Органiзацiя самостiйноi роботи учнiв початкових класiв на уроках математики
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?т, самостiйний вибiр, неординарний пiдхiд i iнтелектуально-iгрова ситуацiя. Останньою керую так, щоб вона по можливостi, проходила через двi стадii: дослiдницько-спостережувальну i комбiнаторно-конструктивну. Як наслiдок, одразу, як тiльки створюються зовнiшнi iгровi умови, значно пiдвищуiться увага та активнiсть дiтей. Це дозволяi в легкий спосiб формувати мислительнi операцii. Тi ж iгровi умови дають змогу алгоритмiзувати навчальну дiяльнiсть дiтей. Вони чудово орiiнтуються у логiцi завдань, якi перед ними ставляться. У правильнiй послiдовностi здiйснюють аналiз порiвняння, абстрагування, часом, i узагальнення [29].
В центрi уваги завжди ставлю проблему iнтелектуального розвитку i умiння вчитися.
Готуючи завдання на вибiр або завдання для груповоi роботи, враховую рiвень складностi за iндивiдуальними можливостями, мiру своii допомоги. Це даi можливiсть створити умови для розвитку кожноi дитини, не допустити вiдставання слабких дiтей i водночас не стримувати темпу зростання сильних учнiв.
За допомогою яких методiв вдаiться реалiзувати розвивальнi цiлi уроку? В своiй роботi користувалися перш за все методом проблемного навчання i формування творчих здiбностей учнiв. Невiдiмною частиною цього методу i евристична бесiда, пiд час якоi, пiд керiвництвом вчителя, учнi проходять весь шлях пошуку нового знання аж до його вiдкриття, а саме: створювали умови для виникнення проблемноi ситуацii, спонукали учнiв iормулювати проблему, керувалися самим процесом пошуку (ставили допомiжнi запитання, стимулювали учнiв до спостережень, порiвняння, застосування ранiше здобутих знань у новiй ситуацii, контриприклади), спонукали до формування висновку, (а якщо i потреба, коректували висновок). Таку бесiду з учнями проводили за наперед заготовленим i записаним на дошцi планом, в якому вказано сторiнку у пiдручнику, абзац, тощо. Отже, учнi вчаться самостiйно здобувати знання. А всiлякi запитання вчителя дають змогу добитися усвiдомлення учнями вивченого.
В процесi експерименту доведено, що дитина розвиватиметься, вдумливо працюватиме, збагачуватиме своi память i фантазiю, якщо завдання, якi вона виконуi на уроках будуть цiкавими. Тому пропонували учням вправи, якi не потребують додаткових знань, але, маючи пошуково-проблемний характер, вчать порiвнювати, аналiзувати, спiвставляти з протиставленням, встановлювати деякi математичнi закономiрностi.
Це задачi iз циклу "Стежинкою до математичних узагальнень", "Вчимося i розвиваiмося з дiдусем Всезнаiм", "Математика з посмiшкою" (Додаток 2).
На кожному уроцi перед учнями ставили завдання (що вони повиннi знати, чому навчитися, якими знаннями володiти). Важливу роль вiдводимо викладанню програмового матерiалу блоками. На початку вивчення теми проводиться оглядово-установча лекцiя з елементами бесiди (з планом лекцii учнi ознайомлюються заздалегiдь), пiд час якоi акцентуiться увага на вузлових питаннях теми, iх взаiмозвязках.
Враховуючи рiзний темп сприйняття матерiалу учнями, найважливiшi питання висвiтлюються повторно. Основне завдання просто домогтися, щоб усi учнi працювали на уроцi, до того ж охоче, iз цiкавiстю, результативно, а створити такi умови навчання, за яких кожен учень мiг би працювати на уроцi вiдповiдно до рiвня загальноi пiдготовленостi на сьогоднiшнiй день. Для учня, який не встигаi, лише посильне завдання, щоб виконавши його, вiн побачив позитивну перспективу в навчаннi. А тому, хто добре знаi навчальний матерiал, пропоную завдання творчого характеру. Привчаiмо учнiв уважно слухати, спостерiгати, набувати навички, робити висновки. Тому пояснення деякого матерiалу повязуiмо iз виконанням практичноi роботи, яка, часто допомагаi створити проблемну ситуацiю, яку учнi розвязують самi або за невеликою допомогою вчителя. Це сприяi кращому розумiнню навчального матерiалу. Щоб навчити учнiв слухати i чути, заслуховуiмо учнiвськi рецензii на вiдповiдi колег по класу. В рецензii учень даi оцiнку теоретичних знань, вказуi на недолiки, доповнюi вiдповiдь. При проведеннi практичноi роботи учнi вголос коментують спостереження, роблять висновки, записують в зошит досягнутi результати. Практикуiмо коментованi вправи, якi виробляють увагу, сприяють кращому запамятовуванню.
Переслiдуiмо мету - вчити дiтей мислити, жити, а це значить розвязувати задачi. Звичайно частковi способи розвязування задачi можна забути, але загальне умiння, загальний пiдхiд маi зберегтися у кожноi дитини на все життя. Тому надаiмо великого значення поясненню задач (зокрема задач на %, спiльну роботу за допомогою малюнка, пропонуючи запросити в гостi "Художника", який би допомiг розвязати задачi). Досить часто пропонували учням розвязати завдання рiзними способами.
Вважаiмо, щоб в дитини формувалося бажання вмiти i потреба здобути знання самостiйно, ii так потрiбно розтлумачити, щоб вона хотiла давати вiдповiдь на запитання (в чому педагоговi допомагають зробленi одночасно на дошцi, кожним в зошитi малюнок, схема, розданий шаблон, макет). Причому, спочатку кожен мiркуi самостiйно, а потiм лише тому, кому не вдаiться допомагаiмо скласти схему, намалювати малюнок i т.д. При розвязаннi новоi задачi кожен учень самостiйно розшукуi подiбнi iй, якi вже розвязувались, i використовуi iх як допомiжнi. Так виховуюiмо вмiння звертатися до власного досвiду i залучати його при розвязуваннi, що розвиваi самостiйнiсть мислення.
В своiй роботi старали?/p>
Cбрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение