Органiзацiя самостiйноi роботи учнiв початкових класiв на уроках математики
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
? iх можливостей навчальнi матерiали, впроваджуючи принцип вiльного вибору варiантiв завдань, що вiдповiдають можливостям i пiдготовленостi учнiв.
Особливу увагу звертали на роботу з учнями, якi виконують iндивiдуальнi завдання вищого рiвня складностi. Якщо при виконаннi завдання такi учнi вiдчували труднiсть, то надавали iнструкцiю щодо розвязання, але поетапно. Зважали на те, щоб ця iнструкцiя була лаконiчною, але достатньою i точною. РЗi змiст вiдображав послiдовний хiд мiркувань, практичних дiй, що приводять до засвоiння нового поняття i т.д.
Форму самостiйних завдань урiзноманiтнювали, щоб працювали рiзнi види сприйняття i памятi: зорова, слухова, моторна. Досить часто при вивченнi теми пропонували змоделювати описану усно ситуацiю за допомогою моделей прямих, площин, пропонували зробити висновок i перевiрити його iз iормульованим висновком у пiдручнику i т.д.
Результативнiсть самостiйноi роботи залежить i вiд того, як вчитель зумii поiднати способи виконання завдань: уснi з письмовими, фронтальнi з iндивiдуальними.
З одного боку, ефективнiсть самостiйноi роботи учнiв залежить вiд пiдготовленостi вчителя до ii органiзацii, тобто його вмiння здiйснювати дiагностику iндивiдуальних реальних можливостей учнiв, аналiзувати змiст навчального матерiалу i визначати характер можливих труднощiв для засвоiння його учнями, розробляти систему завдань для самостiйноi роботи учнiв, надавати iм консультативну допомогу.
З iншого боку, вона залежить вiд пiдготовленостi учнiв до самостiйноi роботи, вiд iхнього ставлення до неi та володiння необхiдним запасом знань з математики, вмiння аналiзувати i структурувати навчальний матерiал з метою його осмислення [28].
Будь-яка робота даi позитивнi результати тiльки тодi, коли вона i системною, що задовольняi певнi вимоги.
Органiзовуючи самостiйну роботу дотримувались певних основних вимог.
1.Самостiйна навчально-пiзнавальна дiяльнiсть повинна:
а) допомагати учням засвоювати математику глибоко i мiцно;
б) розвивати iх пiзнавальнi здiбностi;
в) формувати вмiння самостiйно розширювати i поглиблювати знання та застосовувати iх на практицi;
г) вiдповiдати основним принципам дидактики; а саме доступностi, систематичностi, звязку теорii з практикою, свiдомостi, творчоi активностi, навчанню на високому рiвнi.
2. Завдання, що входять до системи самостiйноi дiяльностi, мають бути рiзними з дидактичною метою та змiстом.
3. Послiдовнiсть виконання домашнiх i класних самостiйних робiт повинна бути такою, щоб виконання одних робiт логiчно випливало з попереднiх i пiдготовляло учнiв до виконання наступних.
4. Самостiйна робота повинна носити цiлеспрямований характер, що досягаiться чiтким визначенням ii мети; недооцiнення цiii вимоги приводить до того, що учнi неправильно виконують завдання, або вимагають вiд учителя додаткових пояснень, через що вiдбуваiться нерацiональне використання часу.
5. Самостiйна робота маi бути дiйсно самостiйною, а ii змiст та обсяг-посильним для учнiв на даному етапi.
6. Спочатку в учнiв необхiдно iормувати елементарнi навички самостiйноi дiяльностi, як пiд час роботи з пiдручником, так i при виконаннi практичних завдань, малюнкiв, простих вимiрiв, розвязуванню задач. Цьому повинна передувати наочна демонстрацiя учителем цих видiв роботи, яка супроводжуiться чiткими поясненнями i записами на дошцi.
7. Для самостiйноi роботи учням необхiдно пропонувати завдання, що розвязуються за готовими алгоритмами, а також i такi, якi вимагають iх створення.
8. Необхiдно враховувати те, що рiзним учням потрiбна рiзна кiлькiсть часу для засвоiння одних i тих самих знань, умiнь та навичок.
Завдання мають бути цiкавими для учнiв.
10. Надмiрне захоплення самостiйною роботою учнiв може сповiльнити темп навчання.
11. Учитель визначаi мету, змiст, обсяг, методи i види самостiйноi роботи.
Ефективнiсть самостiйноi роботи збiльшуiться, якщо вона i однiiю зi складових навчального процесу i проводиться планомiрно та систематично, якщо на кожному уроцi для неi вiдводиться певний час. Тiльки за таких умов у учнiв формуються стiйкi вмiння та навички щодо виконання рiзних видiв самостiйноi роботи.
Використовували в експериментальнiй роботi систему диференцiйованих завдань, що складалися з:
1. Триварiантних завдань за ступенем складностi (полегшеноi, середньоi, пiдвищеноi) при цьому варiант вибираi учень.
2. Спiльного для всього класу завдання iз системою додаткових завдань, ступiнь складностi яких зростаi.
3. РЖндивiдуальних диференцiйованих завдань.
4. Групових диференцiйованих завдань з урахуванням рiзноi пiдготовки учнiв (варiант визначаю сама).
5. Рiвноцiнних двоварiантних завдань, до кожного з яких додаються завдання зростаючоi складностi.
6. Спiльного практичного завдання iз зазначенням мiнiмальноi i максимальноi кiлькостi задач або прикладiв для обовязкового виконання.
РЖндивiдуально-групових завдань.
Учнiв кожного класу (групи) умовно подiлили на три групи:
"А" - учнi, якi потребують допомоги, вони мають невисокий рiвень розвитку здiбностей i мислення, тому навчання вiдбуваiться через наочний матерiал;
"Б" - учнi, якi можуть засвоiти матерiал у рамках програми, робота з ними потребуi постiйного вивчення мотивацii навчальноi дiяльностi;
"В" - учнi з високим рiвнем математичних здiбностей, завдання для них пiдбираються не тiльки за ступенем ск?/p>