Проблема перекладу умов комунСЦкативного вживання на прикладСЦ твору Е. Ремарка "Час жити й час умирати"
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
?лярна полСЦсемСЦя характерна не стСЦльки для всСЦх слСЦв певного семантичного класу, скСЦльки для слСЦв, обСФднаних якимось досить конкретним елементом значення.
3.2 ОмонСЦмСЦя
ОмонСЦми (вСЦд греч. homos - однаковий СЦ onyma - СЦмя) слова, якСЦ вимовляються й пишуться однаково , але мають рСЦзнСЦ , не звязанСЦ один з одним лексичнСЦ значення.
Утворення омонСЦмСЦв у мовСЦ вСЦдбуваСФться по-рСЦзному.
В одних випадках омонСЦми виникають у результатСЦ розпаду багатозначностСЦ. Не так-то просто визначити, де закСЦнчуються межСЦ полСЦсемСЦi й починаються межСЦ омонСЦмСЦi [39,c.40].
До розмежування цих мовних явищ СФ, правда рекомендацСЦi. Для розрСЦзнення, важливо вмСЦти коротко визначати змСЦст слСЦв.
Якщо слова, якСЦ однаково звучать утворять рСЦзнСЦ словотворчСЦ ряди, то такСЦ слова омонСЦми. Однак стоiть вам пропустити через це чистилище слова, якСЦ були наведенСЦ як омонСЦми, можна переконатися, що лакмусовий папСЦрець упСЦзнання спрацьовуСФ не завжди. А це зайве свСЦдчення тСЦсного звязку мСЦж такими цСЦкавими мовними явищами, як полСЦсемСЦя й омонСЦмСЦя [60,c.346].
У мовСЦ художнСЦх творСЦв Е.М. Ремарка СФ величезна кСЦлькСЦсть омонСЦмСЦв, за допомогою яких виражаСФться емотивне вСЦдношення до СЦнших людей, явищ, фактСЦв. З почуттям негативного вСЦдношення автор називаСФ деяких людей,
наприклад:
der Schuft/негСЦдник, der Halunke/негСЦдник, der Gauner/шахрай, frchterlich/страшний, жахливий, unheimlich/моторошний, schamlos/безсоромний, schlecht/кепський, unertrglich/нестерпний, widrig/гад-кий, die Missgeburt/виродок, die Canaille/каналья; у звертаннСЦ до СЦнших вСЦн виражаСФ своСФ позитивне почуття: die Freude/радСЦсть, die Anmut/принаднСЦсть, heimatlich/рСЦдний, lieb/милий, teuer/дорогий й т.СЦн., уживаючи звичайнСЦ слова, СЦнодСЦ в переносному значеннСЦ, наприклад:
Ja, es ist wahr, zischte sie, тАЮich fhle, es ist wahr! Dieser Schuft! O, dieser Schuft!тАЬ Так, це правда, прошипСЦла вона, я вСЦдчуваю це правда! Який негСЦдник! О, який негСЦдник!
За допомогою переносного значення багато звичайних слСЦв письменник пересуваСФ в шар слСЦв або навСЦть словосполучень, що виражають емотивну функцСЦю пещення, що маСФ мСЦсце при звертаннСЦ, das Liebchen/голубка, die liebe Sonne/ сонечко моСФ, der Schatz/скарб, цСЦннСЦсть СЦ СЦн., наприклад:
Schatzi! Mit einem Satz hing sie dem Bcker am Hals
Скарб ти мСЦй! - Вона пСЦдстрибнула й зависла на шиi в булочника.
НерСЦдко в мовленнСЦ його героiв можна спостерСЦгати випадки вираження за допомогою звичайних слСЦв почуття злостСЦ, презирства, осудження, наприклад: der Esel/осСЦв, der Hahn/пСЦвень, das Ferkel/свиня, der Waschlappen/ганчСЦрка й т.д.
Waschlappen, dachte Mcke. Hosenschei?er! Kein schoner Anblick!
Als ob das der erste Tote wre den wir shen!
Ех, ти, ганчСЦрка, подумав Мюке. - Боягузливий нехлюй! Видовище не СЦз приСФмних. Начебто нам уперше бачити мерця!
Сприймаючи явище дСЦйсностСЦ, субСФкт одночасно може виразити про нього й свою оцСЦнку, цю оцСЦнку допомагають виразити омонСЦмСЦя [67,c.809].
На вСЦдмСЦну вСЦд емоцСЦй, якСЦ можуть належати як мовцевСЦ, так СЦ СЦншСЦй особСЦ, оцСЦнка завжди виходить вСЦд мовця (крСЦм того випадку, коли той говорить сам оцСЦнюСФ своi дСЦi й учинки) СЦ може бути рацСЦональною (СЦнтелектуальною), заснованою на логСЦчних оцСЦнних судженнях про обСФктивнСЦ ознаки явищ, СЦ емоцСЦйною, тобто крСЦм логСЦчного судження викликати емоцСЦйне у своiй основСЦ вСЦдношення до змСЦсту висловлення.
Будучи вираженою язиковими засобами омонСЦмами, вона стаСФ властивСЦстю мовних елементСЦв, що ми називаСФмо оцСЦннСЦстю.
Ми схильнСЦ дотримуватися точки зору, висловленоi В. К. Харченко, що пСЦд оцСЦннСЦстю розумСЦСФ вСЦдношення мовця до предмета мовлення, тобто це закладена в словСЦ позитивна або негативна характеристика людини, предмета, явища.
НаявнСЦсть плюсу або мСЦнуса у значеннСЦ слова омонСЦма - важливий показник оцСЦнностСЦ. ПодСЦбну точку зору висловлюють СЦ СЦншСЦ лСЦнгвСЦсти, зокрема, И.В. Арнольд, Л.А. Кисельова й Т.В. МатвСФСФв [54,c.106].
Наприклад, слова mutig/мужнСЦй, weich/нСЦжний, kuhn/смСЦливий, das Gluck/щастя виражають позитивну (мелСЦоративну) оцСЦнку, наприклад:
Und wieder die Stimme, eindringlich, weich, als wre sie ganz erfllt von Glck
РЖ знову цей голос, проникливий, нСЦжний, начебто переповнений щастям.
У своСФму романСЦ Час жити й час умирати Ремарк використаСФ й СЦншСЦ мовнСЦ засоби й оцСЦннСЦ засоби.
3.3 МетафоризацСЦя
У рСЦзних мовних стилях, особливо в стилях художньоi лСЦтератури, широко використаються мовнСЦ засоби, що пСЦдсилюють дСЦСФвСЦсть висловлення завдяки тому, що до чисто логСЦчного його змСЦсту додаються рСЦзнСЦ експресивно-емоцСЦйнСЦ вСЦдтСЦнки. ХудожнСФ мовлення вСЦдрСЦзняСФться вСЦд всСЦх СЦнших форм мовлення насамперед тим, що вона виконуСФ естетичну функцСЦю [19,c.106].
РеалСЦзацСЦя цСЦСФi функцСЦi означаСФ уявлення навколишньоi дСЦйсностСЦ в образнСЦй, конкретно-почуттСФвСЦй формСЦ. Слова, типовСЦ для художньоi лСЦтератури, не просто СЦнформативнСЦ, а описувальнСЦ, тобто мають здатнСЦсть давати певному предмету характеристику, додаткову до тих його ознак, якСЦ узуально закрСЦпленСЦ за даною словниковою одиницею й зафСЦксованСЦ в словниках [21,c.309]. Посилення виразностСЦ мовлення досягаСФться рСЦзними засобами, у першу чергу використанням тропСЦв, так званих лексичних засобСЦв створення образностСЦ. Тропи характеризуються одночасною реалСЦзацСЦСФю двох значень: словникового й контекстуального предметно-логСЦчного.
У силу цього осмислення тропСЦв становить складний процес, що супроводжуСФться виявленням звязкСЦв мСЦж трьома компонентами - словниковим зна
- г майли сай
- огнестрельное оружие
- продукция растениеводства реферат
- особенности онтогенеза характерные для человека
- внутренняя среда организации примеры