Аналiз художнього твору на уроках читання у початкових класах
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
В°питання, i спроби iормулювати iдею частини сприяють розвитковi мовлення учнiв, адже учень змушений задумуватись над тим, як оформити думку, якi слова необхiдно дiбрати для цього.
Учнiв слiд ознайомити з основним принципом аналiзу твору -композицiйним, тобто аналiзом за будовою. У бiльшостi випадкiв твiр легко дiлиться на три частини. Перша - це початок, у якому даiться опис того, що становить пiдготовку подiй. За нею йде розповiдь про подii, iнакше кажучи, iх розкриття. Це - головна частина твору. Пiсля цього - завершення подii, iх кiнець. Так, в оповiданнi Б.Комара "Дiвчинка Олеся", перший абзац вводить читача в ситуацiю, яка створилася на вулицi, де Олеся гралася з подругами. Увесь подальший виклад - це широке змалювання напружених хвилин, протягом яких дiвчина намагалася врятувати вiзок з немовлям вiд небезпеки. Останнiй же абзац - кiнець подiй: радiсний, оскiльки дiвчинка таки наздогнала вiзок.
Щоб привчати дiтей усвiдомлено ставитися до будови твору, можна пропонувати iм запитання типу:
Як починаiться твiр?
Описом яких подiй вiдкриваiться оповiдання?
Як розгорталися подii у творi?
Чим закiнчуiться оповiдання?
Зрозумiло, що у будь-якому творi головна (середня) частина за розмiром значно бiльша, нiж попередня i наступна. До того ж, у нiй даiться поетапний опис основних подiй, що дозволяi в самiй другiй частинi видiлити кiлька думок. Тому корисно пояснити учням, що цю частину твору можна i потрiбно дiлити на самостiйнi смисловi вiдрiзки.
При цьому доцiльно наголошувати на тому, що i частина, яка готуi до опису, частина, що малюi головнi подii, i i частина, яка становить завершення опису. Розумiння будови твору розкриваi перед учнем логiчну послiдовнiсть викладу подiй. Усвiдомлення логiки змалювання картин допоможе учням справлятися iз завданням - переказувати змiст твору. У процесi подальшого подiлу твору на частини слiд залучати учнiв.
В процесi читання частин продовжуiться робота над словом. Оскiльки йде поглиблене вивчення твору, рекомендуiться пiсля прочитання речення, якщо i потреба, зупинятися для уточнення того, чи всi слова й вирази зрозумiлi учням. Без пояснення не можна залишати жодного нового чи незрозумiлого учнями слова. Читання частин розкриваi великi можливостi для роботи над текстом: будовою речень, видiленням слiв, якi повязують речення в iдиний логiчний ланцюг. Уроки читання дають простiр для розвитку мовлення учнiв.
2.2 Творчi роботи учнiв на основi прочитаних творiв
Творчi роботи учнiв на основi прочитаного передбачають дiяльнiсть дiтей з твором, яка реалiзуi iх власне художнi ставлення до прочитаного. Така дiяльнiсть органiзовуiться вчителем як в рамках уроку (i тодi вона стаi органiчним продовженням роботи на етапi перечитування), так i поза уроком (тодi вона маi свою специфiку).
Основними творчими роботами на уроцi читання i :
iлюстрування (словесне, графiчне, музичне);
складання мовленнiвоi партитури виразного читання (розстановка i дотримання пiд чаiитання наголосiв, пауз iнтонацiйних, граматичних, логiчних, змiстових, психологiчних), читання рiзним тоном: золотим (з пафосом), срiбним (легко, ясно, прозоро), мiдним (глухо, з використанням низьких звукiв мовлення), оксамитовим (задушевно, правдиво, щиро, передаючи почуття суму, журби, радостi,...);
складання монологiчного висловлювання за твором вiд iменi
головного героя або одного iз них;
- складання опису з елементами мiркування, або розповiдi з
- елементами опису;
- робота з iлюстрованими прислiвями;
- постановка "живих" картинок;
- продукування дiалогiв протилежного змiсту;
- тлумачне читання;
- читання-перефразовування;
- транiормативнi вправи;
- складання плану, анотацii;
- читання-iнiенiзацiя; Розглянемо детальнiше деякi з них.
Словесне малювання тiсно повязане з графiчним. Таку роботу в початкових класах потрiбно починати не з створення дiтьми особистих графiчних малюнкiв, а з аналiзу iлюстрацiй, картин.
Види робiт з iлюстрацiями i картинками. Важливим i роздивляння книжкових малюнкiв перед читанням, по ходу i по закiнченню.
При роботi над портретом героя доцiльно навчити дiтей розпiзнавати риси характеру, якi передавав художник, поступово переходячи до порiвняння з твором.
При словесному змалюваннi необхiдна матерiальна (зорова) основа.
Якщо вчитель гарно малюi, готуючись до уроку, вiн може запропонувати своi графiчнi малюнки до даного тексту. При цьому, пiсля словесного опису учнями кожноi деталi малюнку, iнтерiру, портрету героя, послiдовно графiчно пiдтверджуiться закiнчена картина описаного автором. Це створюi базу для розвитку уяви дiтей про даний твiр.
Тiльки на заключному етапi навчання словесного малювання дiти готовi без зоровоi опори, самостiйно, створити словесний малюнок до тексту.
Треба зазначити, що словесне малювання нi в якому випадку не повинно перетворюватись у переказ твору. Мета словесного малювання -наблизити до дитини образи твору, включити в дитячу уяву, сконструювати уявлення, якi виникли. Обговорюючи уявну картину, вчитель повинен поставити дiтям три питання:
- Що буде намальовано? (Змiст);
- Як ми розмiстимо обiкти на картинi (що на першому планi, що
- далi, що справа, що злiва, що буде зображено у центрi? Якi пози
- виберемо для людей? тощо)? (Композицiя);
- Якi фарби використаiмо для картини? (Кольорове рiшення).
Така робота привчаi дiтей