Geum.ru

Аналiз художнього твору на уроках читання у початкових класах

Дипломная работа - Педагогика

Другие дипломы по предмету Педагогика



  • Учнi. Вони показують погану рису персонажiв - нещирiсть.
  • ДОДАТОК 4
  • Покажемо реалiзацiю цих етапiв на прикладi Казки-загадки, дуже коротенькоi, побудованоi за всiма канонами жанру: дiя починаiться вiдразу i розвиваiться безперервно, i прийом триiдностi (3 жiнки - квiтки). Лише останнi речення-запитання перетворюi цю казку в загадку. На наш погляд, ця казка цiкава i маловiдома для дiтей. Вона розвиваi у них спостережливiсть, кмiтливiсть, сприяi формуванню оцiнного судження.
  • Для зручностi подаiмо текст.
  • Казка-загадка
  • Якось чаклунка обернула трьох жiнок у польовi квiтки. Однiй з них дозволено було вночi ходити додому, бо в неi була дитинка мала. Одного разу передсвiтом та жiнка й говорить своiй матерi:
  • -Оце менi треба повертатись до своiх товаришок, щоб
  • квiткою пишатися в полi. То коли ви, мамо, незабаром прийдете до нас,
  • впiзнаiте мене й зiрвете, я тодi назавжди зостануся з вами.
  • Все так i здiйснилось.
  • - От тепер i здогадайтеся, як мати впiзнала свою доньку, коли всi три квiтки були однаковiсiнькi?
  • Перш нiж звернутися до читання чи розказування (яке справить бiльше емоцiйне враження на дiтей) казки, доцiльно провести пiдготовчу бесiду. Для цього можна поставити дiтям такi запитання:
  • Чи були ви у полi? (Так. Нi, але бачив).
  • В яку пору року ви були там? (Навеснi, влiтку, восени).
  • Яке це було поле? (Велике, безмежне, зелене, пшеничне).
  • Що росло на ньому? (Трава, пшениця, картопля...).
  • -А чи були на полi квiти? (Так).
  • Якi квiти там росли? (Польовi, рiзнобарвнi, красивi, духмянi, рiзнi, маки, волошки, ромашки).
  • Чи однакове поле рано-вранцi, в обiдню пору i ввечерi? (Нi.
  • Вранцi на рослинах роса, в обiдню пору квiти i трава хочуть пити, якщо яскраво свiтить сонце, а ввечерi вони готуються вiдпочивати - вiшають голiвки, закривають пелюстки).
  • Чому? (Бо сонце вранцi прокидаiться, i рослини прокидаються, вдень воно яскраво свiтить, а ввечерi воно заходить, i стаi прохолодно, зявляiться роса).
  • А заразами з вами потрапимо в поле, де росли три однаковi квiтки. Чи бачили ви однаковi квiти, нiби квiти-близнюки? (Нi, вони подiбнi, але не однаковi). А де можуть бути не тiльки однаковi квiти, а й рiзноманiтнi дива? (У казках). Правильно, отже, мандруiмо в казку.

    • Пiсля цього слiд переходити до виразного читання казки.

    Перше речення вимовляiмо уповiльнено, дещо таiмниче, щоб пiдготувати дитину до сприйняття чарiвноi оповiдi. РЖнтонацiйно видiляiмо слова: на нiч, передсвiтом, незабаром прийдете, звертаючи на них увагу дiтей, бо це допоможе iм у розгадуваннi загадки. З теплотою в голосi повiдомляiмо, що в жiнки була дитинка мала. Сумно, розпачливо, можливо iз зiтханнями, говоримо: Оце менi треба повертатися до своiх товаришок; спокiйно говоримо про мету повернення: Щоб квiткою пишатися в полi, дещо схвильовано, з надiiю i благаннями промовляiмо: то коли ви, мамо, незабаром прийдете до нас, впiзнаiте мене й зiрвете... i вже з надiiю, я тодi назавжди зостануся з вами. РЖнтонацiйно видiляiмо також запитання: Як мати впiзнала свою доньку? Дiти можуть дати на нього такi вiдповiдi: Мати через те впiзнала, бо на тiй квiтцi не було роси. А роси не було через те, що донька була вночi вдома i не стояла квiткою, коли падаi роса. РЖншi ж квiтки стояли, Матерi серце пiдказало, iй допомiг метелик, бджiлка, Мати прийшла з дитиною, дитина простягла ручки до квiточок, а одна квiточка усмiхнулася. Перша вiдповiдь свiдчить про спостережливiсть дiтей, iх близькiсть до природи, iншi - про знання казок i розвинуту фантазiю.

    Переходячи до третього етапу, запитуiмо:

    Про кого казка, яку ви прослухали? (Про жiнку-квiтку, ii дитину, матiр i чаклунку). Якою була чаклунка? (Доброю, бо вона перетворила жiнок на красивi квiти i вiдпускала жiнку вночi до дитини); (Лихою, бо вона залишила дитину без мами, яка вдень стояла пiд сонцем i могла зiвяти, ii могли зiрвати). Сподобалась вам жiнка-квiтка? (Так. Ця жiнка була квiткою, а квiтки красивi. РЖ вона дуже любить свою дитину, хоче до неi повернутися). А яка мати у жiнки? (Добра, лагiдна, старенька. Вона допомогла своiй доньцi повернутися додому. Вона доглядала дитину, як мене моя бабуся).

    Вiдомо, що дiти цiкавляться всiм новим, незрозумiлим, прагнуть вiдтворити почуте або побачене в малюнках, iграх. Тому можна запропонувати iм зробити малюнки до цiii казки, розказати ii вiд iменi чаклунки, жiнки-квiтки, ii матерi, дитини, товаришки-квiтки. Такi прийоми, як словеснi уявнi iгри (дiти уявляють себе персонажами, детально змальовують зовнiшнiсть i почуття iншого героя), аналiз рис характеру дiйових осiб твору пiдсилюють емоцiйнiсть сприймання казки, роблять ii не тiльки знайомою, а й улюбленою.

    Отже, казка, вводячи юних читачiв у свiт фантазii, пробуджуi iх до активноi дiяльностi. Спочатку до спiвтворчостi, у щасливому випадку - до творчостi. РЖ вчить вiдстоювати iдеали добра, справедливостi, краси.

    ДОДАТОК 5

    Тема. Т.Г.Шевченко "Садок вишневий коло хати"

    Вчитель пропонуi дiтям прослухати платiвку пiснi "Садок вишневий коло хати" (муз. М.Лисенка), назвати автора слiв.

    Музика допомагаi збудити почуття дiтей, збагачуi iхнi серця чарiвними поетичними образами (можна використати грамзапис вiрша у виконаннi Ольги Кусенко).

    Вчитель наголошуi, що грати каземату не потьмарили живого бачення поетом краси природи, не згасили його мрii про вiльне, щасливе життя народу, про достаток у сiмях i щасливий поб