Аналiз художнього твору на уроках читання у початкових класах
Дипломная работа - Педагогика
ебедi струшують на землю бентежнi звуки далеких дзвонiв).
А як ви розумiiте останнiй вислiв? Ось, якi вiдповiдi дають учнi:
Я чую не цiлу гаму звукiв, а ледь-ледь, бо автор говорить, що струшують лебедi звуки. Це вони роблять крилами. Я чув, коли був у селi.
Дiти говорять про своi знахiдки. Вони для себе на уроцi зробили вiдкриття: яка красива мова художнього твору!
Цей твiр дуже мудрий, - говорять дiти.
А в чому ж його мудрiсть?
М.Стельмах учить нас прислухатись до стареньких. Бо ми дивимось часто i не бачимо, слухаiмо i не чуiмо. А у старих мова красива, з образними висловами. Пiсля розмови з ними свiт бачиш якимись iншими очима. Так трапилось iз хлопчиком в оповiданнi М. Стельмаха.
Дiти пiдтверджують свою думку словами тексту.
А ви нiколи, дiти, не замислювалися над тим, як письменник знаходить тi влучнi слова та вирази?
Автор любить природу всiм серцем, всiiю душею.
Вiн не тiльки любить природу, але й спостерiгаi за всiм, що вiдбуваiться в природi. Тому i слова в нього живi. Декiлька слiв i цiла картина. Вiн цiнуi кожне слово, не вживаi його абияк. Дiти перечитують текст, вiдповiдають на запитання до тексту, малюють словеснi картини, використовують при цьому образну мову твору.
ДОДАТОК З
Уривок бесiди, що проводиться на уроцi ознайомлення з байкою Зозуля i Пiвень Л.Глiбова.
Вчитель. Якi байки Л. Глiбова ви вже читали?
Учнi. Чиж i Голуб, Коник-стрибунець, Вовк i Кiт, Лебiдь, щука i рак.
Вчитель. Кого описуi автор в образi тварин?
Учнi. Пiд образом тварин автор розумii людей.
Вчитель. Для чого пишуть байки?
Учнi. У байках висмiюють все лихе, щоб люди читали i не робили так. Вчитель. Кого чи що висмiюi автор у байцi Коник-стрибунець? Учнi. Вiн висмiюi надмiрну безтурботнiсть, захоплення розвагами, безвiдповiдальнiсть за своi життя.
Вчитель. Чи розумiiте ви значення слова пiдлесливий? Учнi. Це людина, яка хоче вислужитись, показати себе надто вiдданим, говорить у вiчi одне, а маi на думцi iнше; це людина, яка хоче пiддобритись до когось, i за це його слухаi, вихваляi безмiрно - лестить.
Вчитель. Пiдлеслива людина це та, яка догоджаi кому-небудь надмiрно, незаслужено, вихваляi когось, щоб пiддобритися. Сьогоднi ми ознайомимось iз значенням цього слова, прочитавши байку Л. Глiбова Зозуля i Пiвень. А чи чули ви, як спiваi пiвень, зозуля?
Учнi. Вони не спiвають. Пiвень кукурiкаi, а зозуля куi. Вчитель. Розкажiть, а що роблять соловi, синички, голуби? Учнi. Соловейко виспiвуi теплими травневими ночами гарнi мелодii. В народi кажуть про тих, хто гарно спiваi, виспiвуi, як соловейко. Соловейко щебече, витьохкуi, плавно змiнюi мелодiю.
Пiсля такоi бесiди вчитель переходить до читання та аналiзу байки. Попередня бесiда сприяла активiзацii тих асоцiацiй, на основi яких треба було iормувати поняття пiдлесливий. Пiсля засвоiння змiсту байки вчителька вмiло проаналiзувала лексичний матерiал байки з урахуванням вiдбору й сполучення слiв, фразеологiзмiв i словотворчих засобiв мови для вираження змiсту.
Вчитель. Як звертаються тут дiйовi особи один до одного? (Пiвень i Зозуля).
Учнi. Зiронько моя, куме, голубонько, кралечко моя, моя перепеличко, братику, тобто ласкаво, доброзичливо.
Вчитель. Якими словами вони характеризують спiв один одного?
Учнi. Веселенько, жалiбненько, тонесенький, милесенький голосочок, виспiвуiш, гарно виводиш, тобто знову дуже ласкаво.
Вчитель. Чи свiдчать цi вихваляння про наявнiсть голосу в Зозулi чи Пiвня? Про iхнiй гарний спiв? Чому автор вибрав цi слова, а не iншi, якi характеризують дiйсно гарний спiв?
Учнi. Тому, що нiчого такого про iхнiй спiв не можна сказати.
Вчитель. Про що говорить автор таким чином?
Учнi. Про пiдлесливiсть, нещирiсть персонажiв.
Вчитель. Як автор доводить це?
Учнi. Пiдбираi порiвняння: виспiвуiш, наче жар-птиця, як соловей.
Вчитель. Чи можна порiвняти Пiвня з жар-птицею, а Зозулю з соловейком? Чи справедливi цi оцiнки?
Учнi. Нi.
Вчитель. Чиiми словами автор передаi правду в байцi?
Учнi. Словами горобця: Годi вам брехати та одне одного знiчевя вихваляти. Словами автора: Зозуля Пiвня вихваляi. За те, що Пiвень годить iй та потакати добре вмii.
Вчитель. А що то значить потакати (пiдтакувати, пiдтримувати, схвалювати)? Якi негативнi риси зображенi автором у байцi?
Учнi. Нещирiсть, улесливiсть, що принижують гiднiсть людини.
Вчитель. За допомогою чого розкрита цi риси?
Учнi. Словами: Зозуленько, голубонько, серденько, iстоньки, питоньки.
За допомогою неправдивих порiвнянь.
Вчитель. Якi слова стали прислiвям i чому?
Учнi. Рука, як кажуть, руку миi.
Таким чином, вчителька показала дiтям, що влучнiсть i виразнiсть украiнськоi мови зявляiться не тiльки в описаннi позитивних явищ або прекрасного в життi, а й у зображеннi негативного, або потворного. Украiнське слово, насичене глибоким змiстом i почуттям, приносить естетичну насолоду. Така робота вчить розумiти смисловi та емоцiйнi вiдтiнки слiв у текстi, вiдчувати виражальнi функцii мови й естетично ii сприймати. Вчитель. Якi почуття висловив тут автор? Учнi. РЖронiю, незадоволення, обурення.
Вчитель. Як ви ставитесь до негативних рис, якi зображенi в байцi?
