Аналiз художнього твору на уроках читання у початкових класах

Дипломная работа - Педагогика

Другие дипломы по предмету Педагогика



. Куди важливiше провести з класом розмову про те, як дiти розумiють його дii, чому саме так, а не iнакше уявляiться поведiнка героя.

Слiд нагадувати дiтям вивченнi ранiше твори, порiвнювати iх, спиратися на вже вивчене i засвоiне.

Особливостi роботи над байкою

Жанр байки у читанках представлений кiлькома зразками. Уперше знайомляться у другому класi. Наймолодшi школярi байок не читають, бо байцi властива алегоричнiсть (мистецький прийом втiлення абстрактного поняття в художньому образi; наприклад, безладдя в зображеннi дiй Лебедя, Щуки й Рака - байка Л.Глiбова). дiтям наймолодшого шкiльного вiку властиве конкретне мислення. Тому при опрацюваннi байок у вчителя можуть виникнути ускладнення, iх подоланню сприятиме, по-перше, використання на уроках привабливих для дiтей сторiн байки як лiтературного жанру i, по-друге, усвiдомлення вимог до вивчення байок у початковiй школi.

Байка захоплюi мальовничим зображенням дiйових осiб, зокрема тварин, птахiв, риб. Цiiю закоханiстю у птахiв, звiряток учитель повинен скористатися перед роботою над байкою у пiдготовчiй бесiдi. У роботi над байкою методика рекомендуi дотримуватися певних вимог. Передусiм виникаi питання: коли i як розкривати учням особливостi байки як жанру? У початковiй школi немаi можливостi називати усi риси байки, але без пояснення окремих iз них не обiйтись. Так, у вступнiй бесiдi, вчитель назве одну з характерних рис байок - iх переважно вiршований характер. Говорити ж в ознайомчiй бесiдi про алегоричнiсть байки не варто. Немаi потреби взагалi вживати цей термiн. Повести розмову про цю iстотну рису байки доцiльно по завершеннi аналiзу описаних у нiй подiй.

Методика не радить наголошувати, що описуванi в байцi подii умовнi, оскiльки дiють звiрi. Навпаки, змальоване слiд розглядати як реальне життя тварин, птахiв, риб. Умовнiсть зображуваного стаi зрозумiлою, коли учнi прочитують мораль. Тут вони переконуються в тому, що застереження автора байки поширюiться на людей.

РЖснують методичнi поради щодо порядку роботи над частинами байки, а саме: зображенням подiй i повчанням (мораллю). РД два погляди на те, чи треба читати байку всю, чи спочатку слiд ознайомитись з викладом подiй, а вже на завершення аналiзу прочитати мораль. Методисти вважають, що краще читати увесь твiр, адже без моралi важко збагнути його змiст. Тодi можна прослiдкувати, як вона розкриваiться, на прикладi яких образiв це робиться, на якому словесному матерiалi.

Так, пiсля закiнчення розбору i зачитаного повчання з байки тАЮЧиж та голуб" дiалог мiж учителем i учнями можна уявити таким:

  • Щойно ми прочитали повчання. Кого з дiйових осiб байки воно
  • стосуiться?
  • Голуба.
  • Подумайте: цi слова автор спрямовуi тiльки Голубовi?
  • Нi.
  • А кому ще? (Учнi вiдповiдають). Правильно. Усiм людям. У тому
  • числi й нам з вами. Хiба у нас не буваi таке, що ми чужiй невдачi не
  • спiвчуваiмо, а смiiмося?
  • Буваi.

- Чим же цiнна нам байка?

Аналiз байки Л.Глiбова тАЮЗозуля i Пiвень" на уроцi читання в початкових класах [Додаток 3].

Тексти байок дають змогу застосувати читання в особах. Байки дозволяють працювати над виразнiстю читання. Оскiльки програма рекомендуi заучувати напамять, можна присвятити деякий час уроку вивченню байки напамять.

Методика роботи над казкою

Свiт казок прекрасний i захоплюючий для молодших школярiв, iх цiкавить i сюжет казок, незвичнiсть обставин, в яких розгортаються подii, i сама форма оповiдi, прийнята у казцi, спiвучiсть, барвистiсть мови, яскравiсть зображувальних засобiв. Персонажi казок колоритнi, i в бiльшостi чiтко подiляються на добрих, справедливих, i на злих, заздрiсних. Дiти щиро радiють, що перемагаi справедливiсть: зло покаране, а добро торжествуi. В цьому i полягаi велика педагогiчна цiннiсть казки.

Казка розвиваi вмiння школярiв давати оцiнку прочитаному, у процесi аналiзу казки вони ставлять запитання тАЮЩо (якi якостi) найбiльше цiняться в людях? За що карають, а, за що заохочують? Чому деяким героям казок навiть сили природи приходять на допомогу, а вiд деяких вони, навпаки, вiдвертаються?"

Великий потенцiал позитивних моральних повчань несуть у собi казки. Сюжет казки нереальний, але висновок завжди життiвий. Важливий i пiзнавальний бiк казки, що дозволяi уявити особливостi життя народу в певний час, думки i мрii людей. Казки сприяють i розвитку мовлення учнiв.

У початкових класах, згiдно з програмою, учнi лише практично знайомляться з особливостями казки як жанру фольклору. Пiдкреслюються двi особливостi казки: наявнiсть вигадки i композицiйна своiрiднiсть (зачин, повтори, кiнцiвка). У казцi звичайно повторюiться один основний епiзод

Пiсля епiзоду, що повторюiться, як правило, вiдбуваiться контрастна подiя i слiдуi розвязка. Повтори здiйснюються найчастiше тому, що в казцi зявляються все новi i новi дiйовi особи, або зявляються новi деталi.

У процесi читання казок дiтям розкриваiться iх своiрiднi риси. Пiд кiнець навчання в початковiй школi учнi зможуть видiлити казку як жанр з-помiж iнших розглядуваних на уроках читання текстiв.

Казки дiляться на три групи: казки про тварин, чарiвнi казки i побутово-новелiстичнi. У книги для читання включеннi казки про тварин i чарiвнi.

Казки про тварин

Цей вид казок вiдрiзняiться вiд iнших головним чином тим, що в казцi дiють тварини.

Методика аналiзу казок про тварин iстотно не вiдрiзняiться вiд аналiзу реалiстичних оповiдань. Використовуют