Органiзацiя продуктивноi самостiйноi дiяльностi молодших школярiв у навчальному процесi сучасноi початковоi школи

Дипломная работа - Педагогика

Другие дипломы по предмету Педагогика



ршоосновою виступаi в двох плюсових аспектах :

1) в присвоiнi учнями готових знань, готових зразкiв, правильних, точних i економних розумових i практичних дiй для того, щоб на iх основi включатись в розвязання творчих завдань; 2) в свiдомостi iндивiдуального, того, що в навчаннi виражаiться в самостiйному розвязаннi учнем теоретичних i практичних завдань, у виявленi для себе, а деколи i для суспiльства нових засобiв розвязання.

Багаторазовi спостереження i експериментальна перевiрка рiзних видiв навчальноi дiяльностi школярiв переконують в тому, що в ходi засвоiння дитиною готових знань в його головi утворюються зачатки нових асоцiацiй, здогадок, припущень, вгадування нових знань i способiв розвязання пiзнавальних завдань.

Елементи творчостi i самостiйностi присутнi пiд час вiдтворення учнем матерiалу пiдручника. Учень в процесi творчого проектування i практичноi реалiзацii проекту не один раз вiдтворюi в памятi окремi операцii з проектування i виготовлення предмету чи деталi за зразком i рекомендацiями вчителя. В даному випадку вiд утворення виступаi в пiдляганнi творчого пошуку, творчих процесiв.

Керувати формуванням iнтересу до навчання можна, якщо таке керування опираiться на знання психологiчних основ i механiзму цього процесу.

Першою необхiдною умовою формування iнтересу до навчання i вiдпрацювання в учнiв активноi дiяльностi в групi ii компонентiв ( розумiння навчального завдання, здiйснення активних навчальних дiй, дii самоконтролю i самооцiнки ). При оволодiннi навчальною дiяльнiстю у школярiв утворюiться активна позицiя, умiння розрiзняти способи i результати своii навчальноi дiяльностi удосконалювати iх; перебудовуiться система вiдношення до навчання. На цiй основi створюiться високий рiвень iнтересу до навчання-орiiнтацiя школяра на способи роботи i iх перевтiлення.

Крiм орiiнтацii на способи активного перетворення навчальноi дiяльностi iнтересу до навчання повинен включати такi особистiснi аспекти, як розумiння сутi навчання для суспiльства i для себе бажання ставити i досягати мети для реалiзацii своiх орiiнтирiв. Тому другою важливою умовою i механiзмом формування iнтересу до навчання i встановлення окремих компонентiв мотивацiйноi iери ( мотиви, суть, цiль, емоцii ), якi утворюються в серединi механiзму генезису iнтересу.

РД рiзнi шляхи формування мотивацiй ( через органiзацiю реальних видiв дiяльностi, спiлкування i через розумiння еталонiв, норм мотивацiйних установок ); забезпечити цiлiснiсть i по елементне формування мотивацii; пiдкреслити доцiльнiсть вивчення мотивацii в ii формуваннi ( вивчення початкового рiвня, динамiки, появи якiсних змiн, структурних новоутворень i виявлення iх стiйкостi ); використовують для цього сукупнiсть дiагностичних методичних прийомiв, якi дозволяють обiктувати змiни в мотивацiйнiй iерi.

При формуваннi мотивацii важливо не тiльки вивчати, але i корегувати окремi сторони ii розвитку, спiв ставляти стратегiю формування мотивацii в ходi експерименту i в процесi виховання ii вчителем в школi.

При цьому необхiдно враховувати систему показникiв, параметрiв при оцiнцi результативностi формування мотивацii. Вченi Г.С. Абрамова, Б.М. Грицишин, А.К. Маркова i iншi виходили з принципiальноi можливостi якiсних зрушень в ii розвитку .

Згiдно з даними дослiдження проведеного групою наукових працiвникiв Науково-дослiдного iнституту психологii, молодшому школяру найбiльш важче проявити творчу iнiцiативу пiд час вирiшення навчального завдання або виконання творчого завдання. Спрацьовуi привичка виконувати вимоги вчителя Роби, як я вчила . Але йому легше щось видумати пiсля iх закiнчення - пiдкреслити, видiлити, прикрасити i т. д.

Кожний вчитель повинен знати, з чим повязуi учень успiшне виконання роботи: обiктивними показниками кiнцевого результату працi чи привичноi (бажаноi) оцiнки. Самостiйнi школярi вмiють робити висновки про свою дiяльнiсть перш за все на основi досягнутого; вони в основному вимогливi до себе i оточуючих.

Для розвитку самостiйностi в навчаннi потрiбно формувати в молодших школярiв такi якостi:

Вмiння спланувати i органiзувати свою роботу.

РЖнiцiативнiсть ( вмiння вносити в роботу елементи власних суджень, спостережень)

Оволодiння правильними прийомами роботи з матерiалом який вивчаiться. Бажання i вмiння своiми силами побороти труднощi в процесi виконання завдань.

Навички самоконтролю.

Щоб самостiйна робота давала позитивний результат, сприяла розвитку здiбностей школярiв, необхiдно дотримуватись певних умов:

  1. учнi повиннi бути пiдготовленi до виконання роботи яка передуi завданням.
  2. новий вид роботи засвоюiться спочатку за допомогою вчителя, який навчаi прийомам роботи i порядку дiй.
  3. недоцiльно давати важкi або дуже легкi завдання.
  4. завдання потрiбно давати так, щоб учнi сприймали його як власну пiзнавальну чи практичну мету.
  5. враховувати рiвень пiдготовки кожного учня.

Бажано, щоб iнструктаж був детальним, особливо коли учням пропонують самостiйно вивчити новий матерiал. Якщо вказiвки мають загальний характер (алгоритм розвязання задачi, схема морфологiчного i фонетичного розбору тощо), варто оформити iх у виглядi памятки (зокрема, у формi настiнноi таблицi), яку вивiшують на дошцi.

Найчастiше молодшим школярам потрiбне керiвництво вчителя, коли вони опановують новий вид роботи. У цьому разi корисно записати рекомен