Проблема перекладу умов комунСЦкативного вживання на прикладСЦ твору Е. Ремарка "Час жити й час умирати"
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
ЗмСЦст
1. НАРИС ПРОБЛЕМАТИКИ
2. РОЗГЛЯД ПРОБЛЕМИ ПЕРЕКЛАДУ СЛОВА ЯК ФОРМИ
3. ПРОБЛЕМА ПЕРЕКЛАДУ УМОВ КОМУНРЖКАТИВНОГО ВЖИВАННЯ
3.1 ПолСЦсемСЦя
3.2 ОмонСЦмСЦя
3.3 МетафоризацСЦя
3.4 Гра слСЦв
4. ДО ПРОБЛЕМИ ПЕРЕКЛАДУ УМОВ КОМУНРЖКАТИВНОГО ВЖИВАННЯ
5. ФРАЗЕОЛОГРЖЧНРЖ ТРУДНОЩРЖ ПЕРЕКЛАДУ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Вступ
ЛексичнСЦ аспекти, ефект контрасту, являючись вСЦдображенням однСЦСФi з основних закономСЦрностей людського мислення - пСЦзнання свСЦту через спСЦввСЦдношення протилежностей, у художнСЦй лСЦтературСЦ виступаСФ як важливий компонент авторського стилю, що створюСФться рСЦзноманСЦттям художнСЦх засобСЦв, якСЦ втСЦлюють контрастне сприйняття письменником дСЦйсностСЦ. РСЦзноманСЦтнСЦ форми словесних контрастСЦв складають складну систему засобСЦв художнього мовлення [14,c.56].
В авторСЦв пСЦслявоСФнного перСЦоду, художнСФ мислення яких виходить СЦз реалСЦстичного, обСФктивного сприйняття життя, контраст використовуСФться як засСЦб створення образСЦв героiв, iхнього протиставлення, мовноi характеристики персонажСЦв, вСЦдтворення рСЦзних типСЦв життя, саморефлексСЦi й рефлексСЦi з минулим, сьогоденням СЦ майбутнСЦм, вСЦдображаючи при цьому не тСЦльки полярнСЦсть людського мислення взагалСЦ, але й протирСЦччя громадського життя.
ЛексичнСЦ засоби як засоби контрасту можна визначити як один СЦз способСЦв сприйняття художником дСЦйсностСЦ. Таке сприйняття характерно для словесноi творчостСЦ XX ст., при цьому воно не тСЦльки виражаСФ свСЦтовСЦдчування автора, але й вСЦдображаСФ специфСЦку свСЦдомостСЦ письменникСЦв XX ст. [89,c.6].
У художнСЦй свСЦдомостСЦ зСФднання полярностей, зСЦткнення двох протилежних змСЦстСЦв у формСЦ контрасту вСЦдображаСФ динамСЦку самопСЦзнання. НеобхСЦдно вСЦдзначити, що у творчостСЦ ряду письменникСЦв пСЦслявоСФнного перСЦоду контраст виступаСФ як композицСЦйно-стилСЦстичний принцип побудови тексту СЦ його значеннСФва домСЦнанта [67,c.8].
АктуальнСЦсть даного дослСЦдження визначаСФться важливСЦстю системного аналСЦзу реалСЦзацСЦi лексичних засобСЦв перекладу в аспектСЦ концептуальноi органСЦзацСЦi художнСЦх текстСЦв певного жанру й епохи, що вСЦдображаСФ тенденцСЦi сучасного мовознавства й культурологСЦi.
Метою даноi роботи СФ показати особливостСЦ перекладу лексичних засобСЦв як одного зСЦ способСЦв свСЦтосприймання й найважливСЦшого змСЦстовного компонента тексту, що являСФ собою складну художньо повновСЦсну систему рСЦзноманСЦтних зображувально-виразних засобСЦв, експлСЦцСЦюючих картину свСЦту письменника.
Важливе мСЦсце серед них належить таким лексичним засобам як полСЦсемСЦя, омонСЦмСЦя, метафоризацСЦя, гра слСЦв.
У данСЦй роботСЦ поставленСЦ наступнСЦ завдання:
- розглянути проблему перекладу слова, як форми;
- розглянути проблему перекладу слова як змСЦсту: полСЦсемСЦя, омонСЦмСЦя, метафоризацСЦя, гра слСЦв;
- розглянути проблему перекладу слСЦв комунСЦкативного вживання;
- розглянути фразеологСЦчнСЦ труднощСЦ перекладу.
ОбСФктом дослСЦдження СФ твСЦр Е. Ремарка Час жити й час умирати. ТвСЦр цього яскравого представника нСЦмецькоi лСЦтератури зближаСФ, тема становлення особистостСЦ в складних суперечливих умовах пСЦслявоСФнного часу.
При аналСЦзСЦ обСФкта дослСЦдження й для рСЦшення поставлених задач були використанСЦ такСЦ методи, як семантико-стилСЦстичний аналСЦз слова, методика компонентного аналСЦзу, що дозволяСФ виявити вСЦдношення мСЦж семами, що входять у семантичну структуру членСЦв контрасту, метод семантичних опозицСЦй, що припускаСФ угруповання ключових знакСЦв, а також описово-аналСЦтичний, контекстологСЦчний методи аналСЦзу, якСЦ становлять комплексну методику СЦнтерпретацСЦi тексту.
Наукова новизна роботи складаСФться в проведеннСЦ комплексного багато-аспектного дослСЦдження лексичного аспекту перекладу художнього тексту, реалСЦзованого в творСЦ одного жанру СЦ однСЦСФi епохи [17,c.25-29].
Контраст концептосфер життя СЦ смерть, пронизуючи всСЦ рСЦвнСЦ роману Е.М. Ремарка Час жити й час умирати, здобуваСФ системний характер, виступаючи значеннСФвою домСЦнантою роману й тим самим текстостворюючою категорСЦСФю, обумовленою авторською СЦнтенциональнСЦстю.
Даний контраст реалСЦзуСФться в концентрованому виглядСЦ в концептуальному предикатСЦ роману, що маСФ максимум контекстуального взаСФмозвязку СЦз сильними позицСЦями роману, виражаючи головну СЦдею твора СЦ являючи собою синтез складових його часток предикатСЦв, що СФ значеннСФвими домСЦнантами (у нашому випадку - контрастними) концептуального простору твору. Так, концептуальний предикат роману Час жити й час умирати Е.М.Ремарка, представлений у рамках одного речення, мСЦстить у собСЦ домСЦнуючСЦ значеннСФвСЦ опозицСЦi:
Leben - Tod (життя - смерть), Vergangenheit - Zukunft (минуле - майбутнСФ), Abschied - Wiederkehr (розлука - повернення), Besitz - Verlust (володСЦння - втрата) [18, c.99-100].
Структура концептСЦв життя СЦ смерть конституюСФться в романСЦ Е.Ремарка обСФктивними й СЦндивСЦдуально-особистСЦсними (авторськими) змСЦстами й уявленнями шляхом розширення лексикографСЦчно встановленого обсягу значимостСЦ концептСЦв за рахунок внесення додаткових конотативних вСЦдтСЦнкСЦв, тобто нарощування обСФктивних змСЦстСЦв за допомогою емоцСЦйно-оцСЦнного компонента; символСЦзацСЦi обСФктивного значення концептСЦв; семантичного поглиблення [78,c.10].
Для автора характерне порушення рСЦвноваги протилежних сутностей убСЦк домСЦнування концептосфери смерть.
1. НАРИС ПРОБЛЕМАТИКИ
тАЬМи хотСЦли було воювати проти всього, усього, що обумовило наше минуле, - проти неправди й себелюб
Copyright © 2008-2014 geum.ru рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение