Органiзацiя продуктивноi самостiйноi дiяльностi молодших школярiв у навчальному процесi сучасноi початковоi школи
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
працьовувати новi статтi за пiдручником, проводити дослiди за iнструкцiiю, вiдповiдати на запитання, малювати схеми, виконувати завдання з гербарiiм, колекцiiю, працювати з календарем природи тощо (Н.С.Коваль).
Як i на iнших уроках, учитель плануi самостiйну роботу на рiзних етапах навчального процесу. Залежно вiд рiвня обiзнаностi школярiв з матерiалом змiнюватиметься й ступiнь iх самостiйностi пiд час виконання завдань.
Вiдносно новим для початковоi ланки i застосування на уроцi групових форм самостiйноi роботи, коли дiти виконують якесь завдання в парi або по троi-четверо, Це виховуi вмiння спiвробiтничати в колективi, органiзовуватися на спiвпрацю. Дiти тягнуться на уроцi до спiлкування у процесi виконання групових завдань, треба не тiльки не присiкати цю природну схильнiсть, а використати ii для взаiмного навчання. Тим бiльше, що в дитячому садку малюки дуже часто працювали у малих групах. Спостерiгаючи за учнями пiд час виконання групових завдань, учитель вiдкриваi для себе чимало нового в iхнiй поведiнцi, здiбностях до навчання. Наприклад, учителька даi на парту один конверт. У ньому кiлька лiтер, з яких можна скласти два слова, треба у парi розiбрати, що ж це за слова; або на уроцi математики вдвох складають приклади з даного набору чисел, класифiкують геометричнi фiгури тощо.
Великi можливостi для групових завдань i на уроках малювання i трудового навчання, де учнi вдвох можуть виконувати роботу на одну тему ( на одному аркушi або на двох, а потiм обiднати). Звичайно, цього молодших учнiв треба вчити, не дратуючись iх наiвними запитаннями, робочим шумом.
Щоб працювати самостiйно, учень повинен умiти: органiзувати свою роботу, здiйснити ii як най економнiше й рацiональнiше, перевiряти якiсть зробленого. За цим коротким визначенням стоiть величезна кiлькiсть умiнь i навичок - органiзацiйних, загальномовних, загально пiзнавальних, контрольно-оцiнних, що iх маi набути школяр.
Умiння й навички, якi сприяють формуванню повноцiнноi навчальноi дiяльностi молодших школярiв, мають мiж предметне спрямування. Щоб учнi опанували iх, потрiбна тривала копiтка праця вчителя, вдумливе врахування ним можливостей кожноi навчальноi теми.
Так, звичка до зовнiшнього порядку диiиплiнуi учня, формуi зосередженiсть, довiльну увагу. Якiсть будь-якоi роботи значно пiдвищуiться, коли учень чiтко усвiдомить ii мету. (З чого треба почати роботу? Якi засоби, матерiали для цього потрiбнi? Чи можна передбачити результат? Як себе перевiрити?)
Зрозумiло, що до розгорнутоi форми планування дiти прийдуть поступово, нагромаджуючи елементарний досвiд планування рiзних видiв працi. Проте очевидно, що без цiii складноi й необхiдноi навички якiсно виконати тривалу самостiйну роботу неможливо.
Учитель маi систематично перевiряти готовнiсть класу до сприймання усного мовлення, розвивати у вихованцiв умiння точно й грамотно вiдповiдати на запитання.
Неабияке значення у вихованнi самостiйностi та потрiбного темпу роботи маi дотримання iдиних вимог у веденнi зошитiв з усiх предметiв. Привченi до певноi послiдовностi в оформленнi роботи, учнi не ставлять зайвих запитань, не вiдвертають уваги всього класу.
Можливо, молодому вчителю це здаiться дрiбницями. Але досвiд показуi, як вони впливають на кiнцевий результат роботи.
Не можна виховувати самостiйнiсть у навчаннi, не пiдтримуючи в учня вiри в своi сили. Тому до кожного нового завдання дитину треба готувати, заохочувати ii до самостiйностi. Учитель спочатку показуi на прикладi, як виконувати певнi дii. Потiм учнi вправляють пiд його керiвництвом, i нарештi цiлком самостiйно виконують аналогiчнi, й новi завдання, де правила треба застосувати в змiнених умовах.
Щоб учнi правильно виконали самостiйнi завдання, треба давати iм чiткi настанови (памятки, алгоритми) щодо послiдовностi роботи. З ними вчитель поступово ознайомлюi учнiв, прагнучи зробити iх надбанням власного досвiду кожноi дитини. Спочатку памятка використовуiться пiд чаiронтальноi роботи. Згодом ii варто запропонувати як iнструкцiю до самостiйного розвязання задач
Алгоритм у навчаннi, як вiдомо, являi собою чiткий опис прийомiв мислення або послiдовностi розумових операцiй, спрямованих на розвязання багатьох однорiдних завдань. Алгоритмiчнi приписи визначають найдоцiльнiшу послiдовнiсть розумових i практичних дiй i цим самим привчають дитину мiркувати правильно й економно.
Для навчання дiтей тАЮ дiяти за правилом" найдоцiльнiше видiляти час, коли новий вид роботи вводиться вперше. А щоб це набуло формального характеру, основним методом маi бути не пояснення вчителя, а приучування дiтей користуватись алгоритмом пiд час виконання завдань. Спочатку пiд керiвництвом учителя, а потiм i самостiйно, учнi виконують за алгоритмом аналогiчнi й новi завдання. Загальнi алгоритми тривалоi дii бажано оформити у виглядi настiнноi таблицi - памятки (алгоритм застосування правила про ненаголошенi голоснi, сумнiвнi приголоснi, визначення будови слова, вiдмiнкових закiнчень; алгоритми розвязування задачi; дiлення багатоцифрових чисел тощо
Розчленування правила або способу дii на ряд послiдовних операцiй допомагаi учням свiдомо коригуватися ним пiд час самостiйного виконання завдань, сприяi органiзацii розумових i практичних зусиль учнiв.
Розвиток самостiйностi органiчно включаi формування в учнiв умiнь i навичок самоперевiрки й самоконтролю. Цi якостi розвиваються поступово. iх формують ?/p>