Аналiз художнього твору на уроках читання у початкових класах
Дипломная работа - Педагогика
?реба iормувати у школярiв пiд керiвництвом вчителя. Без вмiння вчителя керувати навчальним процесом неможливо досягнути позитивних результатiв у засвоiннi певного предмету.
Це ж стосуiться i вивчення творiв лiтератури на уроках читання в початковiй школi. Саме навчання на цьому етапi створюi умови для наступного засвоiння знань, сприйняття художнiх творiв як мистецтва.
Привчання молодших школярiв до художньоi лiтератури як до мистецтва, розвиток учнiв засобами художньоi лiтератури - одна з важливих i складних проблем сучасноi школи. Тут закономiрно виникаi питання про взаiмозвязок читання художньоi лiтератури iз загальним розвитком особистостi.
Курiитання у початкових класах будуiться на iдинiй методологiчнiй основi з курсом лiтератури у старших класах, iз врахуванням вiкових особливостей молодших школярiв. Та, на жаль, вчителi часто не враховують цих особливостей, що й породжуi значнi недолiки у засвоiннi лiтератури учнями. Адже, якщо дитина не засвоiла певних знань i це не звязано з певними зовнiшнiми чи органiчними проблемами, то - це невдача вчителя, який не зумiв вплинути на учня художнiм твором, а, отже, не здiйснив вплив на iнтелектуальну i емоцiйну iеру особистостi. Дуже часто це звязано з не врахуванням вiкових особливостей сприймання, мислення, памятi учнiв.
Для перевiрки гiпотези дипломноi роботи про те, що якщо аналiз художнього твору проводити з врахуванням особливостей сприйняття його молодшими школярами, то ефективнiсть засвоiння змiсту художнього твору учнями стане бiльш ефективним, нами був проведений педагогiчний експеримент у 4-А i 4-Б класах Переволоцькоi ЗОШРЖ-ПРЖ ступенiв Бучацького району, Тернопiльськоi областi, охоплено 36 школярiв.
Дослiдження проводилося у три етапи. На першому етапi визначили наявний рiвень сприймання, спостереження за характером активностi учнiв i роботою учителя. На другому етапi - проведення урокiв iз використанням експериментально-розроблених вправ. На третьому етапi - перевiрка ефективностi розроблених вправ, формування рекомендацiй щодо кращого сприймання твору для його аналiзу.
У ходi констатувальноi частини дослiдження було виявлено, що вчителi недостатньо враховують iндивiдуальнi i вiковi особливостi сприймання дiтей. Крiм того, вчителi викладають предмет за однiiю схемою: прочитати текст, переказати, скласти план, вiдповiсти на запитання в кiнцi твору, iнколи використовують читання в особах. Звичайно, дiтям не цiкаво, нудно виконувати однi i тi ж завдання на кожному уроцi. Для того щоб учнi засвоiли ефективно змiст уроку чи всю систему урокiв читання, вчителевi потрiбно на протязi уроку використовувати вправи, пiзнавальнi завдання, якi створюють умови для кращого розумiння тексту, а, отже, його засвоiння. При чому цi вправи повиннi враховувати вiковi особливостi сприймання молодших школярiв, рiвень iх знань, а також iх iндивiдуальнi особливостi i бути спрямованими на зону найближчого розвитку кожного школяра.
Ми розробили систему вправ, якi можна використовувати на уроках читання в початкових класах для розвитку психiчних процесiв i кращого засвоiння творiв через врахування особливостей сприймання молодших школярiв пiд час аналiзу художнiх творiв.
Насамперед, перед проведенням експерименту (використання спецiальних вправ на уроках читання), ми провели усне опитування у контрольному i експериментальному класах для встановлення рiвня сприймання в учнiв четвертих класiв. Результати опитування видiленi в таблицi 1 у процентному вiдношеннi вiдповiдно до кiлькостi учнiв, що брали участь у дослiдженнi.
Таблиця РЖ
Рiвнi сприймання експериментального i контрольного класiв до використання методики
КласиКiлькiсть учнiвРiвнiРЖРЖРЖРЖРЖРЖРЖVРепродуктивнийФрагментарний пiдрiвеньСюжетно-логiчний пiдрiвеньЕмоцiйно - сюжетнийРЖнтуiтивно- художнiйЕлементарний усвiдомлено-художнiйКiлькiсть учнiв%Кiлькiсть учнiв%Кiлькiсть учнiв%Кiлькiсть учнiв%Кiлькiсть учнiв%4-А Експериментальний18422,2422,2633,3422,24-Б Контрольний18422,2633,3527,7316,6
Щоб виявити наявнiсть певного рiвня сприймання молодшими школярами було запропоноване невелике оповiдання "Чому так гiрко плакав хлопчик?" [Додаток 7]. Пiсля його прослуховування учням задавали запитання загального характеру: "Що ти можеш сказати про це оповiдання або чим воно тобi сподобалося?" Ми отримали такий результат (Таблиця 1):
- 1. Експериментальний клас (Е):
- четверо дiтей вiдповiли: "Оповiдання iм не сподобалося, бо хлопчик плакав. Тому воно погане". Дана вiдповiдь свiдчить про наявнiсть сюжетно-логiчного пiдрiвня репродуктивного рiвня сприймання. Дiти сприймають не окремi деталi, героiв, явищ, а в конкретно-сюжетних звязках твору, тому дають бiльш загальну цiлiсну оцiнку твору.
- Четверо дiтей вiдповiли: "Хлопчик заплакав, бо зрозумiв, що робити поганi справи - це погано. Краще допомагати i всi будуть радi" або "Хлопчик робив поганi вчинки i всi були нещаснi, а коли хорошi - усi були радi". Цi вiдповiдi свiдчать про бiльш вищий рiвень сприймання - емоцiйно-сюжетний. Дiти не тiльки спiвпереживають, але й роблять висновки про дii героя, тобто проявляють увагу причинно-наслiдковим звязкам, мотивам поведiнки, його внутрiшньому стану.
- Шестеро дiтей вiдповiли: "Подобаiться, бо воно спочатку про те, як хлопчик поводився погано, не слухався нiкого, а потiм - почав допомагати i всi були радi. Значить всi щасливi, а спочатку всiм було погано. Менi спо
