматичними концептами якостСЦ й кСЦлькостСЦ [17,c.8].
БСЦльшСЦсть дидактичних граматик, як правило, не беруть до уваги мСЦркувань лСЦнгвокультурного, когнСЦтивного, СЦнтертекстуального порядку, обмежуючись або структурним уявленням парадигми форм, або перерахуванням iхнСЦх функцСЦй. Тим самим у мовнСЦй свСЦдомостСЦ вивчаючу СЦноземну мову користувача, та й у починаючого перекладача створюСФться деформована картина дСЦй у мовнСЦй реальностСЦ. ВтСЦм, СЦ квалСЦфСЦкованСЦ перекладачСЦ можуть оступитися на порогах СЦншоi культури. Факторна модель граматичноi дСЦi й перекладу бСЦльшою мСЦрою вСЦдповСЦдаСФ реальностСЦ мовного СЦснування, нСЦж статичнСЦ моделСЦ, що розглядають продукт, але не процес перекладу. МожливостСЦ подальшоi розробки повязанСЦ з видСЦленням додаткових факторСЦв, що впливають на граматичний вибСЦр, а також на СЦншСЦ аспекти перекладу. Значимими аспектами СФ також взаСФмодСЦя [19, с.280-286], взаСФмна перевага, взаСФмна нейтралСЦзацСЦя факторСЦв СЦ СЦн. Радикально СЦстотним для поставлених задач буде дослСЦдження властиво граматичних дСЦй СЦ пояснень причин вибору граматичного оформлення користувачами мови.
КомплекснСЦ труднощСЦ вСЦднесення рСЦзного роду текстСЦв, при перекладСЦ з нСЦмецького, до типу матерСЦалСЦв, орСЦСФнтованих насамперед на форму, неможливо, у принципСЦ, перебороти лише за допомогою зазначення на характер художнього жанру, як це робиться в бСЦльшостСЦ випадкСЦв [31,c.4].
НайважливСЦшу й вирСЦшальну роль не може грати навСЦть визначення жанру, дане самим автором або перекладачем окремих слСЦв або твора цСЦлком, оскСЦльки в темСЦ номенклатури багато неоднозначностСЦ, не говорячи вже про претензСЦйне використання назви рСЦзновидСЦв жанрСЦв при перекладСЦ з нСЦмецького. НСЦ перекладач нСЦмецькоi мови, нСЦ критик не можуть обСЦйтися без приватного аналСЦзу. Маючи справу, наприклад, з термСЦновим перекладом з нСЦмецького есе в трактуваннСЦ Карла Мута [57,c.89], вСЦдповСЦдно до якоi естетичена складова частина СФ основною для справжнього есе й на нСЦмецькому й на будь-якСЦй мовСЦ, оскСЦльки читають його не стСЦльки через предметну зацСЦкавленСЦсть, скСЦльки заради насолоди формою, перекладач повинен перекладати з нСЦмецькоi його по принципах, застосовним до текстСЦв, орСЦСФнтованим на форму, а критик оцСЦнювати цей самий переклад слСЦв, згСЦдно цим же критерСЦям.
Треба, однак, привести досить цСЦкаве спостереження ЛюдвСЦга Ронера: "У сучасноi нСЦмецькоi "эссеиСЦстицСЦ" простежуСФться досить сильна тенденцСЦя, далека "эсеСЦстицСЦ": повернення есе до трактату, повернення вСЦд мови почуттСЦв до прози, що теоретизуСФ, повернення вСЦд вСЦдвертого трактування шукань до голого повСЦдомлення результатСЦв мСЦркувань, вСЦд розмовноi до монологСЦчноi прози, у якСЦй контекст важливСЦше форми" [89,c.90-100].
Коли перекладач маСФ справу з матерСЦалом такого роду, хоча й декларованому автоом як повноцСЦнне есе, вСЦн, незважаючи на це, повинен пСЦдходити до нього як до твору, предметному повСЦдомленню, тобто як до матерСЦалу, спрямованому на контекст; а критик повинен виходити СЦз цього при оцСЦнцСЦ термСЦнового перекладу слСЦв. При претензСЦйнСЦй вказСЦвцСЦ жанру тексту перекладу перекладач повинен глибоко аналСЦзувати матерСЦал незалежно вСЦд слСЦв автора. Так, наприклад, вся "банальна художня лСЦтература" повинна бути вСЦднесена до рСЦзновиду матерСЦалСЦв, спрямованих на контекст, тому що естетичнСЦ моменти й елементи форми в нСЦй вСЦдсутнСЦ або попадаються лише в клишированСЦй сутностСЦ [19,c.76]. Вони орСЦСФнтованСЦ, у першу чергу, на СЦнформацСЦю (= контекст), хоча СЦнформацСЦя ця бСЦльш нСЦж вигадана. Так СЦменована розважальна лСЦтература, на противагу, повинна бути вСЦднесена до нижчого шару матерСЦалСЦв, спрямованих на форму. Вона, вСЦдчасти наслСЦдуючи лСЦтературну моду, здатна задовольняти також СЦ високСЦ вимоги. У кожному вихСЦдному текстСЦ неминуче присутнСЦ багатозначнСЦ слова, а також словосполучення, що мають особливСЦ переклади на цСЦльовСЦ мови. Для правильного перекладу необхСЦдно враховувати змСЦст СЦ форму попереднього й/або наступного контексту, що часто виходить за межСЦ даноi пропозицСЦi. ЦСЦ труднощСЦ практично нездоланнСЦ за допомогою програм машинного перекладу, у яких украй обмеженСЦ можливостСЦ аналСЦзу змСЦсту й форми широкого контексту. РЖснуСФ безлСЦч прикладСЦв вихСЦдних текстСЦв, якСЦ потенцСЦйно можуть або повиннСЦ переводитися на багато цСЦльових мов [11,c.23].
AвторскСЦ СЦдеi часто вираженСЦ багатозначними словами, синтаксично складними пропозицСЦями й словосполученнями специфСЦчного характеру.
ЗвСЦдси випливаСФ припущення про те, що тексти, якСЦ публСЦкують повиннСЦ мСЦстити деякСЦ пояснення, що уточнюють унСЦверсальним чином змСЦст багатозначних слСЦв СЦ словосполучень СЦ, що дозволяють без допомоги професСЦйних перекладачСЦв одержувати коректнСЦ за змСЦстом переклади на будь-якСЦ цСЦльовСЦ мови. ВСЦдомСЦ методи попереднього значеннСФвого кодування вихСЦдного тексту [5,c.16].
Однак цСЦ методи мають багато в чому абстрактний характер СЦ не знаходять практичного застосування.
РСЦшення проблеми значеннСФвого кодування й наступного перекладу може бути досягнуте шляхом принциповоi змСЦни методу складання тих вихСЦдних текстСЦв, якСЦ потенцСЦйно можуть переводитися на СЦншСЦ цСЦльовСЦ мови, а саме, шляхом включення у вихСЦдний текст, СЦменований надалСЦ кодованим вихСЦдним текстом, значеннСФвих доповнень, що мСЦстят
Copyright © 2008-2014 geum.ru рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение