Аналiз художнього твору на уроках читання у початкових класах

Дипломная работа - Педагогика

Другие дипломы по предмету Педагогика



?творенню дiафiльмiв, написання iенарiiв за твором.

Серед творчих робiт важливе мiiе займаi метод - читання-розгляд [50]. Цей метод тiсно повязаний з позакласним читанням i включаi в себе два етапи: самостiйне читання творiв учнiв i розгляд творiв на уроцi.

Навчальнiй роботi вiдповiдаi структура типових урокiв позакласного читання:

  1. Вiдпрацювання умiнь орiiнтуватися в дитячих книжках.
  2. Бесiда-судження за самостiйно прочитаними книжками.
  3. Доповнення, розширення й уточнення читацького досвiду учнiв.
  4. Завдання додому.

Або:

  1. Аналiз матерiалiв тематичноi виставки у класi (книжки,
  2. перiодика, iлюстрацii).
  3. Коментоване читання великоi за обсягом книжки з продовженням.
  4. Доповнення, розширення й уточнення читацьких вiдомостей.
  5. Завдання додому.

Урок розпочинаiться з аналiзу тематичноi книжковоi виставки, яку учнi самi оформляють до початку заняття, а далi - вiдпрацювання читацьких умiнь i навичок. Тому бесiду за прочитаними творами краще розпочинати з видiлення персонажа, який i головним образом. Водночас, представляючи героя твору, школяр маi звикнути посилатися на текст, вказуючи на мистецтво авторського слова. Ефективнiсть уроку посилиться, якщо в центрi уваги постiйно будуть образи головних персонажiв, риси характеру яких розкриватимуться пiд час перечитування художнього твору.

У формуваннi читацькоi самостiйностi велику роль вiдiграють рiзноманiтнi методи, прийоми i форми роботи. Це: бесiди-дискусii, читання -розгляд, вибiркове читання, декламування, розповiдь, повiдомлення, складання характеристики героiв, лiтературнi вiкторини та iгри, слухання грамзаписiв, робота з iлюстрацiями тощо.

Успiх формування читацькоi самостiйностi залежатиме вiд рекомендацiй, якi учнi одержали як домашнi завдання до урокiв позакласного читання, i перевiрки його виконання.

Органiзовуючи бесiди за прочитаними творами i книжками, слiд звертати увагу на такi порiвняно новi для урокiв позакласного читання методичнi прийоми:

навчання вiдповiдати за зразком;

  • постановка проблемних запитань i вiдповiдь на них з iлюстрацiiю
  • iндивiдуально дiбраного лiтературно-художнього i довiдкового
  • матерiалу;
  • навчання вмiння ставити своiм товаришам запитання до
  • прочитаного.
  • Якщо ж урок позакласного читання проводитиметься у формi груповоi пiдготовки, то учителевi буде достатньо пiдказати кожнiй групi, на якiй темi слiд зосередитись, з якими саме творами, iнiенiвками чи живими картинками за прочитаним найкраще виступити, яку загадку чи гру запропонувати iншим групам, як оформити каталожну картку, щоб вона i за зовнiшнiм оформленням, i за змiстом викликала б подив i захоплення.
  • Школярi отримають вiд уроку максимум задоволення i користi, якщо вчитель розкаже i покаже, як готуватися до нього. Насамперед треба навчити iх, як цiкаво i захоплююче розповiдати про прочитану книжку, як демонструвати ii i показувати в нiй iлюстрацii. На уроках рiдноi мови i читання варто вводити вправи на списування уривкiв iз прочитаних книжок, записувати вiдповiдi на запитання одним - двома реченнями. Дуже корисно завести у класi постiйнi словнички, якi допомагатимуть найбiльш адекватно i не стандартно оцiнювати прочитаний твiр.
  • Наприклад:

Цiкавий веселий забавний фантастичний захоплюючий чудовий iронiчний смiшний прекрасний чарiвний потiшний сатиричний хвилюючий правдивий страшний кумедний життiвий реальний нереальний кумедний

  • Велику увагу слiд придiляти рекомендацiйному списку, який може бути написаний вiд руки на аркушi паперу або оформлений у виглядi плаката.
  • Такi уроки потребують певноi пiдготовчоi роботи. За два тижнi до кожного проводиться коротка бесiда, повiдомляiться тема уроку i форма його проведення. Класоводовi варто продумати склад кожноi групи, враховуючи побажання учнiв. До групи мають входити як сильнi так i слабшi школярi. Бажано, порадившись з учнями, визначити конкретного лiдера (бригадира, капiтана), який постiйно цiкавитиметься станом пiдготовки до уроку. За кiлька днiв до нього готуiться виставка книжок, учнiвськi плакати тощо.
  • Приклад такого уроку подаiться в додатку 6.
  • 2.3 Органiзацiя i змiст експериментального дослiдження
  • Перехiд вiд наочно-образного до словесно-логiчного мислення неможливий без конкретноi змiни змiсту мислення. Замiсть конкретних уявлень, що мають наочну основу, повиннi iормуватися поняття, змiстом яких виступають не зовнiшнi, конкретнi, наочнi ознаки предметiв та iх вiдношення, а внутрiшнi, найбiльш суттiвi якостi предметiв та явищ, а також спiввiдношення мiж ними. Експериментальнi дослiдження свiдчать, що разом iз формуванням нових, бiльш високих форм мислення вiдбуваються змiни у розвитку всiх iнших психiчних процесiв, особливо у сприйманнi та памятi. Новi форми мислення стають засобами здiйснення даних процесiв, i розвиток памятi та сприймання пiднiмаi iх продуктивнiсть на бiльшу висоту: память стаi смисловою, а сприймання - думаючим.
  • Розвиток словесно-логiчного мислення неможливий без корiнноi змiни змiсту, яким оперуi думка. Змiстом, в якому необхiдним i наявнiсть нових форм думки i який iх обовязково вимагаi, являються поняття та iх система. Поняття - знання про суттiвi взаiмозвязки мiж окремими сторонами предмета чи явища. Найважливiшою особливiстю формування понять i те, що не можна завчити, привязати знання до предмета, а iх