Органiзацiя самостiйноi роботи учнiв початкових класiв на уроках математики
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
прийоми i засоби розширення невiдомого, якi б успiшно вели до досягнення мети. Помилковий пiзнавальний пошук свдчить, перед усiм, про помилковi принципи, що були покладенi в основу пошука. В процесi проблемного навчання цьому слiд всiляко запобiгати. Не можна будувати проблемне навчання тiльки на емпiричних фактах. Спостереження фактiв i явищ потрiбне при зародженнi гiпотези як керiвне начало для пошуку. Звичайне собi спiвставлення i вивчення фактiв без керiвного принципу, без завдання розкрити i пiзнати якiсь закономiрнгостi, не може привести нi до свiдомого засвоiння нових знань, нi до розумового розвитку учнiв. Як бачимо, наступне нагромадження i вивчення фактiв або пiдтверджують основнi iдеi гiпотези, уточнюючи i розширюючи ii, або перебуваi в повнiй суперечностi з нею, тобто вказуi, що гiпотеза не пiдтверджуiться, вона помилкова.
Отже, керiвництво самостiйною пiзнавальною дiяльнiстю учнiв на третьому етапi полягаi в розгортаннi пошуку вiдповдно до правильно iормульованоi гiпотези, хоча при цьому можлива й певна кiлькiсть помилкових дiй [9].
Вченi-педагоги одностайнi в тому, що структура уроку не може бути аморфною, невизначеною, випадковою, що вона повинна вiдображати закономiрностi i логiку процесу навчання як явища дiйсностi, закономiрностi i логiку процесу засвоiння нових знань як внутрiшнього психологiчного явища; закономiрностi самостiйноi розумовоi дiяльностi учня як способiв його iндивiдуального пiзнання, що вiдображаi логiку пiзнавальноi дiяльностi людини; логiку викладання; види дiяльностi учителя i учнiв як зовнiшнi форми вияву сутностi педагогiчного процесу.
Елементами уроку, що у взаiмозвязному функцiонуваннi вiдображають цi закономiрностi, i: актуалiзацiя, формування нових понять i способiв дiй, застосування засвоiного. В реальному педагогiчному процесi вони i й етапами процесу навчання, i основними, незмiнними, обовязковими на кожному уроцi узагальненими дидактичними завданнями, компонентами дидактичноi структури уроку. Саме цi компоненти забезпечують на уроцi необхiднi й достатнi умови для засвоiння учнями програмного матерiалу, формування у них знань, умiнь, навичок, активiзацii розумовоi дiяльностi учнiв у процесi виконання самостiйних робiт, розвиток iх iнтелектуальних здiбностей. Характер звязкiв i взаiмодii цих компонентiв забезпеченi логiкою процесу навчання, поетапним рухом вiд незнання до знання, який передбачаi, що будь-яке формування нових знань i способiв дiяльностi здiйснюiться безпосередньо на грунтi актуалiзацii попереднiх знань i досвiду дiяльностi та систематичного використання засвоiних знань i досвiду теоретичноi i практичноi дiяльностi школяра.
Послiдовнiсть формування знань на тому чи iншому уроцi може бути рiзною: в одному випадку, урок може розпочинатися не з актуалiзацii, а з введення нового поняття шляхом пояснення учителя чи створення проблемноi ситуацii. В iншому випадку - на початку уроку може бути контрольна чи самостiйна робота. Така дидактична структура уроку.
Вiдзначений пiдхiд до визначення структури уроку усуваi шаблоннiсть при проведеннi урокiв, рецептурнiсть у дiяльностi учителя, розширюi межi його творчоi майстерностi розробки i проведення урокiв.
Досвiд показуi, що останнiм часом вiдбулися позитивнi зрушення в методицi самостiйноi роботи, зокрема в розширеннi видiв самостiйних завдань на користь таких з них. якi не тiльки тренують умiння й навички, а й розвивають пiзнавальну активнiсть. Значно урiзноманiтилися способи постановки самостiйних завдань.
Вчитель проводить на уроках самостiйнi роботи рiзного дидактичного призначення: перевiрнi, пiдготовчi, навчальнi. Так, перевiрнi роботи допомагають iй контролювати знання учнiв; пiдготовчi актуалiзують опорнi знання, якi необхiднi для наступного сприйманим нового матерiалу; навчальнi пiд час вивчення новоi теми, але лише тодi, коли переконана, що попереднi знання, на яких грунтуiться вивчення нового, добре засвоiнi школярами.
Самостiйнiй роботi на уроцi властивi не стiльки контрольнi, скiльки навчальнi функцii. Тому самостiйну роботу в школi, залежно вiд ii мети, можна проводити на рiзних етапах уроку. Найчастiше вчителi вiдносять ii до закрiплення та повторення i дуже рiдко до вивчення нового матерiалу, хоча воно вiдбуваiться майже на кожному уроцi. Отже, щоб не порушувалася логiка навчального процесу й повноцiнно розвивалися пiзнавальнi здiбностi дитини, слiд практикувати i самостiйне ознайомлення учнiв з новим матерiалом.
Щоразу, готуючись до уроку, вчитель розвязуi принципове питання, як краще органiзувати засвоiння нового матерiалу. Цьому сприяють доступнi та ефективнi для учнiв початкових класiв пять форм пошуковоi дiяльностi:
1.Система пiзнавальних завдань за прийомами розумовоi дiяльностi.
2. Евристичнi бесiди.
3. Метод аналогii.
4. Самостiйне ознайомлення з новим матерiалом з опорою на допомiжнi засоби i без них.
5. Елементарнi дослiдницькi завдання.
Критерiями вiдбору навчального матерiалу, який плануiться для органiзацii пошуковоi дiяльностi молодших школярiв на уроцi, i такi:
- звязок нового iз засвоiним матерiалом;
- можливiсть логiчного членування навчального матерiалу на чiткi кроки та елементарнi завдання;
- наявнiсть суперечностей мiж опорними i новими знаннями;
- готовнiсть школярiв до участi в пошуковiй дiяльностi [26].
Через систему пiзнавальних завдань за допомогою прийомiв розумовоi д