ПедагогСЦчнСЦ основи розвитку процесСЦв запамтАЩятовування у молодших школярСЦв

Дипломная работа - Педагогика

Другие дипломы по предмету Педагогика



?анСЦ головним чином на зазубрювання богословських книг СЦ схоластичних творСЦв, то вСЦн ставить перед вправами СЦ повторенням нове завдання - глибоке засвоСФння знань, засноване на свСЦдомостСЦ СЦ активностСЦ учнСЦв. тАЬТак як тСЦльки вправа робить людей тямущими в усСЦх речах... СЦ тому здатними до всього, ми вимагаСФмо, щоб в усСЦх класах учнСЦ вправлялись на практицСЦ: в читаннСЦ СЦ письмСЦ, в повтореннСЦ СЦ суперечках, в перекладах прямих СЦ зворотних, в дискутах СЦ декламацСЦях тощо. Вправи такого роду ми роздСЦляСФмо на вправи: а) органСЦв чуття, б) розуму, в) памятСЦ, г) вправи в СЦсторСЦi, д) в стилСЦ, е) в мовСЦ, СФ) в голосСЦ, ж) в норовах, з) в благочестСЦтАЭ.

Надаючи велике (СЦ навСЦть дещо перебСЦльшене) значення вказСЦвок СЦ правил для здСЦйснення цього принципу в навчаннСЦ: першСЦ вправи початкСЦвцСЦв повиннСЦ обертатися навколо вСЦдомого iм матерСЦалу; вправи слСЦд починати з елементСЦв, а не з виконання цСЦлих робСЦт; вправи повиннСЦ вСЦдповСЦдати середнСЦм здСЦбностям учнСЦв; вправи в повторення повиннСЦ мати мСЦсце доти, поки матерСЦал не розумСЦють всСЦ; вправи СЦ повторення повиннСЦ проводитися систематично.

Коменський рекомендував учителям пСЦсля викладу матерСЦалу пропонувати кСЦльком учням повторити його в тому ж порядку, як начебто вони самСЦ вчителСЦ, пояснити правила тими ж прикладами. ДоцСЦльно спочатку це пропонувати бСЦльш сильним, для того, щоб слабшСЦ потСЦм легше могли наслСЦдувати iх.

З цих положень СЦ вказСЦвок добре видно, що Коменський вправу СЦ повторення повнСЦстю пСЦдпорядковуСФ завданню свСЦдомого СЦ мСЦцного засвоСФння знань учнями.

К.Д. Ушинський писав, що навчання повинно вСЦдзначатися ТСрунтовнСЦстю, мСЦцнСЦстю.

тАЬЧим мСЦцнСЦший фундаменти знань СЦ СЦдей в душСЦ учня, - пСЦдкреслював вСЦн, - тим бСЦльшу СЦ мСЦцнСЦшу будСЦвлю можна потСЦм звести на цьому фундаментСЦ".

Головний засСЦб вироблення в учнСЦв мСЦцних знань вСЦн бачив насамперед у повтореннях СЦ вправах. Тому вСЦд того, наскСЦльки правильно вони органСЦзованСЦ залежить ступСЦнь мСЦцностСЦ знань.

Надаючи великого значення мСЦцному запамятовуванню, Ушинський розробляСФ правила, якими слСЦд керуватися учителевСЦ в його роботСЦ для забезпечення мСЦцного закрСЦплення в памятСЦ учнСЦв необхСЦдних знань, умСЦнь.

НайбСЦльш детально виклав вСЦн правила повторення, якСЦ вСЦдСЦграють, як вСЦдомо, головну роль у закрСЦпленнСЦ ранСЦше пройденого матерСЦалу:

нове в навчаннСЦ слСЦд починати пСЦсля повторення старого;

повторювати слСЦд не тСЦльки те, що пройдене недавно, але й матерСЦал, що вивчався давно;

не вСЦдмовляючись вСЦд пасивного повторення, що полягаСФ в тому, що учень знову сприймаСФ те, що сприймав вже ранСЦше, перевагу слСЦд вСЦддати активному повторенню, яке полягаСФ в тому, що учень самостСЦйно, не сприймаючи вражень СЦз зовнСЦшнього свСЦту, вСЦдтворюСФ в самому собСЦ слСЦди сприйняття ним ранСЦше уявлень, так як активне повторення вимагаСФ бСЦльшоi уваги, самостСЦйностСЦ, залишаСФ бСЦльш глибокий слСЦд в мозку;

чим менший вСЦк учнСЦв, тим частСЦше слСЦд вдаватись до повторень;

коли дСЦти утруднюються вСЦдтворити в памятСЦ те, що вивчалось ранСЦше, не слСЦд спСЦшити з пСЦдказками;

при повтореннСЦ не слСЦд надривати памятСЦ;

повторення насамперед повинно мати на метСЦ не вСЦдтворення в памятСЦ вже забутого, а попередження забування;

повторюючи постСЦйно старе СЦ при кожному повтореннСЦ, додаючи трохи нового, дитина мСЦцно засвоюСФ величезну кСЦлькСЦсть фактСЦв.

На важливСЦсть мСЦцного засвоСФння знань вказував В.О. Сухомлинський. тАЬВаше найважливСЦше завдання, - писав вСЦн, звертаючись до вчителСЦв початкових класСЦв, - закласти мСЦцний фундамент знань. НастСЦльки мСЦцний, щоб учителям, якСЦ працюватимуть пСЦсля вас, взагалСЦ не треба було думати про фундамент". Розглянемо рСЦзнСЦ пСЦдходи до трактування проблеми розвитку процесСЦв запамятовування у школярСЦв у процесСЦ навчання у пСЦдручниках з педагогСЦки (див. табл.1).

Таблиця 1

ОсновнСЦ пСЦдходи до розвитку процесСЦв запамятовування у школярСЦв

№ п/пАвтор, назва посСЦбникаОсновнСЦ положення

щодо трактування даноi проблеми1. Данилов М. А.,

Есипов Б.П.

Дидактика

(С. 201-203) Проблема розвитку процесСЦв запамятовування у школярСЦв означаСФ необхСЦднСЦсть такоi постановки навчання, при якСЦй основний матерСЦал всСЦх навчальних предметСЦв ТСрунтовно вивчаСФться СЦ учнСЦ завжди в станСЦ вСЦдтворити його в памятСЦ СЦ використати його як у навчальних, так СЦ в практичних цСЦлях.

Знання учнСЦв тим мСЦцнСЦшСЦ, чим багатший СЦ рСЦзноманСЦтнСЦший запас наочних образСЦв, яскравих прикладСЦв.

МСЦцностСЦ знань досягають СЦ завдяки спецСЦальнСЦй роботСЦ щодо запамятовування СЦ заучування навчального матерСЦалу.

Важливо на початку навчального року вСЦдновити знання учнСЦв СЦ повторити основний матерСЦал, що вивчали у минулому навчальному роцСЦ.

У мСЦру оволодСЦння учнями певним кругом знань, умСЦнь СЦ навичок доцСЦльно проводити самостСЦйну роботу школярСЦв, що вимагаСФ вСЦд них самостСЦйного пСЦдходу до розвязання питань, що виникають, прояву СЦнСЦцСЦативи СЦ творчостСЦ.

МСЦцностСЦ знань досягають активною мислительною дСЦяльнСЦстю учнСЦв при iх повтореннСЦ. 2. Дидактика средней школы / Под ред. М.Н. Скаткина. - М.: Просвещение, 1982. - 319 с. Проблема розвитку процесСЦв запамятовування у школярСЦв висуваСФ необхСЦднСЦсть мСЦцного оволодСЦння учнями змСЦстом навчання при оптимальному напруженнСЦ всСЦх iх пСЦзнавальних сил. Розвязання цСЦСФi проблеми у сучасному розумСЦннСЦ повинне бути звязане з принципом свСЦдомостСЦ, запамятовувати учень повинен свСЦдомо засвоСФне, добре осмислене.

Проблема розвитку процесСЦв запамятовування у школярСЦв вимагаСФ, щоб у навчаннСЦ гармонСЦйно поСФднувалась робота д