ПедагогСЦчнСЦ основи розвитку процесСЦв запамтАЩятовування у молодших школярСЦв
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
СЦзацСЦi рСЦзних видСЦв повторення.
ПроаналСЦзувавши рСЦзнСЦ пСЦдходи до здСЦйснення класифСЦкацСЦi видСЦв повторення (М.А. Данилов, Б.П. РДсипов, Л.РЖ. Мартинова, Л.Д. НСЦколенко, О.Я. Савченко, С.Х. Чавдаров, М.П. Щербов) СЦ виходячи з вимог до органСЦзацСЦi навчального процесу в сучаснСЦй початковСЦй школСЦ, пропонуСФмо класифСЦкацСЦю цього важливого компонента навчальноi дСЦяльностСЦ молодших школярСЦв, адаптовану нами до новоi мети СЦ функцСЦй початковоi освСЦти:
1) вступне;
2) поточне: пояснювальне, супровСЦдне, самостСЦйне;
3) закрСЦплювальне;
4) удосконалювальне: тренувальне, коригувальне, поглиблювальне, узагальнювальне;
5) пСЦдсумкове.
Встановлено, що кожний СЦз зазначених видСЦв повторення маСФ свою мету. Однак усСЦ види тСЦсно повязанСЦ мСЦж собою СЦ складають у сукупностСЦ цСЦлСЦсну систему. Розглянемо особливостСЦ вступного повторення.
ВСЦдомо, що новий навчальний рСЦк завжди розпочинаСФться з повторення матерСЦалу, який вивчався у попередньому класСЦ. НеобхСЦднСЦсть повторення на початку навчального року зумовлена тим, що учнСЦ за час лСЦтнСЦх канСЦкул забувають частину набутих знань, якСЦ необхСЦднСЦ для опрацювання нового матерСЦалу. Встановлено, що повторення на початку навчального року мобСЦлСЦзуСФ до активного процесу сприйняття, поновлюСФ знання в памятСЦ учнСЦв СЦ готуСФ iх до засвоСФння нового програмового матерСЦалу на основСЦ вивченого.
Цей вид повторення здСЦйснюСФться як на спецСЦальних вступних уроках, так СЦ на кожному уроцСЦ, ставши його складовим елементом. Однак вступне повторення особливо виправдовуСФ себе на початку навчального року.
Отже, процес сприйняття СЦ засвоСФння нових знань на основСЦ попереднього досвСЦду, запасу знань та залежно вСЦд психСЦчного стану дСЦтей у момент сприйняття називаСФться вступним повторенням, або аперцептивним (аперцепцСЦя) повторенням (Л.Д. НСЦколенко).
СлСЦд зауважити, що чим молодшСЦ учнСЦ, тим менше у них знань СЦ досвСЦду, тим вагомСЦше мСЦсце в педагогСЦчному процесСЦ повинна займати аперцепцСЦя. Частина набутих протягом навчального року знань СЦ навичок за час лСЦтньоi перерви забуваСФться, втрачаСФться. Зникають, зокрема, тСЦ навички, якСЦ потрСЦбнСЦ для напруженоi самостСЦйноi роботи, наприклад, пСЦд час виконання вправ, письмових робСЦт тощо.
Повторення на початку навчального року СФ основою для запобСЦгання прогалинам у знаннях, мобСЦлСЦзацСЦi сил та знань, активСЦзацСЦi мислення та дСЦяльностСЦ учнСЦв, успСЦшного сприймання СЦ мСЦцного засвоСФння нового навчального матерСЦалу.
Розглянемо особливостСЦ поточного повторення.
У процесСЦ сприймання нового навчального матерСЦалу учнСЦ повиннСЦ його усвСЦдомити СЦ запамятати. Однак пояснення вчителя ще не забезпечуСФ усвСЦдомлення, осмислення СЦ запамятовування учнями нових понять СЦ термСЦнСЦв. ОкремСЦ з них частково усвСЦдомлюють пояснення, але запамятовують лише фрагменти з нього. Частина дСЦтей здебСЦльшого зовсСЦм не розумСЦСФ пояснення. У навчальному процесСЦ молодших школярСЦв таке явище можна спостерСЦгати досить часто, особливо у процесСЦ вивчення теоретичного матерСЦалу з украiнськоi мови та математики. Тому на етапСЦ сприймання, усвСЦдомлення СЦ первинного запамятовування учнями нового навчального матерСЦалу необхСЦдно, крСЦм СЦнших способСЦв, органСЦзовувати поточне повторення.
Основне завдання поточного повторення - запобСЦгти забуванню вивченого, забезпечити тСЦсний звязок нового навчального матерСЦалу з ранСЦше вивченим. На думку дослСЦдникСЦв, поточне повторення за незначноi затрати сил СЦ часу даСФ ефективнСЦшСЦ результати, нСЦж СЦншСЦ види повторення [2, 55]. Цей вид повторення застосовуСФться, коли новий навчальний матерСЦал органСЦчно поСФднуСФ в собСЦ у тСЦй чи СЦншСЦй формСЦ елементи ранСЦше вивченого, на яких акцентуСФться увага учнСЦв, або коли з викладом нового матерСЦалу повязуються вСЦдповСЦднСЦ мСЦсця з ранСЦше опрацьованого. Залежно вСЦд цього, поточне повторення може бути пояснювальним СЦ супровСЦдним.
До пояснювального повторення вдаються тодСЦ, коли у змСЦстСЦ навчального матерСЦалу СФ достатня кСЦлькСЦсть елементСЦв старих знань, що служать опорою для створення необхСЦдних асоцСЦацСЦй. При пояснювальному повтореннСЦ кожний наступний етап викладання охоплюСФ щойно пройденСЦ, але ще не досить засвоСФнСЦ елементи. Чим молодшСЦ учнСЦ, тим частСЦше потрСЦбно застосовувати пояснювальне повторення. Це забезпечуСФ певну неперервнСЦсть процесу, сприяючи надСЦйному просуванню учнСЦв у знаннях.
Пояснювальне повторення потребуСФ вСЦд учителя будувати пояснення навчального матерСЦалу так, щоб основнСЦ його термСЦни, факти, визначення повторювалися кСЦлька разСЦв через певнСЦ СЦнтервали часу. Для цього учитель повертаСФться до цих елементСЦв, повторюючи СЦ висвСЦтлюючи iх СЦз новоi точки зору, у нових, змСЦнених ситуацСЦях та комбСЦнацСЦях.
Ефективним способом пояснювального повторення СФ вступнСЦ вправи, якСЦ передбачають завдання на осмислення, усвСЦдомлення СЦ первинне запамятовування понять, правил, законСЦв, положень (логСЦчнСЦ вправи); та якСЦ СФ першими спробами застосувати Ш правила на практицСЦ у поСФднаннСЦ з поясненням, обТСрунтуванням своСФi вСЦдповСЦдСЦ (пробнСЦ вправи). ЗазначенСЦ вправи обСФднують такСЦ мислительнСЦ операцСЦi, як порСЦвняння, узагальнення, систематизацСЦя.
Наприклад, у процесСЦ вивчення теми "Загальне поняття про СЦменник" третьокласники повиннСЦ усвСЦдомити СЦ запамятати СЦстотнСЦ ознаки виучуваноi частини мови (питання, значення, роль та звязок з СЦншими словами в реченнСЦ); навчитися розпСЦзнавати СЦменники серед СЦнших частин мови; групувати СЦменники за родовими та видовими ознаками та за смисловими групами. Реал