Аналiз художнього твору на уроках читання у початкових класах
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?чувати естетичну насолоду i вiд творiв, у тiй чи iншiй мiрi чужих для особистостi. Субiктивнiсть емоцiйного критерiю у них у тому, що бiльш чужi для них твори вони переживають менш iнтенсивно i дають таким творам оцiнки, хоча й високi, але нижчi, нiж творам, близьким для них.
Але до естетичноi насолоди художнiм твором, його переваг, необхiдно оволодiти й аналiзом особливостей художньоi форми творiв, навчитися розглядати форму твору у звязку з його змiстом тощо, тобто оволодiти практично критерiями оцiнки творiв.
Л. Цимбалюк, вивчаючи сприймання i розумiння художнього твору молодшими школярами, зазначаi, що важливою умовою розумiння лiтературних творiв, i розумiння самих лiтературних понять [53].
У процесi дослiдження, яке проводила З.РЖ.Романовська [36], були виявленi 4 основних рiвнi сприймання i розумiння художньоi лiтератури молодшими школярами:
Iрiвень - репродуктивний. Вiн маi 2 пiдрiвнi:
а)фрагментарний;
б)сюжетно-логiчний;
IIрiвень - емоцiйно-сюжетний;
РЖРЖРЖ рiвень - iнтуiтивно-художнiй;
РЖVрiвень - елементарний усвiдомлено-художнiй.
Цi рiвнi не залежать вiд вiку школярiв. Вони вказують на просування учнiв у сприйманнi художнiх творiв i принципово вiдрiзняються вiд подiлу дiтей на тих, якi слабо, середньо i добре встигають. Головна вiдмiннiсть цих рiвнiв у тому, що в них вiдображаються не кiлькiснi показники, як в оцiнках знань, а якiснi змiни у розумiннi творiв художньоi лiтератури. Межi мiж ними дуже рухливi, хоча кожний рiвень маi своi особливостi.
Репродуктивний рiвень вiдображаi засвоiння змiсту сюжету i подii твору без творчоi переробки сприйнятого i без проникнення в образне узагальнення. Сприймаються простi звязки твору: що за чим йде. Дiти роблять зусилля, щоб запамятати те, про що читають, засвоiти самi факти i подii. Таке сприймання всерединi наiвного реалiзму i закономiрним явищем. Воно вiдповiдаi вiковiй потребi - пiзнати свiт. При вiдповiдi дiти спiшать переказати факти i подii, про якi взнали з твору, i зазвичай самi отримують вiд цього велике задоволення. У залежностi вiд повноти сприймання змiсту в цьому рiвнi видiляються 2 пiдрiвнi.
Фрагментарний пiдрiвень зазвичай властивий дiтям, якi погано читають, особливо у першому класi. Роблячи великi зусилля в технiцi читання, дитина не може охопити всi взаiмозвязки у творi - в ii свiдомостi нiби "висвiтлюються" яскраво окремi деталi, героi, явища, без звязку iх зi всiм змiстом. Оцiнка героя даiться на основi однiii негативноi або позитивноi дii. Вона переноситься на весь твiр: поганий чи хороший. Слово сприймаiться як сигнали, що актуалiзують яскравi життiвi враження. Окремi уявлення погано синтезуються в загальну картину. Крiм того першокласники, яким здебiльшого характерний цей рiвень, зовсiм не помiчають рiзницi мiж художнiм i нехудожнiм описом, так як iх приваблюi у текстi головним чином сам предмет, окремi його деталi, якi дивують своiю новизною i сприймаються як вiдкриття.
Сюжетно-логiчний пiдрiвень вiдрiзняiться вiд попереднього бiльш повним сприйманням твору в його контекстно-сюжетних звязках. Вiрш i оповiдання сприймаються однаково, як повiдомлення, що маi певну, частiше всього часову, послiдовнiсть. Дiти стараються запамятати змiст твору i як можна детальнiше переказати його.
Вiдмiннiсть мiж художнiм i нехудожнiм текстами не сприймаiться -воно усвiдомлюiться лише у предметному планi: про що говориться, що i в одному творi i чого немаi в iншому.
На основi бiльш цiлiсного сприймання твору одразу ж пiсля його читання дiти самостiйно можуть дати загальну оцiнку вiрша.
Сприймання на емоцiйно-сюжетному рiвнi вiдрiзняiться яскраво вираженою емоцiйнiстю, особистiсним ставленням до героiв i подiй, спiвпереживання героям, участю в iх дiях. Емоцiйнiсть сприймання властива всiм рiвням.
На цьому рiвнi бiльше уваги придiляiться не тiльки часовим, але i причинно-наслiдковим звязкам, мотивам поведiнки героя, його внутрiшньому стану: "РЖванку дуже хотiлося зiсти сливку, тому вiн ii схопив". Узагальнення робляться не тiльки на основi дii героя, але i усвiдомлення особистого досвiду: "Всi смiялися над РЖванком. А коли над тобою смiються, буваi образливо. РЖ РЖванко заплакав".
У лiричних вiршах дiти вiдчувають настрiй поета, iнколи вказують на змiну його. При виборi твору вибирають тексти з позитивним емоцiйним змiстом, незалежно вiд якостi зображення. Образнi вирази викликають яскравi емоцiйно-забарвленнi уявлення, iх розумiння не викликаi труднощiв. При порiвняннi художнього i науково-пiзнавального текстiв перевага вiддаiться художньому як бiльш емоцiйного.
РЖнтуiтивно-художнiй рiвень характеризуiться не тiльки повнотою i самостiйнiстю сприймання твору, але i проявом iнтуiтивно-художнього почуття при виборi твору. Навiть при спробi збити думку учня вiддаiться перевага тiльки бiльш високому за своiми перевагами. Але аргументацiя такого вибору маi скорiше характер здогадки, що базуiться на iнтуiцii.
Цiкавим i те, що сприймаючи сюжетно-подiйну сторону твору, цi учнi не прагнуть до його переказу, iх увага спрямована на те, щоб висловити своi ставлення до нього, дати оцiнку вчинкiв не тiльки головних, але й iнших героiв.
Дуже важливо, що школярi на цьому рiвнi самi зупиняються на окремих образних висловлюваннях, видiляють iх з тексту i прагнуть розгадати iх художнiй смисл.
Елементарний усвiдомлено-художнiй рiвень можна назвати цiлiсно-аналiтичним. Якщо на попер