ОсобливостСЦ перекладу англСЦйських та украiнських юридичних термСЦнСЦв
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
якоi галузСЦ науки (юридична термСЦнологСЦя, хСЦмСЦчна термСЦнологСЦя, економСЦчна термСЦнологСЦя СЦ т. д.).
Ми квалСЦфСЦкуСФмо термСЦнологСЦю як сукупнСЦсть термСЦнСЦв, спСЦввСЦдносних з професСЦйною сферою дСЦяльностСЦ та повязаних один з одним на понятСЦйному, лексико-семантичному, словотворчому та граматичному рСЦвнях. Вона обСФднуСФ найменування категорСЦй понять: обСФктСЦв, явищ, та iх закономСЦрних звязкСЦв, вСЦдношень; властивостей, ознак, якостей; процесСЦв, станСЦв, осСЦб, наук тощо.
Серед СЦнших термСЦнологСЦчних понять звернемо увагу на поняття пСЦдмова, оскСЦльки дане дослСЦдження присвячено процесам СЦнтеграцСЦi лексики двох пСЦдмов економСЦчноi та юридичноi. Важливо визначити поняття кожноi з цих пСЦдмов, щоб у подальшому бСЦльш адекватно представити СЦ дослСЦдити юридичну термСЦнологСЦю економСЦчного дискурсу, юридичну термСЦнологСЦю економСЦки.
ПСЦд поняттям юридична термСЦнологСЦя ми розумСЦСФмо прошарок лексики, яка обслуговуСФ правознавство, повязана з юриспруденцСЦСФю як наукою, як фахом, як галуззю професСЦйноi дСЦяльностСЦ. ОсобливСЦсть юридичноi термСЦнологСЦi порСЦвняно з СЦншими термСЦнологСЦчними системами виявляСФться у своСФрСЦдностях словотворчих моделей, у характерному для неi спСЦввСЦдношеннСЦ СЦншомовних та нацСЦональних елементСЦв, у специфСЦцСЦ ii становлення СЦ розвитку. До юридичноi термСЦнологСЦi ми вСЦдносимо назви предметСЦв, дСЦй, явищ, осСЦб тощо, якСЦ мають безпосереднСФ вСЦдношення до юриспруденцСЦi та сфери ii функцСЦонування у суспСЦльствСЦ.
Вимагають СЦнтерпретацСЦi та уточнення також такСЦ поняття, як термСЦнологСЦчне поле та дискурс, якСЦ функцСЦонують в нашому дослСЦдженнСЦ. ПСЦд термСЦнологСЦчним полем ми розумСЦСФмо своСФрСЦдну галузь функцСЦонування термСЦна, всерединСЦ якоi термСЦн маСФ ознаки та певнСЦ властивостСЦ, притаманнСЦ також СЦншим термСЦнам, з якими цей термСЦн перебуваСФ в певнСЦй кореляцСЦi в межах даноi пСЦдмови. Кожний термСЦн може вживатися /та вживаСФться/ в термСЦнологСЦчному контекстСЦ. Але це СФ сфера його вживання, а поле сфера СЦснування його як термСЦна. Мова даноi галузСЦ науки СФ тим контекстом, до якого входить термСЦн СЦ в якому конкретизуСФться його значення.
Для адекватного розумСЦння термСЦна особливого значення набуваСФ дискурс. Визначення та прагматичнСЦ функцСЦi дискурсу представленСЦ у працях Г. Кука, Д. Нунана, Е. Хетч та СЦн. Ми розумСЦСФмо СЦ квалСЦфСЦкуСФмо дискурс як текст чи його сегмент, ознакою якого СФ логСЦчне поСФднання та взаСФмодСЦя мовних форм на рСЦзних лСЦнгвСЦстичних рСЦвнях, мСЦж котрими СЦснують корелятивнСЦ звязки лСЦнгвСЦстичного та екстралСЦнгвСЦстичного змСЦсту СЦ, як наслСЦдок, маСФ мСЦсце логСЦчнСЦсть СЦ змСЦстовнСЦсть структурноi будови, яка здатна реалСЦзувати прагматику аргументацСЦi, полемСЦки, наукового доведення тощо.
СутнСЦсть визначень термСЦна, узятих з робСЦт, зводиться до того, що як ознака ? найближчого родового поняття ? найчастСЦше називають тАЬслово або словосполученнятАЭ, або тАЬмовний знактАЭ взагалСЦ, а як ознаки видових вСЦдмСЦнностей: специфСЦку сфери поширення; особливу функцСЦю: називну (номСЦнативну) позначення й дефСЦнСЦтивну, професСЦйну, пСЦзнавальну, пояснювальну; семантичнСЦ особливостСЦ термСЦна:
1. Предмет певноi областСЦ значення;
2. Поняття, де семантика СФ точною (з точними семасСЦологСЦчними границями).
Ряд СЦснуючих визначень термСЦна даний у книзСЦ В.М. Лейчика, РЖ.П. Смирнова й РЖ.М. Сусловоi. ОскСЦльки СФдиного визначення термСЦна в лСЦнгвСЦстичнСЦй лСЦтературСЦ поки не СЦснуСФ, актуальним залишаСФться завдання такого визначення. НавСЦть не дуже глибоке дослСЦдження термСЦнологСЦi в областСЦ медицини, бСЦологСЦi, юриспруденцСЦi й СЦнших наук показуСФ, що далеко не завжди термСЦн точно виражаСФ спецСЦальне поняття, не завжди однозначний СЦ виражаСФ тСЦльки одне поняття, не завжди вСЦн входить тСЦльки в одну термСЦносистему, не завжди тСЦльки одне слово термСЦн.
ДослСЦдники також показали, що не завжди термСЦн маСФ точнСЦ семантичнСЦ межСЦ й виражаСФ точно обкреслене поняття. Тут чСЦтко проглядаСФться розходження двох основних пСЦдходСЦв до вивчення термСЦна: нормативного, що йде вСЦд Д.С. Лотте й дескриптивного, що йде вСЦд Г.О. Винокура.
Основне в специфСЦцСЦ термСЦна ? у його спецСЦальному, професСЦйному вживаннСЦ, сфера його поширення обмежена певною галуззю знання. Розглядаючи загальновизнану властивСЦсть термСЦна, не слСЦд доводити його до крайностСЦ. Не можна погодитися з думкою, що тАЬнСЦ в формСЦ, нСЦ в змСЦстСЦ не можна знайти СЦстотноi рСЦзницСЦ мСЦж словом неспецСЦальноi загальнопоширеноi лексики й словом лексики термСЦнологСЦчноi. Реальна, обСФктивна рСЦзниця мСЦж цими двома типами слСЦв ? це рСЦзниця внСЦмовна. Якщо слово загальнопоширеноi, неспецСЦальноi лексики спСЦввСЦдноситься СЦз загальновСЦдомим обСФктом, то слово терминонологСЦчной лексики з обСФктом специфСЦчному, вСЦдомим лише обмеженому колу осСЦб фахСЦвцСЦв.
ТермСЦн це мовний знак, репрезентируючий наукове поняття спецСЦальноi, професСЦйноi галузСЦ знання. Ще основоположник радянськоi термСЦнологСЦчноi школи Д.С. Лотте предявляв до науково-технСЦчного термСЦна такСЦ вимоги: системнСЦсть, незалежнСЦсть вСЦд контексту, однозначнСЦсть, точнСЦсть, стислСЦсть.
Багато сучасних дослСЦдникСЦв термСЦнологСЦi орСЦСФнтуються скорСЦше на якийсь СЦдеальний термСЦн. Незважаючи на численнСЦсть закликСЦв звернутися до термСЦнологСЦчного реальностСЦ й не бути занадто догматичними, ряд лСЦнгвСЦстСЦв роблять мало агрументувати твердження: ТермСЦн не повинен бути полСЦсемичним, омонСЦмичним, синонСЦмичним. Я погоджуюся з думкою, що вимоги до термСЦна не слСЦд приймати занадто прямолСЦнСЦйно, тому що СЦдеальних термСЦнСЦв повнСЦстю задовольняючим всСЦм вимогам лСЦнгвСЦстСЦв, мабуть, не СЦснуСФ.