ПедагогСЦчнСЦ основи розвитку процесСЦв запамтАЩятовування у молодших школярСЦв
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?овлення в памятСЦ учнСЦв орфографСЦчних правил тощо.
Практична дидактика пропонуСФ такСЦ прийоми роботи у процесСЦ органСЦзацСЦi поточного повторення:
1. ЗакрСЦплення на уроцСЦ: коротке повторення нового матерСЦалу; перегляд матерСЦалу в пСЦдручнику; виписування тез; акцентування уваги на основних положеннях; встановлення взаСФмозвязкСЦв у вивченому матерСЦалСЦ.
2. СпецифСЦка домашнСЦх завдань: з коментуванням; з вибором варСЦанта завдання (диференцСЦацСЦя).
3. Домашня робота: читання пСЦдручника; використання плану; складання плану; письмовСЦ вСЦдповСЦдСЦ на запитання; формулювання запитань з вивченого матерСЦалу; аналСЦз структурно-логСЦчних схем; взаСФмодопомога учнСЦв.
4. Опитування на уроцСЦ: СЦндивСЦдуальне; з усним коментуванням; з використанням ТЗН; з попередньою пСЦдготовкою; з опорою на план; з опорою на унаочнення; фронтальне усне; у процесСЦ бесСЦди; у процесСЦ дискусСЦi; СЦз застосуванням взаСФмоконтролю учнСЦв; письмове пятихвилинне; письмове, бСЦльш глибоке; письмове самодиференцСЦйоване; по картках та перфокартах; тестове альтернативне; тестове з конструйованими вСЦдповСЦдями; шляхом взаСФмоперевСЦрки домашнСЦх завдань; шляхом самостСЦйних робСЦт; шляхом аналСЦзу допущених помилок [1, 48].
З усього зазначеного вище можна зробити висновок, що поточне повторення виконуСФ такСЦ функцСЦi:
1. ЗапобСЦгаСФ забуванню вивченого.
2. ЗабезпечуСФ тСЦсний звязок нового навчального матерСЦалу з ранСЦше вивченим, що уможливить вСЦдтворення СЦ застосування знань у змСЦнених ситуацСЦях, у нових звязках.
3. ЗабезпечуСФ яснСЦсть СЦ глибину розумСЦння набутих знань, iх переосмислення.
4. ПодовжуСФ процес вСЦдтворення вивченого навчального матерСЦалу в рСЦзноманСЦтних звязках.
5. ЗберСЦгаСФ в памятСЦ учнСЦв найважливСЦшСЦ елементи знань протягом тривалого часу.
Таким чином, поточне повторення забезпечуСФ перехСЦд СЦнформацСЦi з короткочасного "сховища" памятСЦ у довготривале, але залишаСФ нерозвязаною таку проблему: велика кСЦлькСЦсть невпорядкованоi СЦнформацСЦi у довготривалому "сховищСЦ" заважаСФ швидкостСЦ вСЦдтворення [1, 49]. Отже, СЦнформацСЦя повинна бути систематизована. Саме це завдання СЦ виконуСФ закрСЦплювальне повторення.
Повернення до вивченого матерСЦалу вСЦдразу пСЦсля його сприйняття або вСЦдтворення ранСЦше сприйнятого навчального матерСЦалу з метою його систематизацСЦi, закрСЦплення в памятСЦ та вироблення певних умСЦнь СЦ навичок називаСФться закрСЦплювальним повторенням, яке найчастСЦше проводиться у кСЦнцСЦ уроку.
ЗакрСЦплювальне повторення, вважають дослСЦдники, необхСЦдне СЦ для того, щоб повязати новСЦ знання з ранСЦше набутими. Цей вид повторення схожий на апперцептивний у тому, що в його основСЦ лежить логСЦчний звязок: у першому випадку ранСЦше вивчений програмовий матерСЦал повязуСФться з новим, а в другому, навпаки, новий навчальний матерСЦал повязуСФться зСЦ старим.
Установлено, що незалежно вСЦд якостСЦ викладу навчального матерСЦалу вчитель, повинен перевСЦрити ступСЦнь засвоСФння його учнями СЦ органСЦзувати закрСЦплення здобутих знань СЦ вмСЦнь. ЗакрСЦплення знань СЦ вмСЦнь ученСЦ вважають одним СЦз найважливСЦших засобСЦв забезпечення мСЦцностСЦ iх засвоСФння, який необхСЦдно застосовувати на всСЦх уроках. Таким чином, закрСЦплення - це керована вчителем дСЦяльнСЦсть учнСЦв, спрямована на остаточне засвоСФння навчального матерСЦалу. ВСЦдомо, що закрСЦплення знань вСЦдбуваСФться уже в процесСЦ сприймання, усвСЦдомлення й осмислення нового навчального матерСЦалу.
Однак, як показуСФ практика, навСЦть зрозумСЦвши сутнСЦсть виучуваного навчального матерСЦалу, учень не завжди може вСЦдтворити його змСЦст, застосувати у практичнСЦй дСЦяльностСЦ. Тому на уроках необхСЦдно видСЦляти спецСЦальний час для закрСЦплення знань, умСЦнь СЦ навичок учнСЦв. Тобто важливо забезпечити дСЦяльнСЦсть, спрямовану на запамятовування, своСФрСЦдне присвоСФння СЦнформацСЦi. НеобхСЦдною умовою закрСЦплення знань, умСЦнь СЦ навичок СФ повторення, яке передбачаСФ не просте вСЦдтворення ранСЦше вивченого навчального матерСЦалу, а його систематизацСЦю СЦ запамятовування на основСЦ осмислення й усвСЦдомлення звязкСЦв наявних знань зСЦ щойно засвоюваними новими знаннями.
ОскСЦльки тимчасовСЦ нервовСЦ звязки, що утворюються в корСЦ головного мозку учнСЦв у процесСЦ сприймання нового навчального матерСЦалу слабкСЦ СЦ несталСЦ, необхСЦдно забезпечити iх своСФчасне пСЦдкрСЦплення. Експериментальними дослСЦдженнями встановлено, що процес забування найСЦнтенсивнСЦше вСЦдбуваСФться вСЦдразу пСЦсля засвоСФння. З метою тривалого утримування в памятСЦ новоi СЦнформацСЦi важливо з самого початку забезпечити мСЦцне ii запамятовування СЦ закрСЦплення шляхом органСЦзацСЦi повторень у першСЦ години, днСЦ пСЦсля ii отримання. ДалСЦ, з часом, процес забування дещо уповСЦльнюСФться. З огляду на це закрСЦплювальне повторення особливо необхСЦдно органСЦзовувати на кожному уроцСЦ вивчення нового навчального матерСЦалу. Це пояснюСФться ще СЦ тим, що СЦнодСЦ учнСЦ можуть мати знання з вСЦдповСЦдноi теми, тобто знати правило, визначення, а застосувати iх на практицСЦ не вмСЦють.
Отже, метою зазначеного виду повторення СФ закрСЦплення отриманих на уроцСЦ знань, iх систематизацСЦя. Як правило, цей вид повторення забезпечуСФ закрСЦплення основних, СЦстотних елементСЦв знань, висновкСЦв, термСЦнСЦв СЦ складних частин. ПСЦсля закрСЦплення теоретичних знань необхСЦдно органСЦзовувати закрСЦплення знань СЦ умСЦнь шляхом iх практичного застосування. З цСЦСФю метою у процесСЦ закрСЦплювального повторення пропонуються вСЦдповСЦднСЦ вправи СЦ завдання для усного чи письмового вСЦдтворення засво