Аналiз художнього твору на уроках читання у початкових класах
Дипломная работа - Педагогика
? викликаним учнем, iншi дiти слiдкують за читанням по книзi. Пiсля завершення читання здiйснюiться навчання "думанню пiд чаiитання", тобто вiдбуваiться аналiз прочитаноi частини. Аналiтична дiяльнiсть органiзовуiться таким чином, щоб дiти могли усвiдомити смисл твору, тому розбирання частини здiйснюiться за трьома рiвнями: фактичним, iдейним i рiвню власного ставлення до прочитаного.
Найрозповсюдженiший прийом аналiзу - постановка запитань до прочитаноi частини. Питання допомагають дiтям усвiдомити факти твору, осмислити iх з точки зору iдейноi спрямованостi твору, тобто зрозумiти причинно-наслiдковi звязки, усвiдомити позицiю автора, а також виробити власне ставлення до того, що читають учнi.
Наприклад, розглянемо питання для аналiзу однiii з частин розповiдi РД.Гуцала "Перебите крило" (1-й абзац тексту, вiд слiв "Весняний ранок..." до слiв "...наче перемовлялись" включно) [55, 161-167].
Питання, що звертають увагу дiтей до фактiв твору: - Що лелеки роблять на хатi? Як про це сказано в текстi?
Прочитайте, що зробив з колесом Дениско. Питання на пiдтекст твору:
Для чого треба було ставити колесо на дах? Як ви думаiте, чому радiв Дениско?
Питання, що допомагають виробити власне ставлення до фактiв твору: Як можна назвати роботу, яку виконував Дениско? Тобi коли-небудь доводилось допомагати тваринам? Для учнiв початкових класiв, як показують спецiальнi дослiдження, розумiння конкретного (фактичного) змiсту не i особливою труднiстю. Однак це не означаi, що у II - IV класах вiдпадаi необхiднiсть зясування з учнями фактичного змiсту твору, що сюжет зрозумiлий пiсля першого читання.
Аналiз художнього твору проводиться пiсля емоцiйного первинного сприйняття тексту. Спираючись на безпосереднi розумiння змiсту, подальша робота маi поглиблювати i корегувати думки дiтей щодо прочитаного. Пiсля першого читання залежно вiд лiтературного твору, його жанру, теми, складностi, практикують завдання, якi розкривають емоцiйний вплив твору на учнiв. Можна ставити такi запитання: якi почуття виникли пiд час слухання оповiдання? Що вас вразило? Що найбiльше сподобалось? Що не сподобалось? До яких дiй, вчинкiв спонукаi це оповiдання? Що нового ми дiзналися з прочитаного?
Не маi потреби ставити одразу всi запитання. Одного запитання iнодi достатньо для того, щоб учитель зрозумiв, як йому будувати подальшу розмову. Можна ставити запитання, якими перевiряiться розумiння твору.
Щоб не перевтомлювати учнiв, не слiд захоплюватись великою кiлькiстю запитань.
При першому ознайомленнi з твором припустимо вдаватися до мовчазного читання. Його запроваджують, починаючи з другого класу. У цьому випадку незмiнною залишаiться методична вимога - перевiрка того, як дiти сприйняли прочитане. Ефективним прийомом збудження iнтересу дiтей до твору стають нескладнi завдання, якi оголошуються перед читанням i за якими пiсля прочитування перевiряiться ступiнь свiдомого сприйняття тексту. Непогано зорiiнтувати учнiв на те, щоб вони звернули увагу на опис природи чи на змалювання зовнiшностi героя, на поведiнку того або iншого персонажа. Як правило, учитель сам встановлюi завдання вiдповiдно до теми, iдеi i художнiх особливостей твору. Але не виключаiться можливiсть пiсля ознайомлювального читання перевiрити ступiнь сприймання прочитаного тими запитаннями, якi мiстить "Читанка" у кiнцi твору. Таку можливiсть дають, зокрема, запитання, що супроводжують оповiдання А.Давидова "Колиска серед снiгу". Перше iз запитань iормульоване так: "Що вас здивувало, коли ви слухали цю розповiдь?"
Щоб переконатися в тому, що учнi сприйняли змiст твору правильно, слiд дiзнатися, чи немаi у них запитань до прочитаного, чи всi слова i вирази iм зрозумiлi. Якщо такi запитання виникають, вiдповiдi на них даi або вчитель, або учнi, якi залучаються до активноi участi в обговореннi твору.
Читання статей, значних за обсягом (для певного класу), рiзноманiтних за матерiалом (а тому розбитих на частини), рекомендуiться проводити за частинами. По закiнченнi - аналiзувати змiст кожноi з них. Пiсля ознайомлення з усiма частинами проводиться узагальнювальний розбiр прочитаного.
Помилковим слiд визнати такий порядок роботи, коли вчитель спочатку задаi по всьому тексту питання, якi виявляють факти твору, потiм запитання на пiдтекст i, на кiнець, питання на усвiдомлення власного ставлення до прочитаного. По кожнiй частинi твору повиннi бути заданi питання всiх трьох рiвнiв одразу пiсля ii прочитання i тiльки пiсля цього читаiться i аналiзуiться наступна частина.
Крiм постановки питань в ходi аналiзу можуть бути використанi i iншi прийоми, такi, як вибiркове читання, словесне малювання, в деяких випадках читання в особах, а в старших класах початковоi школи - постановка питань до тексту самими учнями. Останнiй прийом може стати для вчителя показником глибини прочитання тексту дiтьми.
В процесi аналiзу використовуються такi види роботи з текстом:
Вибiркове читання - читання частин тексту у вiдповiдностi з завданням. Завдання можуть бути спрямованi на зясування фактичного змiсту, на встановлення причинно-наслiдкових звязкiв, на розкриття художнiх особливостей твору, власного ставлення учнiв до прочитаного.
Вибiркове читання використовуiться на всiх етапах роботи над текстом i може бути рiзного ступеня складностi. Найбiльш простим воно i у тому випадку, коли шукана частина тексту (або одне речення) i вiдповiдд
