Geum.ru

Аналiз художнього твору на уроках читання у початкових класах

Дипломная работа - Педагогика

Другие дипломы по предмету Педагогика



?скiльки для дiтей автори рiдко вживають пряму характеристику, вчитель повинен показати, що саме через iншi елементи можна описати персонаж.Це буде впливати на сприймання i мислення читача, викликаючи певнi асоцiацii, створюючи основу для доосмислення образу, а, отже, розвитку творчоi уяви, умiння бачити за живим словом конкретний образ.

  • У звязку з тим, що дiтей молодшого шкiльного вiку приваблюi усе яскраве, цiкаве, емоцiйно насичене, варто при аналiзi твору звертати увагу на естетичний вплив художнiх образiв, щоб знати, яким саме почуттям i переживанням дати перевагу в процесi безпосереднього читання i роботи над текстом з дiтьми. Для цього використовувати читання опису природи, роздумiв героiв.
  • Потрiбно визначити вчителевi вiдповiднi завдання до послiдовного аналiзу твору з дiтьми. Для цього необхiдно, щоб слова тексту в устах вчителя не були звичайною iнформацiiю про змiст твору, а мали повну силу емоцiйного впливу на дiтей. Щоб правильно керуватися текстом пiд час аналiзу твору з дiтьми, слiд накреслити етапи наскрiзноi словесноi дii та послiдовного аналiзу твору з учнями. Це означаi: розчленувати твiр на частини, щоб мiж ними був постiйний внутрiшнiй звязок; до кожноi частини знайти заголовок; визначити творче завдання, що стосуiться читання та аналiзу твору з дiтьми (вiдповiдати метi читання, бути активним засобом розкриття iдейного змiсту твору, захоплювати i хвилювати учнiв).

    • Пiдсумовуючи все сказане вище, пiдкреслимо, що для ефективного сприймання молодшими школярами художнього тексту, учителю необхiдно памятати про:

    1. Чiтке розмежування завдань читання художньоi i науково-популярноi лiтератури.
    2. Розвиток в учнiв творчого читання, при якому досягаiться сприймання твору "розумом" i "серцем".
    3. Використання рiзних прийомiв роботи на уроках, подолання схематизму i шаблону в роботi з художнiми творами.
    4. Пiдвищення керуючоi ролi вчителя як органiзатора колективного пошуку на уроках читання.
    5. Просування учнiв до досягнення естетичних цiнностей художньоi лiтератури, формування у них образного сприймання творiв, подолання поверховоi спрямованостi роботи з художнiми творами.
    6. Створення умов для вiльного самовираження дiтей при сприйманнi лiтератури.
    7. Прояв лiтературноi творчостi дiтей як засобу духовного розвитку учнiв, iх просування у розумiннi лiтератури як мистецтва слова.
    8. Виховання у школярiв любовi до художнього слова як образного i не замiнимого слова письменника.

    ВИСНОВКИ

    Робота з художнiм текстом на уроцi - це зустрiч iз прекрасним, пошуки та вiдкриття, це спiлкування дiтей з автором твору. Таке бачення уроку читання i реалiзацiiю сучасного пiдходу для методики його проведення.

    Аналiз твору повинен бути загальним роздумом вчителя i учнiв уголос, що згодом стане основою для розвитку потреби самостiйно розiбратися, проаналiзувати прочитане. У психолого-педагогiчнiй лiтературi зустрiчаiться кiлька пiдходiв до аналiзу художнього твору [20, З0, 31, 39, 48]: стилiстичний аналiз (аналiз використання автором мовних засобiв для показу свого вiдношення до написаного), проблемний аналiз (аналiз ситуацiй, вчинкiв героiв), аналiз розвитку дiй, аналiз художнiх образiв. Та незважаючи на цю рiзноманiтнiсть лише iднiсть цих пiдходiв даi можливiсть учням початковоi школи правильно сприймати текст у цiлому. Поряд iз цим iснуi й функцiональний аналiз, який запропонувала Н.Д.Молдавська [20]. Суть його в тому, що вчитель вивчаi характер впливу лiтератури на духовний свiт школяра, його емоцiйний стан. Але щоб досягти найбiльшоi повноти осягнення змiсту твору в iдностi з художньою формою, треба шукати найкращий i найкоротший шлях до розуму й серця читача. А в цьому може допомогти врахування особливостей сприймання твору учнями на кожному вiковому етапi розвитку.

    Молодшi школярi - наiвнi реалiсти, iх мислення ще залишаiться наочно-образним, що стаi перешкодою до розумiння i усвiдомлення законiв побудови художнього тексту й розумiння форми твору. Тобто школярам ще повнiстю недоступна мова художньоi умовностi, що звязано з малим запасом життiвих вражень. Тому дiтям важко узагальнювати, аналiзувати звязки мiж художнiми деталями, з яких будуiться образ. Для бiльш чи менш адекватного сприймання художнього твору молодшому школяру потрiбнi враження буття, емоцiйний, чуттiвий досвiд i через нього "йти" до свiдомостi дитини, до ii розумiння твору.

    Проведене нами дослiдження пiдтвердило, наявнiсть в учнiв початковоi школи чотирьох рiвнiв сприймання i розумiння художньоi лiтератури: репродуктивний, емоцiйно-сюжетний, iнтуiтивно-художнiй, елементарний усвiдомлено-художнiй (цiлiсно-аналiтичний). Цi рiвнi вказують на просування учнiв у сприйманнi художнiх творiв у залежностi вiд тих прийомiв, якi використовував учитель на уроцi. Тобто це не кiлькiсна оцiнка, а якiсна. Наявнiсть цих рiвнiв показуi, що сприймання i засвоiння твору -висхiдний процес вiд менш до бiльш повноцiнного, який може супроводжуватись якiсними стрибками.

    Низький рiвень елементарного усвiдомлено-художнього сприймання (цiлiсно-аналiтичний рiвень) свiдчить про недостатнi розумiння понять, що i наслiдком малого словникового запасу. Тому важливо, щоб аналiзуючи твiр з учнями, постiйно вводити в iх мовлення слова, якими характеризуються моральнi, iнтелектуальнi, емоцiйнi якостi дiйових осiб, явищ. Без цього дiтям молодшого шкiльного вiку важко бачити мотиви поведiн