Аналiз художнього твору на уроках читання у початкових класах
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
ься тi ж самi форми i прийоми роботи з текстом.
Постаi питання: чи розкривати учням алегорiю казок про тварин? Шкiльна практика переконуi в тому, що молодшi школярi розумiють нереальнiсть поведiнки тварин у казках, умовнiсть сюжету, але з задоволенням залишаються в цьому казковому свiтi. Тому потрiбно так розказати дiтям казку i так органiзувати бесiду, щоб вони на певний час побували в цьому свiт.
Спочатку казка аналiзуiться як реалiстичне оповiдання i все спрямовано на те, щоб учнi емоцiйно сприйняли конкретний змiст, розвиток сюжету, мотиви поведiнки дiйових осiб. Тiльки на останньому етапi роботи над казкою вчитель ставить дiтей в умови тАЮпереносу" висновку казки на аналогiчнi випадки в життi.
Серед казок про тварин слiд видiлити групу казок, в яких поряд з тваринами в якостi дiйових осiб виступають явища природи. Тому при роботi над твором запитання казкового плану взаiмодiють з питаннями природознавчого змiсту.
Чарiвнi казки
Чарiвнi казки вирiзняi особливий характер вигадки. В них зажди дiють надприроднi сили, якi творять чудеса.
Специфiка цих казок полягаi у тому, що у них здiйснюються незвичнi перетворення тощо. Тому i при аналiзi таких казок специфiчним буде тiльки зясування/спрямованостi чарiвних сил (кому вони допомагають i чому, як це характеризуi героiв казки тощо). В iншому ж аналiзi казки буде здiйснюватися так, як аналiз оповiдання.
У роботi над казкою широко застосовуються прийоми iнiенiзацii й драматизацii.
Щодо методики роботи з казкою, вона передбачаi такi етапи [51]:
- Пiдготовчий етап до сприймання казки.
- Ознайомлення х сюжетом.
- Сприйняття образiв.
- Гра в казку [Додаток 4].
Особливостi роботи над вiршем
Молодшi школярi знайомляться з епiчними (сюжетними) i лiричними вiршами. Вiдмiннiсть цих типiв поетичних творiв накладаi вiдбиток на методику iх вивчення i якоюсь мiрою на органiзацiю урокiв читання.
Так, епiчним вiршам властивий сюжет, говорячи iншими словами, розвиток подiй. До сюжетних вiдносяться, зокрема, вiршi тАЮПомагай" П.Воронька, тАЮТоваришi" М.Пригари та iншi.
Наявнiстю розвитку подiй, у центрi яких дiють особи, епiчнi вiршi подiбнi до iнших художнiх жанрiв, таких як оповiдання, казки. Тому органiзацiя урокiв iх читання схожа на будову урокiв вивчення оповiдань i казок.
Працюючи над вiршем, не слiд забувати, що обiкт аналiзу - поетичний твiр. У нього особлива форма, що зумовлюi використання специфiчних прийомiв роботи над ним. Йому притаманнi бiльша, нiж в оповiданнях, образнiсть, своiрiдна синтаксична будова речень, лаконiчне змалювання образiв. Це змушуi вчителя бути особливо пильним до пояснень окремих слiв i виразiв, тлумачення смислу речень.
Як i iншi поетичнi твори, сюжетнi вiршi не позбавленi емоцiйного авторського ставлення до героя поезii чи обiкта зображення. У вiршах для учнiв молодших класiв ставлення автора до зображуваного висловлюiться побажаннями, рекомендацiями, адресованими всiм, хто читаi. Показовим прикладом у цьому i вiрш П.Воронька тАЮПомагай". Схарактеризувавши дii хлопчика як такi, що заслуговують наслiдування, поет звертаiться до читача зi словами: тАЮОсь i ти часу не гай - будь, як хлопчик Помагай!"
На вiдмiну вiд епiчних вiршах у лiричних поезiях немаi сюжетного розвитку. У них вiдтворено переживання поета чи почуття, властивi не тiльки авторовi твору, а й усiм людям. Авторськi переживання передаються або в змалюваннi картин природи, або в розкриттi полiтичних подiй.
У роботi над творами громадянськоi лiрики важливо якнайповнiше показати головну думку поезii, виявити складовi частини iдейного задуму, а також тi висновки, якi витiкають з описуваного.
Робота над вiршами соцiально-полiтичного змiсту неодмiнно маi доповнюватися розповiдями про власнi спостереження над працею i життям людей.
Як i при опрацюваннi iнших творiв, аналiз поезiй потребуi заключного слова вчителя, яке повинно стати закликом чи порадою.
Твори пейзажноi лiрики потребують своiрiдного пiдходу до iх вивчення. Настроiти школярiв на сприймання вiрша пейзажноi лiрики допомагають спогади про екскурсiю в парк, лiс, поле, якi вiдповiдають темi прочитуваного твору. Робота над аналiзом лiричного твору спрямовуiться на розвиток у школярiв уваги до переживань, настроiв, що iх вiдтворюi поет. На основi цього ведеться збагачення iх лексикону для опису рiзних почуттiв.
Таким чином, вже в молодших класах школярi отримують не тiльки досвiд спiлкування з поезiiю, але i певнi навички аналiзу лiричних творiв. Цi навички поступово поглиблюються з року в рiк. Так, молодшi школярi вчаться уявляти окремi картини природи, вiдображенi у творi, й сприймати авторське ставлення до них. Таке сприймання можна окреслити такими теоретичними поняттями:
знаходити в текстi твору порiвняння, епiтети, уособлення i пояснювати iх iдейну роль в контекстi;
опиратися а аналiзi на такi поняття, як пейзаж, гiпербола, епiтет.
Зокрема, Л.РЖ.Айдарова розробила експериментальну програму дляучнiв молодших класiв, у якiй вивчення поетичних текстiв i основним роздiлом. Досвiд проводився за схемою, як вiдношення форма-значення.
Для розкриття зовнiшньоi i внутрiшньоi органiзацii поетичного твору був використаний прийом тАЮдеформацii" (використання подiбного прийому опрацював Л.С.Виготський). пiдбiр дитиною синонiмiв, спроби пiдставляти iх в строфу на мiiе авторського слова i i тими дiями, з яких починаiться аналiз тексту. За допомог