ОсобливостСЦ перекладу англСЦйських та украiнських юридичних термСЦнСЦв
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
?ком термСЦни, якСЦ вСЦдповСЦдають семантицСЦ у сферСЦ юридичних текстСЦв (16 %), а остання група термСЦни, якСЦ частково реалСЦзують значення того чи СЦншого юридичного термСЦна найменши у частотностСЦ вживання (вони складають 10 %).
РОЗДРЖЛ 2 МРЖЖМОВНА ЮРИДИЧНА ТЕРМРЖНОЛОГРЖЯ У ПРАКТИЦРЖ ПЕРЕКЛАДНОРЗ ТЕРМРЖНОГРАФРЖРЗ
2.1 Структурно-семантичнСЦ особливостСЦ юридичних термСЦнСЦв та iх переклад
Розвиток цивСЦлСЦзацСЦi супроводжуСФться появою численних термСЦнСЦв у рСЦзних галузях науки та технСЦки. ОскСЦльки переважну частину лСЦнгвСЦстичного фонду складаСФ фахова лексика, то цСЦлком природно, що лСЦнгвСЦсти надають особливого значення дослСЦдженню структурно-семантичних особливостей термСЦна.
Мова як система маСФ достатньо законСЦв та засобСЦв утворення нових понять, якСЦ зявляються у спецСЦальнСЦй лексицСЦ та потребують номСЦнацСЦi. Одним СЦз поширених засобСЦв номСЦнацСЦi фахових термСЦнСЦв СФ використання багатозначних загальномовних слСЦв у спецСЦальнСЦй науковСЦй сферСЦ. Вживання загальномовних слСЦв у рСЦзних галузях науки базуСФться на тих самих законах та механСЦзмах утворення рСЦзних змСЦстСЦв iх вживання [34, с. 89].
Структурно-семантичний потенцСЦал термСЦна, його словотвСЦрна парадигма СФ предметом дослСЦдження багатьох лСЦнгвСЦстСЦв: А. С. Герд, В. П. Даниленко, М. Н. ВолодСЦна, С. Л. МСЦпСЦланова, В. Н. Прохорова, А. В. Суперанськоi та СЦн.
ВСЦдомо, що основною ознакою термСЦна СФ його кореляцСЦя з поняттям вСЦдповСЦдноi галузСЦ знань. Враховуючи цю властивСЦсть термСЦна, важливо простежити його семантичнСЦ смисловСЦ звязки СЦз загальновживаним словом, що буде показано на матерСЦалСЦ лексикографСЦчних джерел. ОднСЦСФю з найскладнСЦших проблем у лексикографСЦчному описСЦ слова-термСЦна СФ розмежування полСЦсемСЦi та омонСЦмСЦi. Як зауважила у свСЦй час О.С. Ахманова: Лексикографу завжди загрожуСФ двСЦ однаково великСЦ небезпеки: штучного обСФднання пСЦд одним звуковим комплексом кСЦлькох рСЦзних слСЦв й не менш штучного розподСЦлу одного слова на омонСЦми [3, с. 110]. Якщо два СЦдентичнСЦ звуковСЦ комплекси СФ одним словом, то у вСЦдповСЦдностСЦ до СЦснуючоi лексикографСЦчноi традицСЦi iм маСФ вСЦдповСЦдати одна словникова стаття, а якщо вони за своСФю суттю рСЦзнСЦ то двСЦ, три СЦ т.д. Однак у тлумачних словниках опиiисленних значень одного СЦ того самого знака здСЦйснюСФться шляхом пояснення одного значення через СЦнше без пояснення звязку мСЦж ними та без врахування його узагальнюючоi природи слова-термСЦна [3, с. 110].
Так, В.Г. Гак висуваСФ тезу про вСЦдноснСЦсть лексикологСЦчних категорСЦй в лексикографСЦi. ВСЦн вважаСФ, що для того, щоб правильно вирСЦшити проблему природи того чи СЦншого лексикологСЦчного явища у серединСЦ даноi мови, треба розглядати його, по-перше, в серединСЦ даноi мовноi одиницСЦ СЦ, по-друге, у загальнСЦй системСЦ мови з метою зясування того, чи СФ цей факт одиничним, чи закономСЦрним явищем. Такий двоякий розгляд може по-новому визначити природу фактСЦв. Те, що вважалося омонСЦмСЦСФю, виявиться багатозначнСЦстю; те, в чому вбачали полСЦсемСЦю, буде виступати як одиниця значення слова, але таке трактування не вносить чСЦткостСЦ у розумСЦння смисловоi структури термСЦна.
У лСЦнгвСЦстичних працях з даноi проблеми наголошуСФться, що термСЦн ? це лексико-номСЦнативна одиниця мови, що спСЦввСЦдноситься з поняттям спецСЦальноi професСЦйноi сфери. А.С. Герд видСЦляСФ три точки зору на цю проблему:
1. ТермСЦни мають те лексичне значення, яке СЦ означають;
2. ТермСЦни мають лексичне значення, яке СФ тим самим поняттям;
3. ТермСЦни збСЦгаються з поняттям СЦ не мають лексичного значення. Зрештою, всСЦ вони мають право на СЦснування, оскСЦльки, говорячи про семантичну структуру слова-термСЦна, ми говоримо про структуру його (термСЦна), внутрСЦшню форму.
СлСЦд зазначити, що ця проблема СЦнтерпретуСФться в термСЦнологСЦчних дослСЦдженнях по-рСЦзному. На наш погляд, описуючи семантичну структуру багатозначного слова-термСЦна, важливо вСЦднайти у нСЦй те спСЦльне, СЦнварСЦантне, на чому будуть генерованСЦ звязки у серединСЦ структури.
Шляхом узагальнення слово-термСЦн, що пСЦдлягаСФ лСЦнгвСЦстичному аналСЦзу, обСФднуСФться хоча б однСЦСФю спСЦльною лексичною парадигматичною семою. У звязку з цим цСЦлком виправданим у термСЦнознавствСЦ СФ метод розчленування термСЦна на складовСЦ семантичнСЦ компоненти з метою моделювання його семантики.
Наприклад, багатозначний термСЦн derivation деривацСЦя використовуСФться не лише в системСЦ номСЦнацСЦй лСЦнгвСЦстики, але й у термСЦнологСЦчних системах таких галузей, як геологСЦя, вСЦйськова справа, обСФднаних сукупнСЦстю смислових звязкСЦв.
АналСЦз дефСЦнСЦцСЦй термСЦна деривацСЦя у рСЦзних термСЦносистемах дозволяСФ квалСЦфСЦкувати такСЦ лексичнСЦ одиницСЦ, якСЦ мають рСЦзний набСЦр релевантних компонентСЦв сем, обСФднаних спСЦльною лексичною парадигматичною семою-СЦнварСЦантом.
АналогСЦчно, термСЦн intellectual property right право на интеллектуальную собственность в юриспруденцСЦi та правознавствСЦ означаСФ право людини чи народу бути освСЦдченими людьми.
Отже, у результатСЦ кореляцСЦi даного лексикологСЦчного термСЦна з термСЦнами СЦнших галузей знання в iх семантичнСЦй структурСЦ семантичний СЦнварСЦант пристосування до чогось обСФднуСФ рСЦзнСЦ спецСЦальнСЦ поняття.
РЖз наведених прикладСЦв можна стверджувати, що якСЦсний СЦ кСЦлькСЦсний склад релевантних ознак, актуалСЦзованих у дефСЦнСЦцСЦях, у термСЦна неоднаковий, вСЦдповСЦдно неоднакова СЦ кСЦлькСЦсть компонентСЦв значення термСЦна, яка СФ похСЦдною вСЦд загального спСЦльного компонента, архСЦсеми як величини, що складаСФться СЦз ряду семантичних ознак.
Ос?/p>