Аналiз художнього твору на уроках читання у початкових класах
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?ю замiн, пiдстановок i вiдкриваються деякi специфiчнi особливостi вiрша, стаi зрозумiлим факт, що в словi можуть бути рiзними форма i значення, психологiчна мотивацiя цього розмежування в роботах Ф.Платона, Л.С.Виготського, О.М.Леонтьiва. Ця рiзниця двох видiв - обiктивна i субiктивна (iндивiдуальна). Вихiд дитини безпосередньо до обiктивного i субiктивного в семантицi слова дозволяi говорити про зрушення учня до вищого рiвня розумiння позицii автора. Це базуiться на особливiй вiдкритостi, не замкнутостi художнього образу. Таким чином, вiдбуваiться вiдкриття учнями реальностi двох свiтiв: реальностi людського сприйняття одночасно з предметною реальнiстю [35].
Крiм того, Л.РЖ.Айдарова довела: навчання дитини аналiзувати структуру вiршiв i перспективним, тому що при подiбному пiдходi до навчання художня конструкцiя твору бiльше сприймаiться i розумiiться дiтьми з тАЮвнутрiшньоi" точки зору. Це приводить до повноцiнного сприймання дiтьми художнiх творiв, створюючи умови для естетичного i виховного впливу на дитину за допомогою художньоi лiтератури [35].
Треба зазначити, що виховання мовноi культури, поваги до рiдного слова, глибокого розумiння i сприйняття текстiв художньоi лiтератури найактивнiше формуються пiд час ознайомлення з лiричними творами. Тому закономiрно, що в читанках для учнiв 1-3 класiв значне мiiе посiдають лiричнi вiршi. Проте, робота з ними викликаi у дiтей певнi труднощi.
Сучасний пiдхiд до методики опрацювання лiричного вiрша наголошуi на умовах, за яких можливе повноцiнне сприймання молодшими школярами пейзажноi лiрики:
- активного збагачення тезаурусу учнiв (тезаурус вiд гр. запас- сукупнiсть понять, словник), розвитку iхньоi поетичноi спостережливостi;
- наявностi в них настроiностi на сприймання;
- формування поетичного слуху, асоцiативноi i творчоi уяви;
- умiння аналiзувати образно-емоцiйний змiст твору;
- давати естетичну оцiнку поезii та вiдображенiй у нiй дiйсностi;
- активацii творчоi думки учнiв.
Забезпечення цих умов та знання вчителем особливостей сприймання лiрики молодшими школярами веде до формування в них повноцiнного естетичного сприймання пейзажноi лiрики [Додаток 5].
Особливостi роботи над науково-пiзнавальними статтями
У науково-пiзнавальних статтях дiти знаходять факти, подii, конкретних людей. Введення до читанок такого жанру творiв методично виправдане. Вони розширюють пiзнання учнiв, оскiльки iхня тематика рiзноманiтна. Матерiали цього жанру вiдкривають учням iсторiю i сучасний навколишнiй свiт. У цьому iх пiзнавальне значення. Разом з цим, вони мiстять великий виховний потенцiал.
Переважна бiльшiсть статей характеризуються тим, що в них виклад життiвих подiй базуiться на основi розгортання сюжету, в якому дiють люди. Введення героiв у розповiдь надаi вiдтiнку художностi, що проявляiться у використаннi прийомiв, вiдомих у художнiй лiтературi.
В роботi над статтями необхiдно враховувати специфiку викладу. Насиченiсть тексту фактичними даними потребуi ширших пояснень, знаходження аналогii. Що ж до прийомiв в аналiзi таких текстiв, то бажано дотримуватись тiii форми, яку запропонував автор. Але над яким би рiзновидом науково-художнiх статей не велась робота i якi б форми iх оцiнювання не застосовувались, вимога до iх читання залишаiться незмiнною i уроки ознайомлення з ними мають давати учням деяку суму знань, розширити iх свiтогляд. Що сприяi органiзацii й успiшному проведенню уроку?
Насамперед, урахування змiсту матерiалу, щоб правильно обрати форму пiдготовки дiтей до сприймання тексту. В одних випадках достатньо лише пiдвести учнiв до слухання матерiалу, зацiкавити iх, а в iнших -розяснити, про що йдеться у творi; коли i де подii вiдбуваються; яке значення вони мали в iсторii i чому ми, сучаснi люди, повиннi не забувати про них.
Позитивнi результати читання статей залежить i вiд того, як органiзовано iх аналiз, точнiше, як ведеться розбiр i усвiдомлення частин розглядуваного матерiалу.
Перша вимога - це якомога точнiше давати уявлення про змiст понять, якi називаються новими для учнiв словами.
Перевiркою результативностi роботи над статтею маi стати узагальнююча бесiда. Вона проводиться пiсля розбору частин. В ii основу кладуть запитання, якi передбачають повторення матерiалу, розповiдь про те нове, що учням стало вiдоме сьогоднi, формулювання свого ставлення до опрацьованого матерiалу.
Таким чином, методичнi закономiрностi роботи можуть бути такими:
- при аналiзi твору потрiбно розвивати розумiння того, про що твiр i як про це говориться в творi, допомагати усвiдомлювати форму твору;
- застосування мовних засобiв, завдяки яким створюються образи твору;
- при аналiзi твору увага дiтей повинна притягуватися до
- структури твору;
- потрiбно активiзувати в мовi дiтей слова, що означають емоцiйнi i моральнi якостi;
- при аналiзi твору повиннi враховуватися i данi методичноi науки.
- Зокрема треба мати на увазi вивчення про тип правильноi
- читацькоi дiяльностi, яка диктуi необхiднiсть думати над твором
- до читання, в процесi читання i пiсля читання, а також не
- забувати про принцип продуктивного читання, який припускаi
- звертання до перечитування фрагментiв тексту, важливих для
- усвiдомлення iдеi твору.
- 1.2 Психологiчнi основи сприймання художнiх творiв молодшими школярами
- Методика аналiзу художнього твору в початкових кла