Аналiз художнього твору на уроках читання у початкових класах
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
вiд внутрiшнiх умов - iндивiдуально-психологiчних особливостей учнiв.
Таким чином, враховуючи результати педагогiчного експерименту, вимоги до уроку, особливо принцип врахування iндивiдуально-психологiчних особливостей учнiв, можна запропонувати ряд порад вчителевi, щодо ефективного засвоiння молодшими школярами художнього твору на уроках читання:
- Для осмислення прочитаного, видiлення того, що потрiбно вчителевi, необхiдно органiзувати сприйняття учнiв, пояснити, що, з якою метою i як вони повиннi сприймати, тобто спрямовувати осмислення за iдиним i загальним для всiх руслом. Добитися цього вчитель може, використовуючи вступну бесiду, вiдповiдну iнструкцiю, iнтерпретацiю окремих фактiв чи подiй в процесi пояснення, видiлення в наочних посiбниках (схемах, iлюстрацiях) ведучих iнформативних точок, пояснення висловлювань, крилатих висловiв, уточнення смислового значення наукових термiнiв або маловикористовуючих слiв. Адже неправильно сприйняте слово може призвести до викривлення смислу всiii фрази, а це у свою чергу може викликати неправильне розумiння певноi частини тексту.
- Осмисленiсть сприймання завжди проявляiться в iдностi з цiлiснiстю образа сприймання. Це досягаiться на основi узагальнення знань про окремi властивостi i якостi предмета, явища, про структурнi особливостi. Тому при органiзацii сприймання твору видiляються окремi сторони i властивостi сприймаючого предмета i на iх основi створюiться цiлiсне уявлення.
3.У звязку з тим, що в дiтей молодшого шкiльного вiку недостатньо розвинутий цiлеспрямований аналiз, необхiдно вiд уроку до уроку розвивати у дiтей вмiння не просто дивитися, а вдивлятися, не просто слухати, а вслуховуватися, вмiння порiвнювати i зiставляти, виявляти певнi ознаки предметiв i синтезувати цi ознаки в цiлiсний образ. Для цього можна використовувати рiзноманiтнi вправи на порiвняння образiв персонажiв, пори року, розрiзняти рiзнi жанри опису про одне й те ж явище i iн.. А з допомогою питань вчитель може дибитися бiльш повноi, рiзноманiтноi i яскравоi характеристики предмета, особи, порiвняння ii особливостей з особливостями iнших образiв, героiв.
- Для кращого усвiдомлення i розумiння тексту учнями треба так будувати урок, щоб при сприйманнi змiсту, учнi стикалися з труднощами, якiб активiзували увагу i стимулювали дiтей використовувати свiдомi, довiльнi прийоми розумiння. Для цього варто вводити смисловi переходи вiд наслiдку до причини, вiдношення обiктiв, несумiсних в рамках одночасного образного уявлення дiтей. Ефективним прийомом i також введення в художнiй текст нових слiв, значення яких учнi повиннi виявити на основi аналiзу контекстуальних звязкiв.
- Для засвоiння тексту можна використовувати iлюстрацii. Сам пiдбiр iлюстрацiй необхiдно здiйснювати на основi актуальностi змiсту i його вiдповiдностi конкретним методичним цiлям, доступностi i високих естетичних якостях зображення, характеристики його композицiйноi структури. Це збагачуi дитяче сприймання, розширюi уяву, спонукаi до узагальнень. Слухове сприймання в молодших школярiв ще недостатньо розвинуте, щоб за словом вони бачили конкретний образ.
- Потрiбно проводити роботу над семантикою слова. Завдяки цьому дiти частiше працюють над уточненням мовленнiвих одиниць, значно активiзують свiй словник, усувають iз нього слова, якi не вiдповiдають лiтературнiй мовi. Для цього найефективнiший шлях - евристична бесiда (вдатися до словникових тлумачень близьких за значенням слiв i на цiй основi будувати бесiду, щоб побачити рiзницю мiж стилiстично-нейтральним словом i контекстуально-образним).
7.На уроках читання можна частiше вдаватися до аналiзу образних засобiв, якi i стрижневими в структурi окремих образiв твору. Для цього пропонують дiтям пояснити словосполучення, у яких вжито колiрну лексику; дати словесний малюнок явища, предмета; здiйснити порiвняння (видiлити iх в текстi); прочитати уривок з використанням засобiв iнтонацii i iн.
- У звязку з тим, що художнiй твiр вiдбиваi естетично пережитi письменником картини життя, факти чи явища природи, пiдготовку твору до читання й аналiзу з дiтьми слiд починати з вiдомостей про автора: бiографiчнi данi, час, в якому вiн жив i творив, його ставлення до дiйсностi того часу тощо. Щоб правильно проаналiзувати образи, осмислити i оцiнити всi компоненти твору, визначити особисте ставлення до змальованих образiв, подiй, а, отже, виявити основну iдею твору, потрiбно не раз уважно прочитати твiр.
- Роботу над текстами, рекомендованих для вивчення в початкових класах, доцiльно починати з розгляду теми, визначення його жанру, оскiльки вiд цих особливостей великою мiрою залежить манера читання твору - колорит виконання, тобто комплекс забарвлень,необхiдних для безпосереднього читання. А дотримання цiii вимоги дозволяi учням краще усвiдомити i запамятати урок. Пiсля цього можна розглядати композицiю i сюжет твору, що дозволяi розкрити перед учнями взаiмозвязок композицiйних компонентiв (образiв, картин, подiй, ситуацiй) та виявити й усвiдомити основнi елементи ланцюга подiй сюжету (експозицiю, розвитку дii, кульмiнацii). А це допомагаi молодшим школярам вникнути в iдейно-естетичний змiст твору, знайти спосiб усноi передачi змiсту.
- При аналiзi образiв твору, вчитель повинен вчити дiтей правильно це робити, тобто аналiз повинен здiйснюватися за схемою: дii i вчинки - портретне зображення - мова - пряма авторська характеристика.