Аналiз художнього твору на уроках читання у початкових класах
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?РЖЗУ ХУДОЖНРЖХ ТВОРРЖВ У ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ
1.1 Методичнi закономiрностi роботи з художнiми творами у початкових класах
Аналiз змiсту твору спрямований на зясування його теми i iдеi, його сюжету i композицii, образiв i художнiх засобiв зображення.
Розкриття iдейноi спрямованостi твору - це основа аналiзу художнього тексту. Розкриття iдеi обiднуi всi компоненти аналiзу твору (роботу над образом, композицiiю, художньо-зображувальними засобами).
Базуючись на iдеi, вчитель намiчаi систему запитань i завдань, завдяки якiй учнi усвiдомлюють задум письменника.
В початкових класах учнi спецiально не знайомляться з темою i iдеiю твору, не вводяться i данi термiни. Однак у практицi навчання молодших школярiв цiлком виправдовуi себе такий пiдхiд до аналiзу художнього твору, згiдно якого зясовуiться, про що розповiдаi письменник (тобто тема твору) i що вiн хотiв сказати читачу (головна думка).
Для того щоб пiдвести молодших школярiв до розумiння iдеi, необхiдно зясувати мотиви поведiнки дiйових осiб, iх ставлення до фактiв i подiй, про якi розповiдаються у творi. РЖснуi тiсний взаiмозвязок i взаiмозумовленiсть мiж iдеiю, системою образiв, конкретним життiвим матерiалом i авторським свiтоглядом. Це повинен враховувати вчитель. Тому аналiз твору повинен , по можливостi, переходити у вiльну бесiду, в якiй уявно автор i його герой. Бесiда поiднуiться з читанням тексту.
Головна думка не подаiться учням як щось готове, що вимагаi запамятовування. Це висновок, до якого письменник пiдводить всiм розвитком сюжету. РЖ дуже важливо, щоб учнi зрозумiли логiку розвитку подiй, доцiльнiсть введення автором певних епiзодiв, картин, деталей тощо.
До розумiння iдеi найчастiше учнi приходять завдяки узагальненню конкретного змiсту. У деяких оповiданнях iдея чiтко iормульована автором в одному, двох реченнях. У таких випадках можливi два шляхи розкриття iдеi:
а)вiд конкретного змiсту до узагальненого висновку;
б)вiд висновку (iдеi) до конкретних подiй, на основi яких вiн зроблений.
До розумiння головноi думки оповiдань, в яких вона передаiться тiльки змiстом i не мiстить короткого авторського формулювання, пiдвести учнiв важче. Розкриття iдеi здiйснюiться в процесi повторного, поглибленого читання i цiлеспрямованоi бесiди.
Для розумiння iдейно-тематичноi основи твору важливо розвинути в учнiв увагу до його назви. Пошук вiдповiдi на запитання, чому автор так назвав свiй твiр, нерiдко одночасно i i роздумом над його головною думкою.
Органiзовуючи роботу над розкриттях iдейноi спрямованостi художнього твору, вчитель орiiнтуiться на iдейно-тематичний принцип, iз врахуванням якого розмiщений матерiал у пiдручниках для 2-4 класiв. Загальна тема ряду творiв вказана у книзi, i важливо, щоб учнi знали i розумiли це.
Учитель повинен постiйно турбуватися про цiлiсний аналiз твору: робота над розкриттям iдеi повинна поiднуватись з тим, щоб викликати iнтерес до нього як твору мистецтва i справити емоцiйний вплив на учнiв.
Згiдно шкiльноi програми, в початкових класах термiн тАЮобраз" не вводиться i при аналiзi твору використовуiться термiн тАЮдiйова особа".
Особливостi роботи над дiйовими особами твору:
1. При пiдготовцi до уроку вчитель виходить з того, що в образi автор узагальнюi своi життiвi спостереження над людськими характерами i одночасно над образом конкретним, тобто типове i iндивiдуальне виступають у iдностi. Тому вчитель так органiзовуi аналiз твору, щоб учнi сприймали дiйову особу, як представника певноi суспiльноi групи людей, певноi епохи й одночасно як конкретну живу людину з характерними саме для неi особливостями.
- В процесi розкриття характерних рис героя твору видiляються провiднi, головнi риси, що визначають весь образ. Автор пiдкреслюi цi риси розвитком сюжету, взаiмовiдносинами з iншими дiйовими особами. Було б нерiвне розглядати iх iзольовано, навпаки, необхiдно прагнути до того, щоб учнi вчились бачити у всiй складностi i дiалектичнiй суперечностi рис (якщо твiр дозволяi це зробити).
- Розумiнню учнями образу-персонажу сприяi зясуванню
- авторського ставлення до тоi чи iншоi дiйовоi особи.
- Важливою умовою ефективностi роботи над образом художнього
- твору i спiвпереживання читача, його симпатiя чи антипатiя до
- образу-персонажу. Тому аналiз повинен включати в якостi
- обовязкового компоненту зясування власного ставлення учнiв до
- дiйових осiб твору.
Етапнiсть роботи над образом-персонажем визначаiться з врахуванням психологiчних основ процесу сприймання художнього твору молодшими школярами. Вiд емоцiйного, часто не мотивованого сприймання образу (РЖ етап), учнi переходять до конкретизацii свого первинного цiлiсного сприймання (II етап) i до узагальненоi оцiнки (III етап).
Робота над iдеiю i образами творiв йде по лiнii посилення самостiйностi учнiв у роботi з текстом. Такий напрям роботи сприяi формуванню у школярiв активного ставлення до дiйових осiб твору, розвиваi вмiння оцiнювати героя.
Аналiз змiсту частин, виявлення iх головноi думки слiд поiднувати з розбором художнiх засобiв, в яких втiлюiться авторський задум. Зрозумiло, не виключаiться також можливiсть на основi аналiзу художнiх особливостей твору розкривати i змiст частин.
У художньому творi слова та словосполучення складають яскравi образи. Зображувальнi засоби мови завжди влучнi, емоцiйнi, вони удосконалюють та пожвавлюють мов