ПедагогСЦчнСЦ основи розвитку процесСЦв запамтАЩятовування у молодших школярСЦв
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
СЦзуСФться ця мета у ходСЦ виконання комплексних вправ. Для iх побудови застосовують такСЦ типи завдань:
1) вправи на осмислення, усвСЦдомлення та засвоСФння СЦстотних ознак СЦменника (нових понять);
2) розпСЦзнавання СЦменникСЦв серед СЦнших частин мови та обТСрунтування своСФi вСЦдповСЦдСЦ;
3) розрСЦзнення СЦменникСЦв за родовими СЦ видовими ознаками та за смисловими групами;
4) включення нових знань у систему ранСЦше вивчених.
Для осмислення, усвСЦдомлення СЦ засвоСФння СЦстотних ознак СЦменника пропонуСФмо такСЦ завдання:
1. Прочитайте правило СЦ дайте вСЦдповСЦдь на запитання: "Як називаються слова, що СФ назвами предметСЦв?" (УчнСЦ називають термСЦн "СЦменник").
2. На якСЦ питання вСЦдповСЦдають СЦменники? НаведСЦть приклади.
3. Як називаються слова, що СФ назвами предметСЦв СЦ вСЦдповСЦдають на питання хто? НаведСЦть приклади.
4. Як називаються слова, що СФ назвами предметСЦв СЦ вСЦдповСЦдають на питання що? НаведСЦть приклади.
5. На якСЦ питання вСЦдповСЦдають назви людей СЦ тварин?
6. На якСЦ питання вСЦдповСЦдають назви рослин СЦ речей?
7. До якоi частини мови належать слова - назви рослин, речей, людей СЦ тварин?
Такою комплексною постановкою завдань, що здСЦйснюСФться через певнСЦ СЦнтервали часу, досягаСФться органСЦчна СФднСЦсть осмислення, усвСЦдомлення та засвоСФння нового навчального матерСЦалу.
Для перевСЦрки засвоСФння нових понять можна застосовувати картки оперативного контролю та тестовСЦ завдання. Наприклад:
1. Продовж речення.
Слова, що СФ назвами предметСЦв, називаються _____________________.
РЖменники, що СФ назвами СЦстот, вСЦдповСЦдають на питання____. Наприклад: _______________________________________________________.
РЖменники, що СФ назвами неСЦстот, вСЦдповСЦдають на питання__? Наприклад: _______________________________________________________.
РЖменники, якСЦ вСЦдповСЦдають на питання хто? - СФ назвами __________.
РЖменники, якСЦ вСЦдповСЦдають на питання що? - СФ назвами ___________.
2. Доповни речення потрСЦбним за змСЦстом словом.
РЖменник - це частина мови, що означаСФ__________________________
СЦ вСЦдповСЦдаСФ на питання ________________________________________.
РЖменник вказуСФ на _________________________________ предметСЦв.
3. ПСЦдкресли правильну вСЦдповСЦдь.
Слова, що СФ назвами предметСЦв СЦ вСЦдповСЦдають на питання хто? що? - називаються:
а) прикметниками;
б) СЦменниками;
в) дСЦСФсловами.
На якСЦ питання вСЦдповСЦдають СЦменники?
а) який? яка? яке? якСЦ?
б) хто? що?
в) що робить? що роблять?
Вправи на розпСЦзнавання СЦменникСЦв та обТСрунтування свого вибору можуть бути такими:
1. Пояснювальний диктант.
ЗапишСЦть пСЦд диктовку речення. ПСЦдкреслСЦть СЦменники. ПояснСЦть, за якими ознаками ви iх розпСЦзнаСФте.
а) Коли лелека викидаСФ з гнСЦзда яйце чи пташеня, то лСЦто буде сухе, врожай поганим. (Народна прикмета).
б) ПишаСФться калинонька, явСЦр молодСЦСФ, а кругом iх верболози й лози зеленСЦють. (Т. Шевченко).
в) Мати перша в свСЦтСЦ навчила любити роси, легенький ранковий туман, пянкий любисток, мяту, маковий цвСЦт. (М. Стельмах).
2. НаступнСЦ завдання можна проводити у формСЦ вибСЦркового диктанту або письмових вправ. ПСЦсля повторення правила вчитель читаСФ текст, а учнСЦ визначають СЦ записують лише окремСЦ частини продиктованого тексту; або учням пропонуСФться записаний на дошцСЦ чи картцСЦ, дСЦбраний учителем текст СЦ завдання до нього.
а) ВипишСЦть слова у три колонки за частинами мови.
Там, де суха верба стоiть
на полСЦ серед проса,
сова в дуплСЦ собСЦ сидить
СЦ свСЦтить оком косо.
А тСЦльки день дзвСЦнкий мине,
вона кричить-голосить,
та не злякати iй мене,
бо я - уже дорослий!
(А. Костецький).
ДоведСЦть, що це дСЦСФслова, СЦменники, прикметники. Поставте до них запитання.
б) ЗапишСЦть слова, розмСЦщуючи iх у три колонки за частинами мови: СЦменники, прикметники, дСЦСФслова. ПояснСЦть свСЦй вибСЦр. СкладСЦть СЦ запишСЦть кСЦлька речень з цими словами.
Мова, сильний, мСЦсто, розумСЦСФ, сниться, калина, Украiна, спСЦваСФ, соловiна, красива, малюСФ, школа, дрСЦмають, червона, стоiть, олСЦвець, соловей, пише, холодне, зручна.
в) ВипишСЦть СЦменники. Поставте до них питання.
Сосна сСЦСФ насСЦння
Була рання весна. СвСЦтило тепле сонце. СнСЦг ще вкривав землю. А на деревах вСЦн уже танув. ЗСЦгрСЦтий сонячним промСЦнням вСЦтерець пробСЦг по соснах. Раптом почувся легкий трСЦск. Що це?
СосновСЦ шишки з трСЦском розкрили своi лусочки. На снСЦг опустилися довгастСЦ насСЦнинки. Вони поринули пСЦд снСЦг. У землСЦ соснове насСЦння проросте. З нього виростуть великСЦ сосни. (В. БрагСЦн).
Чим СЦменники вСЦдрСЦзняються вСЦд СЦнших частин мови? ДоведСЦть правильнСЦсть своСФi вСЦдповСЦдСЦ.
г) ВСЦдшукайте у текстСЦ пять СЦменникСЦв. ДоведСЦть, що цСЦ слова СФ СЦменниками.
Взимку в лСЦсСЦ багато звСЦрСЦв спить. З початком холодноi пори гладкСЦ, неповороткСЦ борсуки залазять у нори й засинають на цСЦлу зиму. КуняСФ iжак у теплСЦй ямцСЦ, укритСЦй сухим листям. ПСЦд буреломом у барлозСЦ солодко сопе ведмСЦдь. Сплять звСЦрСЦ. Не чутно iм, як трСЦщать лютСЦ морози, метуть злСЦ хурделицСЦ. Сплять аж до весни. (РЖ. Прокопенко).
Для усвСЦдомлення СЦ первинного запамятовування змСЦсту поняття "РЖменники - назви СЦстот та неСЦстот" пропонуСФмо такСЦ вправи:
1. РозпСЦзнавання СЦменникСЦв - назв СЦстот та неСЦстот у грСЦ "Хто? Що?".
Учитель показуСФ предметнСЦ малюнки СЦз зображенням людей, тварин, рослин, речей тощо. У вСЦдповСЦдь учнСЦ сигналСЦзують картками "Хто?", "Що?".
2. Робота з таблицею та предметними малюнками. На дошцСЦ прикрСЦплено таблицю з кишеньками:
Учит?/p>