Органiзацiя продуктивноi самостiйноi дiяльностi молодших школярiв у навчальному процесi сучасноi початковоi школи
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
ршоосновою виступаi в двох плюсових аспектах :
1) в присвоiнi учнями готових знань, готових зразкiв, правильних, точних i економних розумових i практичних дiй для того, щоб на iх основi включатись в розвязання творчих завдань; 2) в свiдомостi iндивiдуального, того, що в навчаннi виражаiться в самостiйному розвязаннi учнем теоретичних i практичних завдань, у виявленi для себе, а деколи i для суспiльства нових засобiв розвязання.
Багаторазовi спостереження i експериментальна перевiрка рiзних видiв навчальноi дiяльностi школярiв переконують в тому, що в ходi засвоiння дитиною готових знань в його головi утворюються зачатки нових асоцiацiй, здогадок, припущень, вгадування нових знань i способiв розвязання пiзнавальних завдань.
Елементи творчостi i самостiйностi присутнi пiд час вiдтворення учнем матерiалу пiдручника. Учень в процесi творчого проектування i практичноi реалiзацii проекту не один раз вiдтворюi в памятi окремi операцii з проектування i виготовлення предмету чи деталi за зразком i рекомендацiями вчителя. В даному випадку вiд утворення виступаi в пiдляганнi творчого пошуку, творчих процесiв.
Керувати формуванням iнтересу до навчання можна, якщо таке керування опираiться на знання психологiчних основ i механiзму цього процесу.
Першою необхiдною умовою формування iнтересу до навчання i вiдпрацювання в учнiв активноi дiяльностi в групi ii компонентiв ( розумiння навчального завдання, здiйснення активних навчальних дiй, дii самоконтролю i самооцiнки ). При оволодiннi навчальною дiяльнiстю у школярiв утворюiться активна позицiя, умiння розрiзняти способи i результати своii навчальноi дiяльностi удосконалювати iх; перебудовуiться система вiдношення до навчання. На цiй основi створюiться високий рiвень iнтересу до навчання-орiiнтацiя школяра на способи роботи i iх перевтiлення.
Крiм орiiнтацii на способи активного перетворення навчальноi дiяльностi iнтересу до навчання повинен включати такi особистiснi аспекти, як розумiння сутi навчання для суспiльства i для себе бажання ставити i досягати мети для реалiзацii своiх орiiнтирiв. Тому другою важливою умовою i механiзмом формування iнтересу до навчання i встановлення окремих компонентiв мотивацiйноi iери ( мотиви, суть, цiль, емоцii ), якi утворюються в серединi механiзму генезису iнтересу.
РД рiзнi шляхи формування мотивацiй ( через органiзацiю реальних видiв дiяльностi, спiлкування i через розумiння еталонiв, норм мотивацiйних установок ); забезпечити цiлiснiсть i по елементне формування мотивацii; пiдкреслити доцiльнiсть вивчення мотивацii в ii формуваннi ( вивчення початкового рiвня, динамiки, появи якiсних змiн, структурних новоутворень i виявлення iх стiйкостi ); використовують для цього сукупнiсть дiагностичних методичних прийомiв, якi дозволяють обiктувати змiни в мотивацiйнiй iерi.
При формуваннi мотивацii важливо не тiльки вивчати, але i корегувати окремi сторони ii розвитку, спiв ставляти стратегiю формування мотивацii в ходi експерименту i в процесi виховання ii вчителем в школi.
При цьому необхiдно враховувати систему показникiв, параметрiв при оцiнцi результативностi формування мотивацii. Вченi Г.С. Абрамова, Б.М. Грицишин, А.К. Маркова i iншi виходили з принципiальноi можливостi якiсних зрушень в ii розвитку .
Згiдно з даними дослiдження проведеного групою наукових працiвникiв Науково-дослiдного iнституту психологii, молодшому школяру найбiльш важче проявити творчу iнiцiативу пiд час вирiшення навчального завдання або виконання творчого завдання. Спрацьовуi привичка виконувати вимоги вчителя Роби, як я вчила . Але йому легше щось видумати пiсля iх закiнчення - пiдкреслити, видiлити, прикрасити i т. д.
Кожний вчитель повинен знати, з чим повязуi учень успiшне виконання роботи: обiктивними показниками кiнцевого результату працi чи привичноi (бажаноi) оцiнки. Самостiйнi школярi вмiють робити висновки про свою дiяльнiсть перш за все на основi досягнутого; вони в основному вимогливi до себе i оточуючих.
Для розвитку самостiйностi в навчаннi потрiбно формувати в молодших школярiв такi якостi:
Вмiння спланувати i органiзувати свою роботу.
РЖнiцiативнiсть ( вмiння вносити в роботу елементи власних суджень, спостережень)
Оволодiння правильними прийомами роботи з матерiалом який вивчаiться. Бажання i вмiння своiми силами побороти труднощi в процесi виконання завдань.
Навички самоконтролю.
Щоб самостiйна робота давала позитивний результат, сприяла розвитку здiбностей школярiв, необхiдно дотримуватись певних умов:
- учнi повиннi бути пiдготовленi до виконання роботи яка передуi завданням.
- новий вид роботи засвоюiться спочатку за допомогою вчителя, який навчаi прийомам роботи i порядку дiй.
- недоцiльно давати важкi або дуже легкi завдання.
- завдання потрiбно давати так, щоб учнi сприймали його як власну пiзнавальну чи практичну мету.
- враховувати рiвень пiдготовки кожного учня.
Бажано, щоб iнструктаж був детальним, особливо коли учням пропонують самостiйно вивчити новий матерiал. Якщо вказiвки мають загальний характер (алгоритм розвязання задачi, схема морфологiчного i фонетичного розбору тощо), варто оформити iх у виглядi памятки (зокрема, у формi настiнноi таблицi), яку вивiшують на дошцi.
Найчастiше молодшим школярам потрiбне керiвництво вчителя, коли вони опановують новий вид роботи. У цьому разi корисно записати рекомен