Аналiз художнього твору на уроках читання у початкових класах
Дипломная работа - Педагогика
чатку було хлопчика не шкода, а жаль тих, кому вiн робив погано. А потiм вiн зрозумiв як добре бути хорошим. Вiн менi теж таким подобаiться."
Така вiдповiдь свiдчить про наявнiсть iнтуiтивно-художнього рiвня, оскiльки дiти поступово догадуються про те, чому це оповiдання хороше через вираження свого вiдношення до нього, дiти дають оцiнку не тiльки головних, але й iнших героiв.
Четверо дiтей вiдповiли: "Оповiдання сумне. У ньому розповiдаiться про хлопчика, який зрозумiв яким вiн був поганим ранiше, i яким вiн став. У нього залишаiться почуття, що вiн дуже погано поводився з людьми i йому страшно - чи про цi поганi вчинки будуть люди згадувати?" Це елементарний усвiдомлено-художнiй рiвень. Дiти бiльш глибше, нiж на попередньому рiвнi, розумiють прихований змiст висловiв, стараються розгадати художнiй смисл цих виразiв. Це свiдчить про вищi показники розвитку дiтей, прояв рефлексii. Вiдповiдi дiтей викладенi в бiльш загальному виглядi.
2. Контрольний клас (К):
Результати в якiсному планi такi ж як в експериментальному класi. Вiдмiннiсть лише в кiлькостi дiтей того чи iншого рiвня сприймання (Таблиця 1).
Крiм того, виходячи iз спостереження за роботою учнiв на уроцi читання й видiлення умовно трьох груп дiтей (труднощi у вiдповiдях на запитання, труднощi в складаннi плану, труднощi в поясненнi слiв твору), пiсля опитування можна видiлити двi групи дiтей: перша група - дiти, яким важко вiдповiдати на запитання, через погане розумiння змiсту твору (Е - 6 учнiв, К -5 учнiв); друга група - дiти, яким важко пояснити слова, фразеологiзми, через малий словниковий запас i недостатнi розумiння змiсту твору (Е - 9 учнiв, К -11 учнiв). А все це веде до того, що окремим дiтям важко складати план до твору.
Як правило дiти з 1-им i РЖРЖ-им рiвнем сприймання мають низький рiвень словникового запасу, iм важко пояснити слова, фразеологiзми. В основному проблеми iз вiдповiдями на запитання мали дiти 1-го рiвня сприймання. Це стосуiться як експериментального, так i контрольного класiв.
Крiм того, було запропоновано скласти план до даного тексту усно. У дiтей, якi мали III-iй рiвень сприймання при складаннi плану, спостерiгалися незначнi труднощi. При наявностi IV-ого рiвня - труднощiв не було. А в учнiв з 1-им i РЖРЖ-им рiвнем сприймання були помiтнi значнi труднощi: довго думали, часто змiнювали назву, переставляли слова мiiями або мовчали. Це було виявлено у двох класах.
Поряд iз цим дiтям було запропоновано переказати оповiдання. Результати експериментального й контрольного класiв були такими:
дiтям з 1-им рiвнем сприймання важко переказувати змiст твору;
дiти з II-им рiвнем - поряд з переказуванням змiсту твору починали згадувати своi життiвi iсторii, тобто виникають уявлення, якi конкретизуються особистим згадуванням;
дiти з III-iм рiвнем - поряд iз спогадами свого життя, учнi могли проаналiзувати образи твору реалiстично, визначити iх цiннiсть порiвняно iз своiми спогадами;
дiти з РЖV-им рiвнем - переказують твiр "бачать" образи i картини, змальованi письменником, без опосередкованих спогадiв.
Таким чином, щоб дибитися iормованостi у дiтей РЖV-го рiвня сприймання потрiбно, щоб вчителi на уроках читання орiiнтувалися не на засвоiння просто знань, а на розвиток любовi до читання як виду мистецтва, що повинно впливати на розвиток емоцiйноi i iнтелектуальноi iер. А для цього робота вчителя повинна бути зосереджена на формування РЖV-го рiвня сприймання через розумiння твору, через роботу з словами, через виразне читання тексту, розгляд твору на емоцiйному рiвнi, враховуючи особливостi молодших школярiв.
Для цього ми розробили ряд вправ, якi можна використовувати на уроцi читання згiдно "Програми середньоi загальноосвiтньоi школи 1-4 класи" на основi "Читання для 4(3) класу" (за редакцiiю Н.Ф.Скрипченко та iн.- К., 1991) [Додаток 8].
Данi вправи вчителька експериментального класу використовувала на уроцi. У контрольному класi такi вправи не використовувались, а аналiз твору здiйснювався за стандартною методикою: прочитати твiр, переказати, скласти план, дати вiдповiдi на запитання, якi поданi в кiнцi тексту, iнколи читання в особах.
Щоб виявити ефективнiсть розроблених вправ, було запропоноване невелике оповiдання "Дружна сiмейка" [Додаток 9]. Опитування i дiагностування рiвня сприймання здiйснювалось як на першому етапi. Отримали такi результати (Таблиця 2).
Таблиця 2 Рiвнi сприймання Е i К класiв пiсля проведення методики
КласиКiлькiсть учнiв Рiвнi РЖ II III IV Репродуктивний Фрагментарний пiдрiвеньСюжетно-логiчний пiдрiвеньЕмоцiйно - сюжетнийРЖнтуiтивно-художнiй Елементарний усвiдомлено - художнiй Кiлькiсть учнiв%Кiлькiсть учнiв%Кiлькiсть учнiв%Кiлькiсть учнiв%Кiлькiсть учнiв%4-А Експериментальний 118 - -2 2111,1 5 527,7 4422,2 77 7 3 8,8 - 16,6 1^ 4-Б Контрольний 18 " -4 4222,2 7 738,8 4422,2 3 3 116,6
1. Експериментальний клас (Е):
- двоi дiтей вiдповiли: "Оповiдання гарне, бо там гарна дiвчинка i ii тато. Красивi дерева... РЖ ще iх садили". Це свiдчить наявнiсть 1-го рiвня сприймання;
- пятеро дiтей вiдповiли: "Дiвчинка побачила бiдне (нещасне) деревце i посадила його ще раз... Дерева стали знову рости, зеленiти..." Це II-ий рiвень сприймання;
- четверо дiтей вiдповiли: "Гарне оповiдання, бо коли дiвчинка побачила деревце, яке мало загинути, вона вирiшила допомогти йому. Посадити. Дерева почали рости... Дiвчинка зробила хорошу справу, а тато iй допомiг... Людям це напевне б сподобалось..." Це свiдчить н
