ПедагогСЦчнСЦ основи розвитку процесСЦв запамтАЩятовування у молодших школярСЦв

Дипломная работа - Педагогика

Другие дипломы по предмету Педагогика



аСФ вСЦдбутися ще в старшому дошкСЦльному вСЦцСЦ, однак можна почати СЦ загалом завершити цей процес у молодших класах школи. Активному розвитку памятСЦ дСЦтей у першСЦ роки навчання сприяСФ розвязок спецСЦальних мнемСЦчних задач, якСЦ виникають перед дСЦтьми у вСЦдповСЦдних видах дСЦяльностСЦ.

Основна лСЦнСЦя розвитку памятСЦ молодших школярСЦв полягаСФ в змСЦнСЦ спСЦввСЦдношення мимовСЦльного ii довСЦльного запамятовування, образноi та словесно-логСЦчноi памятСЦ. ВСЦдбуваСФться СЦнтенсивний розвиток довСЦльноi памятСЦ, довСЦльного запамятовування СЦ вСЦдтворення. Розвиток довСЦльноi памятСЦ не означаСФ послаблення мимовСЦльних видСЦв запамятовування. Тому вчителевСЦ необхСЦдно використовувати обидва види памятСЦ. ДовСЦльне запамятовування буваСФ найбСЦльш продуктивним тодСЦ, коли запамятований матерСЦал стаСФ змСЦстом активноi дСЦяльностСЦ школярСЦв.

Щоб озброiти молодших школярСЦв вмСЦннями довСЦльно керувати своСФю памяттю, треба на основСЦ початкових вмСЦнь довСЦльно запамятовувати, з якими вони приходять до школи, сформувати у них спецСЦальнСЦ прийоми логСЦчного запамятовування. Такими СФ рСЦзнСЦ розумовСЦ дСЦi, якСЦ СФ спочатку засобами розумСЦння змСЦсту тексту та СЦншого навчального матерСЦалу, а далСЦ стають прийомами логСЦчного його запамятовування. НеобхСЦдною умовою iх формування СФ оволодСЦння учнями вмСЦнням читати, користуватись друкованим текстом, виконувати над ним рСЦзнСЦ навчальнСЦ завдання.

Щоб заучування, яке формуСФться в учнСЦв пСЦд впливом щоденних вимог школи, не ставало механСЦчним, треба вчити iх розрСЦзняти в своiй навчальнСЦй роботСЦ завдання розумСЦти матерСЦал СЦ завдання запамятати його, а також поступово виробляти у дСЦтей досконалСЦшСЦ прийоми заучування. Завдання зрозумСЦти СЦ запамятати тСЦсно повязанСЦ мСЦж собою, але й вСЦдрСЦзняються одне вСЦд одного. Без iх розрСЦзнення неможливий СЦ самий процес формування довСЦльноi логСЦчноi памятСЦ у школярСЦв.

У сучасний перСЦод проблема розвитку процесСЦв запамятовування у молодших школярСЦв одержав своСФ обТСрунтування у працях видатних украiнських вчених та педагогСЦв, проте його переважно розглядають як наскрСЦзний, що пронизуСФ СЦншСЦ дидактичнСЦ принципи. ВСЦдповСЦдно до логСЦки навчального процесу (мета, змСЦст, спосСЦб органСЦзацСЦi), враховуючи специфСЦку початкового навчання, видСЦлимо необхСЦдну СЦ достатню групу дидактичних принципСЦв. Забезпечення мСЦцностСЦ СЦ дСЦСФвостСЦ результатСЦв навчання маСФ для початковоi ланки виняткове значення, адже вона - фундамент оску початкового навчання, видСЦлимо необхСЦдну СЦ достатню групу дидактичних принципСЦв. Забезпечення мСЦцностСЦ СЦ дСЦСФвостСЦ результатСЦв навчання маСФ для початковоi ланки виняткове значення, адже вона - фундамент освСЦти людини. Без мСЦцно сформованих умСЦнь СЦ навичок з читання й письма, достатнього розвитку усного та писемного мовлення, без навичок швидких обчислень подальше навчання якщо й можливе, то повязане з великими труднощами СЦ для самих учнСЦв, СЦ для вчителСЦв.

У вимогах до кСЦнцевих результатСЦв засвоСФння знань з кожного предмета видСЦляють: ознайомлення, запамятовування-вСЦдтворення, самостСЦйного застосування. Те, що учень маСФ засвоiти мСЦцно, вимагаСФ самостСЦйного застосування знань або умСЦнь. ДиференцСЦйований пСЦдхСЦд до рСЦвнСЦв засвоСФння учнями навчального матерСЦалу створюСФ умови мСЦцного оволодСЦння саме головними знаннями, запобСЦгаСФ перевантаженню дитячоi памятСЦ механСЦчним заучуванням другорядного матерСЦалу. Основним шляхом досягнення мСЦцностСЦ СЦ дСЦСФвостСЦ знань СФ врахування СЦ практична реалСЦзацСЦя особливостей мнемСЦчноi дСЦяльностСЦ молодших школярСЦв у навчально-виховному процесСЦ. Ефективним у початкових класах СФ своСФчасне використання памяток, таблиць, СЦнструкцСЦй, зорових опор, якСЦ допомагають учням поступово, без перевантаження сприймати СЦ запамятовувати значущСЦ обСФкти.

На забезпечення мСЦцностСЦ засвоСФння навчального матерСЦалу на практицСЦ спрямовано реалСЦзацСЦю всСЦх дидактичних принципСЦв. Так, наочне, показане, побачене на довше зберСЦгаСФться в памятСЦ. Процес запамятовування проходить СЦнтенсивнСЦше при умовСЦ залучення дСЦтей до активноi мислительноi дСЦяльностСЦ, використання ними операцСЦй порСЦвняння, аналСЦзу, синтезу, класифСЦкацСЦi, узагальнення. СпСЦвставляючи рСЦзнСЦ трактування принципу мСЦцностСЦ навчання, доцСЦльно вСЦдзначити деякСЦ iх характернСЦ особливостСЦ. В основному всСЦ автори, говорячи про шляхи реалСЦзацСЦi даного принципу навчання, вказують на важливСЦсть повторення, закрСЦплення навчального матерСЦалу, формування позитивних мотивСЦв навчання, активСЦзацСЦю пСЦзнавальноi дСЦяльностСЦ учнСЦв у процесСЦ навчання.

МСЦцне засвоСФння знань, умСЦнь СЦ навичок реалСЦзуСФться на всСЦх етапах процесу навчання СЦ знаходиться у прямСЦй залежностСЦ вСЦд ступеня iх первинного сприймання, глибокого осмислення, закрСЦплення, повторення, використання диференцСЦйованих завдань, цСЦкавих завдань, застосування на практицСЦ, перевСЦрки самими учнями результатСЦв навчання.

На основСЦ аналСЦзу матерСЦалСЦв констатуючого експерименту розроблена методика формуючого експерименту. Експериментальний СЦ контрольний класи визначено за рСЦвнем навчальних досягнень учнСЦв. В експериментальному класСЦ навчання проводилося за методикою, запропонованою нами. На етапСЦ формуючого експерименту, який проводився на уроках математики та украiнськоi мови, нами використовувалися рСЦзнСЦ шляхи та засоби формування мСЦцностСЦ знань. ЕкспериментальнСЦ данСЦ таблицСЦ свСЦдчать, що учнСЦ експериментальних класСЦв мають мСЦцнСЦшСЦ знання, нСЦж учнСЦ контрольних класСЦв. Таким чином, результати експериментального дослСЦдження пСЦдтвердили правильнСЦсть гСЦпотези СЦ довели, що розвиток процесСЦв запамятовування СФ дСЦСФвим засобом пСЦдвищення якостСЦ навчання у початкових класах.

Список викори?/p>