Органiзацiя самостiйноi роботи учнiв початкових класiв на уроках математики
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
бляiться внутрiшня пiзнавальна потреба, вмiння доказово мiркувати, вдосконалюються розумовi операцii, виробляiться професiйне теоретичне мислення.
В наш час дослiдниками проводиться розробка психологiчноi концепцii самостiйноi роботи учнiв i частково, iормоване уявлення про ii структуру, про закономiрнiсть ii органiзацii, а також про ступiнь iормованостi самостiйноi роботи. При такому пiдходi головною метою у формуваннi i полiпшеннi навчального процесу виступаi розвиток i удосконалення в учнiв рiзних мотивiв, стимулюючих навчання, психологiчнi механiзми цiлепокладання. Самостiйна робота учнiв - один з найскладнiших моментiв органiзацii навчального процесу. Самостiйна робота виявляiться такою, що найменше пiддаiться управлiнню ззовнi або вiддаленого в часi використання корекцiйних прийомiв, направлених на полiпшення i подальше удосконалення.
Будь-яка дiяльнiсть маi цiлком певну структуру. Умовою ж розвитку i вдосконалення дiяльностi вважають розвиток i збагачення кожного з ii компонентiв.
Мотив i джерелом дiяльностi i виконуi функцiю спонукання. Конкретними мотивами самостiйноi роботи учнiв можуть бути: iнтерес, бажання, страх та iн. Конкретними цiлями самостiйноi роботи учнiв можуть бути: запамятовування тексту, розвиток мислення, памятi та iн. Актуальнiсть мети визначаiться ступенем безпосереднього звязку ii з мотивом: чим звязок мiцнiший i змiстовний, тим вiрогiднiша досяжнiсть мети. Мета реалiзуiться в процесi здiйснення способiв дiяльностi; рiзним цiлям вiдповiдають рiзнi способи. Способи - це технiчнi прийоми, за допомогою яких вхiдна iнформацiя перетвориться в дiяльнiсть. Зовнiшнi умови - це сукупнiсть рiзних чинникiв, сприяючих або перешкоджаючих здiйсненню дiяльностi. Мiж структурними компонентами дiяльностi iснують рiзнi взаiмозвязки. Актуалiзацiя певного мотиву призводить до постановки конкретноi мети, що спричиняi за собою використання вiдповiдних способiв.
Самостiйна робота, як вид дiяльностi, може здiйснюватися тiльки за наявностi всiх ii компонентiв. Органiзовуючи самостiйну роботу учнiв, треба не тiльки враховувати всi ii компоненти, але й забезпечити кожний з них яскравим змiстом i максимально можливим рiвнем розвитку [15].
З погляду принципу динамiчноi полi мотивацii в органiзацii самостiйноi роботи, на початкових етапах кориснi i зовнiшнi сполуки (оцiнка, необхiднiсть скласти тему та iн.). Ефективними виявляються зовнiшнi сполуки, не формальнi, а орiiнтованi на iндивiдуальнiсть. Слiд пiдкреслити, що основне значення активiзацii, пiдключення i використання широкого кола рiзних мотивiв (особистi мотиви, особистi проблеми, практичнi проблеми, самоствердження, спiлкування та iн.) i зовнiшнiх спонукань - залучення учня до самостiйноi роботи.
Мета зовнiшнiх спонукань - лише пiдсилити внутрiшнi спонуки (мотиви), якi ще не перетворилися в основнi. Мета - це результат, який людина припускаi одержати в кiнцi своii дiяльностi. Для визначення змiсту мети самостiйноi роботи, необхiдно визначити цiлi вчителя. Вони орiiнтованi на вiддаленi результати i за змiстом бiльш ширшi: формування i розвиток пiзнавальних i професiйних мотивiв, засвоiння способiв рiшення проблеми i навичок мислення, прищеплення смаку до iнтелектуальноi роботи та iн.
Цiлi учня, особливо на початкових етапах розвитку самостiйноi роботи, повиннi припускати конкретний, вiдчутний i порiвняно близький за часом результат. Дуже загальнi, неконкретнi i далекi цiлi, наскiльки б привабливими вони не були, не зможуть виконати направляючоi функцii в органiзацii конкретноi дiяльностi, яка вiдбуваiться в даний момент. При цьому результат, який припускаi одержати учень, повинен хоча б субiктивно виступати як цiлком доступний найближчим часом, а на початковому етапi i обiктивно бути таким. Мета також повинна бути доступною i достатньо мотивованою.
Традицiйно при контролi за самостiйною роботою учнiв акцент робиться на стимулюючiй ii функцii. Разом з тим, з психологiчноi точки зору саме вона i найважливiшою: якщо спонукальну функцiю виконують мотиви, потреби, iнтереси, уявлення про майбутнi тобто рiзнi внутрiшнi, психiчнi стани, i вони у рядi випадкiв можуть доповнюватися ще i зовнiшнiми стимулами, то коректування i специфiчною функцiiю контролю [16].
З розподiлом двох функцiй контролю повязане видiлення двох його видiв: по процесу i по результату. Контроль по процесу потребуi уваги до кожного виду виконуваноi дiяльностi. Контроль по результату припускаi повну свободу людини в здiйсненнi процесу дiяльностi, проте ставить його перед необхiднiстю вчасно представити конкретний результат.
Контроль рефлексii здiйснюiться у формi обмiну думки мiж учнем i вчителем в рiвноправному дiалозi, який орiiнтуi учня вже в самому процесi дiяльностi на акцентування уваги на ii способах, тому що саме це представляi головний iнтерес для вчителя [24]. При цьому одержувана з книг iнформацiя не тiльки не забуваiться, а, навпаки, вперше по-справжньому починаi запамятовуватися у всiй своiй теоретичнiй повнотi i практичнiй значущостi; адже пiдвищена увага до власних способiв неминуче приводить до проблеми iх обТСрунтування, а обТСрунтування досягаiться тiльки ретельним аналiзом iнформацii, що вiдкриваiться в процесi читання.
Самостiйнiсть у здобуттi знань передбачаi оволодiння складними вмiннями i навичками бачити сенс та мету роботи, органiзацiю власноi самоосвiти, вмiння по-новому пiдходити до питань, що вирi?/p>