Органiзацiя самостiйноi роботи учнiв початкових класiв на уроках математики
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?ь iндивiдуалiзувати навчальний процес. Пятихвилиннi тестовi завдання, якi часто пропонували зразу ж пiсля пояснення нового матерiалу, дозволяли зясувати рiвень засвоiння учнями нового матерiалу, чiтко вказують над чим i з ким потрiбно бiльше працювати iндивiдуально на наступному уроцi i дозволяють позбутися прогалин. Старались, щоб дiтям було цiкаво на уроках, щоб вони проявили iнтерес до процесу учiння. Тому залучали iсторичнi вiдомостi, цiкавi задачi, вислови вчених математикiв, народну математику (Додаток 3).
Не секрет, що основна маса дiтей з року в рiк втрачаi iнтерес до навчання. У розвязаннi цiii проблеми важливого значення надавали використанню диференцiйованого пiдходу до навчання, що даi можливiсть кожному учневi самовиразитись залежно вiд його розвитку й володiння навчальним матерiалом. Диференцiйованому пiдходу до учнiв сприяють i додатковi iндивiдуальнi заняття, робота спецкурсiв, диференцiйованi домашнi завдання.
Найважливiше у такiй спiвпрацi - не обiйти увагою жодноi дитини, дати кожному висловитись, вчасно пiдтримати, допомогти, похвалити, заохотити. Щоб учень не зневiрився в собi, в своiх силах, слiд запропонувати посильне завдання, стежити за рiвнем його знань, вчасно перевести на порiвняно вищий рiвень. Цю проблему диференцiйованого пiдходу, психологи розглядають як гуманний пiдхiд до розкриття здiбностей учнiв. Одним iз дiйових засобiв розвитку творчоi особистостi i диференцiйований пiдхiд при розвязуваннi вправ. Вважали, що диференцiйованi завдання мають рiзнитися насамперед ступенем самостiйностi прийомiв розумовоi дiяльностi, необхiдних для iх виконання. В даному випадку завдання можуть мiстити вказiвки щодо прийомiв роботи, iх послiдовностi, а в iншому орiiнтуватися на повну самостiйнiсть учнiв (так, учням, яким важко пропонували при розвязуваннi вправи звернутися до зразка, що i в "Робочому зошитi i т.д.). Проводили диференцiйованого характеру самостiйнi роботи, контрольнi роботи, також давали домашнi завдання диференцiйованого характеру. А учням, якi цiкавляться математикою пропонували серiю задач на листках, що мiстять якусь цiкавинку, якийсь додатковий матерiал i т.д.
Старалися вкраплювати в тканину своiх занять дидактичнi iгри, оскiльки "Гра i обовязковою потребою людини, а особливо молодоi" (М.Зарицький). Цi короткочаснi iгровi ситуацii - це продуктивно-пiзнавальнi пошуковi проблемнi завдання, якi спонукають мислити, свiдомо засвоювати i осмислювати вивчений матерiал, бо при розвязуваннi цих завдань, учнiв навчали мiркувати i робити висновки згiдно правил Яна Амоса Коменського "вiд вiдомого до невiдомого, вiд простого до складного, вiд загального до часткового" (це "Заморочки iз срiбноi бочки", "Стежинкою до математичних узагальнень", задачi-загадки, задачi-жарти, "Слабка ланка" та iншi) (Додаток 4,5).
Застосовували метод узагальнення, який залежить вiд рiвня пiдготовленостi до нього учнiв. Тому ще до вивчення ними теми повiдомляiмо контрольнi запитання, а перед узагальнюючим уроком даю домашнi завдання, в якому зазначенi запитання для повторення i узагальнення матерiалу, необхiднi навчальнi посiбники, iнша лiтература.
Для того щоб учнi прагнули працювати, а отже i мiркувати, вчитель маi забезпечити моральну, психологiчну атмоiеру уроку, а тому, спонукаючи учнiв до працi рекомендуюiмо: "Спробуй, це тобi сподобаiться", "Ти добре вмiiш це робити", "Спробуй, в тебе все вийде..." i т.д.
Вважаiмо, що важливе мiiе на уроцi маi бути вiдведене оцiнюванню, яке маi бути тривалим, дiiвим стимулом активностi учнiв на уроцi, зрозумiлим за змiстом; вказувати (прямо чи опосередковано) на способи виправлення помилок, нести позитивнi емоцii, адже за словами В.Сухомлинського "Успiх у навчаннi - iдине джерело внутрiшнiх сил дитини, якi породжують енергiю для подолання труднощiв, бажання вчитися".
Що ж даi така система?
По-перше, допомагаi учню повнiше виявити свою iндивiдуальнiсть, позбутися страху перед опитуванням, або важким завданням, вiдчути iнтерес до уроку й навчання в цiлому;
По-друге, морально готуi учнiв до свiдомого навчання у вищих навчальних закладах; даi можливiсть краще засвоiти навчальний матерiал шляхом багаторазового повторення теми чи роздiлу; забезпечуi диференцiйований пiдхiд до навчання в межах одного класу, i, нарештi, вона забезпечуi розвиток вiд нижчого ступеня знань до бiльш продуктивного, та до оволодiння мiцними знаннями.
Застосування iндивiдуально-масових форм роботи забезпечуi самостiйне виконання рiзних завдань всiма учнями одночасно. Вони iнтенсифiкують навчальний процес, дають змогу корисно розподiлити робочий час.
Крiм цього, цi методи ставлять учня вiч-на-вiч з певною проблемою, вимагають творчого переосмисленого пiдходу до набутих знань, розвивають мислення.
Зростаi й iнтерес учителя до таких нестандартних урокiв, оскiльки вони спонукають до творчостi.
Таке рацiональне поiднання стандартних i нестандартних форм i методiв дало позитивний результат. Моi вихованцi проявляють iнтерес до математики.
Щодо форм роботи, то надавали перевагу самостiйному виконанню навчальних завдань з наступною перевiркою, самоперевiркою, що дозволяi розвивати самостiйнiсть мислення, використовуючи власний досвiд при розвязаннi, видiляти головне в iнформацii.
Програму з математики складено так, що через урок пояснення нового матерiалу. Тому перевагу надавали "комб