ПедагогСЦчнСЦ основи розвитку процесСЦв запамтАЩятовування у молодших школярСЦв
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?жемо ототожнити його з певною людиною. Або впСЦзнали саму людину, але не згадуСФмо всСЦх обставин, повязаних з нею.
Згадування - це вСЦдтворення попереднього досвСЦду вСЦдповСЦдно до змСЦсту й завдань дСЦяльностСЦ. Воно буваСФ мимовСЦльним (ненавмисне згадування) або довСЦльним, коли ставиться репродуктивне завдання, робиться вольове зусилля, органСЦзуються спецСЦальнСЦ мнемСЦчнСЦ дСЦi [16].
Якщо матерСЦал добре запамятований СЦ мСЦцно закрСЦплений, то згадування проходить легко. Однак часом нам не вдаСФться згадати щось потрСЦбне одразу. Таке згадування вимагаСФ напруження розумових зусиль, переборення труднощСЦв СЦ називаСФться пригадуванням. При цьому людина вирСЦшуСФ СЦнодСЦ досить складнСЦ мнемСЦчнСЦ задачСЦ, аналСЦзуСФ умови, обдумуСФ логСЦчнСЦ звязки, залучаСФ все вСЦдоме, по-новому його впорядковуСФ, глибше усвСЦдомлюСФ завдання, виявляСФ активнСЦсть СЦ наполегливСЦсть. Як один з рСЦзновидСЦв вСЦдтворення видСЦляють спогади - локалСЦзованСЦ в часСЦ й просторСЦ згадування людини про своСФ минуле життя, переважно в яскравСЦй образно-логСЦчнСЦй формСЦ, з усСЦма обставинами.
1.2 ОсновнСЦ пСЦдходи до розвитку процесСЦв запамятовування
На забезпечення мСЦцностСЦ засвоСФння навчального матерСЦалу на практицСЦ спрямовано реалСЦзацСЦю всСЦСФi системи навчальноi дСЦяльностСЦ школи. При цьому враховуСФться, що наочне, показане, побачене на довше зберСЦгаСФться в памятСЦ. Процес запамятовування проходить СЦнтенсивнСЦше при умовСЦ залучення дСЦтей до активноi мислительноi дСЦяльностСЦ, використання ними операцСЦй порСЦвняння, аналСЦзу, синтезу, класифСЦкацСЦi, узагальнення. Ефективним у початкових класах СФ своСФчасне використання памяток, таблиць, СЦнструкцСЦй, зорових опор, якСЦ допомагають учням поступово, без перевантаження сприймати СЦ запамятовувати значущСЦ обСФкти.
Доведено, що без мСЦцно сформованих умСЦнь СЦ навичок з читання й письма, достатнього розвитку усного та писемного мовлення, без навичок швидких обчислень подальше навчання якщо й можливе, то повязане з великими труднощами СЦ для самих учнСЦв, СЦ для вчителСЦв. У вимогах до кСЦнцевих результатСЦв засвоСФння знань з кожного предмета вчитель повинен видСЦляти рСЦвнСЦ: ознайомлення, запамятовування-вСЦдтворення, самостСЦйного застосування. Те, що учень маСФ засвоiти мСЦцно, вимагаСФ самостСЦйного застосування знань або умСЦнь.
Основним шляхом досягнення мСЦцностСЦ СЦ дСЦСФвостСЦ знань СФ врахування СЦ практична реалСЦзацСЦя особливостей мнемСЦчноi дСЦяльностСЦ молодших школярСЦв у навчально-виховному процесСЦ.
Проблему розвитку процесСЦв запамятовуваня можна спСЦввСЦднести з компонентами навчального процесу таким чином (див. рис), оскСЦльки всСЦ цСЦ проблеми спрямованСЦ на один кСЦнцевий результат - забезпечення успСЦшностСЦ навчання в СФдностСЦ розвитку СЦ виховання учнСЦв. Так само взаСФмоповязанСЦ СЦ засоби досягнення результатСЦв повноцСЦнного навчання - активнСЦсть СЦ самостСЦйнСЦсть учнСЦв, урахування iхнСЦх вСЦкових та СЦндивСЦдуальних особливостей, забезпечення потреби в емоцСЦйнСЦй пСЦдтримцСЦ розумових зусиль.
ЦСЦлСЦмСЦцнСЦсть знань, умСЦнь СЦ навичок як основа СЦ необхСЦдний компонент всебСЦчного розвитку особистостСЦ;
забезпечення цСЦлСЦсностСЦ навчально-виховного процесу через поступове СЦ систематичне засвоСФння навчального матерСЦалу;
природовСЦдповСЦднСЦсть навчання на засадах врахування мнемСЦчних особливостей молодших школярСЦв;
фСЦзичне та емоцСЦйне благополуччя дСЦтей у як наслСЦдок мСЦцних знань. ЗмСЦстнауковСЦсть, доступнСЦсть, цСЦкавСЦсть СЦ значущСЦсть вСЦдомостей;
систематичнСЦсть подачСЦ навчального матерСЦалу;
наступнСЦсть СЦ перспективнСЦсть навчальних уявленьСпособи органСЦзацСЦi навчанняСЦндивСЦдуалСЦзацСЦя СЦ диференцСЦацСЦя навчання;
взаСФмозвязок навчання СЦ розвитку через врахування СЦ використання навчального матерСЦалу, доступного для засвоСФння у молодшому шкСЦльному вСЦцСЦ;
мотивацСЦйне забезпечення навчання через мнемСЦчну дСЦяльнСЦсть;
навчальне спСЦвробСЦтництво вчителя та учня у проектуваннСЦ СЦ прогнозуваннСЦ кСЦлькостСЦ та якостСЦ запамятованого матерСЦалу;
наочнСЦсть навчання на основСЦ вСЦкових особливостей мнемСЦчноi дСЦяльностСЦ молодших школярСЦвРезультат навчаннямСЦцнСЦсть СЦ дСЦСФвСЦсть знань, вмСЦнь СЦ навичок у сферСЦ навчальноi дСЦяльностСЦ;
здатнСЦсть до самонавчання та проведення пошуково-дослСЦдничноi дСЦяльностСЦ
Проблема розвитку процесСЦв запамятовування у структурСЦ дидактичних понять
Основоположник науковоi дидактики Я.А. Коменський у своСФму фундаментальному творСЦ тАЬВелика дидактика" серед СЦнших педагогСЦчних проблем видСЦлив СЦ проблему мСЦцностСЦ (ТСрунтовностСЦ) навчання. МСЦцностСЦ знань можна досягти тодСЦ:
тАЬРЖ. Коли ТСрунтовно будуть розглядатися лише тСЦ речСЦ, якСЦ повиннСЦ дати користь.
РЖРЖ. Займаючись, проте, всСЦма цими речами уже без будь-якого винятку.
РЖРЖРЖ. Коли всьому буде покладена мСЦцна основа.
IV. Коли вказанСЦ основи будуть закладатися глибоко.
V. Коли всСЦ потСЦм будуть спиратися тСЦльки на цСЦ основи.
VI. Все, що треба розрСЦзняти, повинне бути розрСЦзнювань з повною виразнСЦстю.
VII. Все наступне повинне спиратися на попереднСФ.
VIII. Все що звязане мСЦж собою, повинне бути звязане постСЦйно.
IX. Все повинне бути розподСЦлюване пропорцСЦйно мСЦж розумом, памяттю СЦ мовою.
X. Все повинне закрСЦплюватися постСЦйними вправами".
МСЦцностСЦ засвоСФння навчального матерСЦалу служать вправи СЦ повторення, що проводяться систематично.
Якщо в сучасних Коменському школах вербальне навчання, вправи СЦ повторення були доведенСЦ майже до рСЦвня дресирування СЦ спрямо?/p>